Моя друга Корона...

Першу, абсолютно таку саму, нажаль, довелось продати в кінці 2023. Кузов гнив нещадно, її треба було рятувати терміново, грошей не було і реєстрацію на ній вирішити так і не вдалось. Але вона була в мене 3 роки, наїздив на ній 30.000км, я врятував її, в прямому сенсі, з металоприйомки, вона подарувала мені 3 роки незабутніх емоцій і залишилась в моєму серці назавжди. Безсумнівно - найкраще, найпростіше авто що в мене було. Справжня Тойота, справжнє розуміння слогану "керувати мрією". Досі сумую і плачу ночами...) Це було кохання з першого погляду і саме вона колись ще в далекому 2016 могла стати моєю першою автівкою, але не судилося. Візуальний форм-фактор ліній кузова дуже нагадував мою дитячу мрію про Мустанг 1967-го року випуску, але в прямому сенсі цей я міг собі дозволити 😂 Тому - "Мюстанк")

Це вже друга ітерація, друга спроба вгамувати свого "внутрішнього хлопчика". Документи такі, як мають бути, стан сильно кращий за попередню, червоний, велюровий салон (мій фетиш і моя слабкість), дерев'яні кермо і селектор АКПП.

Але наразі, я досі не придумав плану, що/як/і коли я з нею щось робитиму, бо тимчасово відсутні двигун та АКПП та ще деяка кількість кузовних елементів. По-доброму - треба донор, будь-який. А далі буде видно. Капіталити пробитий рідний 21R-U двигун я не маю абсолютно ніякого бажання, бо це дорого/геморно/безтолково. В пріоритеті знайти двигун 12/13T-U та АКПП. Цей двигун я вже знаю і він мені дуже симпатизує.

Так, простоює... Але якщо не згнила за майже 50 років, то, сподіваюсь, ще потерпить до кращих часів. До нестями кохаю цей двудверний хардтоп кузов, ну не відпустить він мене ніяк... 🥹