Skoda Octavia Mk1 Шкодарка

Ця історія почалася ще з 6ти річного віку, коли я вперше побачив таку ж Шкодарку. Це було, як зараз пам'ятаю, весною на канікулах у селі. Тоді до нас часто поиїздили далекі родичі і кожного року на новому авто. Того разу це була темно-зелена бензинова Skoda Octavia 2.0 SLX 1999 року. Це було захоплення цим кузовом з першого погляду. Я вважаю, що саме тоді десь в якійсь частині мого ще тоді дитячого мозку залишилась пам'ять і бажання колись мати таку ж автівку так як після того як мене на ній прокатали емоцій не було краю:) Йшли роки я ріс і якось те бажання чи навіть мрія вже й забулися, з'явились якісь нові пріоритети в житті, нові вподобання, нарешті водійські права і дідовий Москвич 2140 на якому я і навчився їздити. Але та історія довго не продовжувалась, так як вже осінню того ж 2011 року я придбав 3-річну ВАЗ 2109 на двигуні 1.6 і був щасливим що вже в 19 років маю авто яке досить непогано відповідає моїм потребам. То можна сказати був конструктор, чисте полотно для польоту моєї фантазії. На "дев'ятці" я не тільки навчився добре їздити але і вивчив як самому обслуговувати автомобілі і їз агрегати. Але час на місці не стоїть, за 8 років я зрозумів, що молодіжної "дев'ятки" мені вже недостатньо і почав пошуки нового авто, ще не здогадуючись який поворот подій мене очікує. Довгі пошуки довжиною у 6 місяців привели до того, що необхідно звернути увагу на концерн ВАГ а саме я зупинився на Шкодах. Підібравши декілька А5-их у Вінниці ми з братами рушили їх дивитись. Поїздка видалась не дуже плідною так як на фото було одне а приїжджали виїжджені корита які не вартували тих грошей, що за рих хотіли. І тут дощового ранку ми їдемо дивитись останній варіант Шкода Октавія голубого кольору 2006 рік 168тис пробіг(як зараз пам'ятаю). Подивившись її теж не дуже гарні відчуття були, але продавець запевнив, що у нього є ще одна сіра яка стоїть на кордоні і вона нам точно сподобається. Ми домовляємось через тиждень, як він за нею поїде зустрітись з ним у Львові і "можливо" забрати її. Як скажу так, підїжджаючи до місця зустрічі, а це була заправка на трасі я вже розумів, що я їхатиму на ній додому, у мене очі горіли як у підлітка який зустрів своє перше кохання, я не міг від неї відійти ні на секунду. Перевірявши лакофарбовий покрив і передивившись чи всі вузли працюють я віддав необхідну суму і отимавши у відповідь всі документи для поставки на облік вирушив у першу з моєю Шкодаркою дорогу. Ця поїздка пройшла настільки швидко, що я і не помітив як був уже в рідному місті Черкаси, але хотілося, щоб ця ейфорія не закінчувалась тому не довго розмірковуючи я не виходив з ща керма до самого ранку аж доки зовсім сон не поборов моє бажання залишатись з нею. Так і почалася історія моєї дитячої мрії яка 18.05.19 втілилась у життя. Ласкаво прошу до мого бортового журналу так як за час володіння цим автомобілем я дізнався багато цікавих нюансів якими хочу з вами поділитись.