Audi Q7 (2G) Premium Plus 3.0 TFSI

Ніколи не було німецьких машин. Завжди були япошки, американці і навіть кореєць. Купив Audi щоб спробувати зрозуміти що таке німецький автопром. Сектантом VAG так і не став, але розлучатися з Audi не хочеться. 

Та й претендента на її заміну поки що не вигадав. Занадто багато машин на сучасному маркеті, які віддалено умовно подобаються, але вивчаючи їх плюси та мінуси, купувати не хочеться. 

Мінусом Audi Q7 можу назвати її пагубний вплив на власника. Вона як Airbus у порівнянні з Boeing. Boeing треба пілотувати, а в Airbus просто спостерігати за тим, що відбувається. Цей заклик до розслаблення булок дуже підступний і рано чи пізно погано закінчується.

Плюсом для моїх умов експлуатації безперечно є ступінь підсвідомої довіри системі Quattro, яка у співпраці з топовими шинами максимально знижує ймовірність потрапити в халепу на зимових та в цілому складних дорогах Аляски.

У цьому загалом і були критерії вибору. Обов'язкова наявність дупогрійки, рукогрійки, високий кліренс, реальний не іграшковий повний привід, сучасний комплекс електронних плюшок, та й щоб не була як пластикова мильниця. Тому не Toyota Highlander, не Ford Explorer і не Subaru Acadia.