Була в мене така машинка на польських бляхах 3 роки тому…
З того часу весь час у пам'яті повертався до неї.
І ось буквально тиждень тому з'явилися "зайві" гроші, і я зрозумів що настала та сама година.
Відразу поїхав дивитися один варіант у своєму місті, 2.2 дти 2001 року, за 3500 американських гривень, тому що, як запевняє продавець, машинка просто в ідеальному стані яких я ще не бачив.
Але зазирнувши під днище, я побачив тільки іржу свіжозмазану антикором.
Наступного дня зранку вирішив покататися до сусідньої області за 250 кілометрів, вже особливо не сподіваючись на диво.
А дива як виявляється ще бувають.
Оглянувши детально днище, я знайшов лише 3 незначні осередки гнили, незначні точки іржі по низу дверей, під ущільнювачем скла задньої кришки багажника, і на внутрішній стороні арок…
Ще з мінусів:
1) На шляху до мене продавець втратив скельце лівого дзеркала. -Куплене дзеркало в зборі.
2) Стертий задній лівий гальмівний диск (продавець дав 2 б.у). - Поміняв.
3) Непрацюючий клапан егр на стяжках - Поміняв
4) Відсутність механізму заднього двірника.
5) Не дуже акуратне підфарбування на даху.
6) Трохи відрізняються за кольором передній капот і бампер (за словами продавця, йому вже таку пригнали з Німеччини) але це майже непомітно.
7) Тріснуте лобове скло. - Поміняв (Диво! Рамка не гнила)
8) Нема радіо (продавець забрав) - Поставив Philips ccrt 2008 оригінал.
Додому я їхав уже на своїй Омезі, оформленій на мене, у супроводі свого тата на жигулі)
Загалом стан дуже бадьорий, все-таки машині 18 років!
За комфортом не поступається сучасним кредитопомийкам, а за ціною запчастин майже як жигулі:)