Моя колекція: 1965 Shelby G.T.350 Driving School by M2 Machines 1/24

Чергова Shelby G.T.350 від M2 Machines. Цього разу — навчальний інвентар автоспортивної школи Керолла Шелбі. Модель з обмеженої серії в 5000 примірників, що була представлена 2011 року. Початково я не збирався її купувати заради одних лише "штамповок" на високопрофільній "діагоналці", хоча саме це, відверто кажучи, дуже приваблювало. Але згодом, трошки більше дізнавшись про М2, я зрозумів, що лише колесами все не обмежиться. 

Насправді, так і сталося. Передній бампер ідентичний бамперу R-версії G.T.350 1965-го, задній пофарбований в колір кузова, заливну горловину з задньої панелі прибрано, позаяк в багажнику розташований спортивний бак збільшеного об'єму.

Модель позиціонується, як репліка навчальної GT350 1965, але знавці одразу зазначать: "який же це 65-й, якщо бічні віконця позаду замість вентиляційних решіток?" Навіть в оглядах моделі на американських ресурсах цю особливість вважають недоработкою виробника. Я теж це помітив і був дуже здивований такій помилці від М2, які відомі своїм дуже серйозним підходом до деталізації. Тож почав глибше вивчати питання і... вчергове переконався, в тому, що шукати історичні недоліки у М2 напевно є марною справою. Адже по їхній продукції цю історію можна вивчати!

З'ясувалося, що 1965-го року поміж декількох десятків навчальних автівок Carroll Shelby School of High Performance Driving все ж було три примірники з віконцями замість решіток. Ймовірно це було зроблено заради покращення обзору під час виконання певних вправ. фігурного водіння, хоча офіційного підтвердження цим домислам я так і не знайшов. 

Крім того, саме ці автівки зазвичай зображені на сталевих штамповках. І цьому існує пояснення, що, в свою чергу, побічно підтверджує моє припущення з попереднього абзацу. Під час виконання різних вправ зі швидкісного маневрування, шини перетворюються на розхідний матеріал. А водночас до майстерні Шелбі надходять сотні Мустангів задля переобладнання в низку версій Shelby, і надходять вони... Все вірно! На найдешевших штамповках без ковпаків і з найдешевшою діагональною гумою від базової моделі. Опісля товарні "фестбекі" взувають в канонічні American Racing, а стокові "транспортувальні" колеса відправляють на склад, де вони накопичуються тисячами. 

Ніж добру пропасти... В випадку зношення колес (що траплялося дуже часто) новий комплект просто брали зі складу. До того ж низькі властивості зчеплення у таких колес могли теж стати у нагоді під час виконання завдань, що виконували "навчалки". Щодо моделі, то її колесам трошки бракувало реалістичності. Отже я пофарбував в чорний ковпачки маточин та додав "хрому" на гайки. З рештою і до того було все гаразд. 

Салон моделі теж не позбавлений змін. Додаткові прилади в центрі панелі, каркас безпеки та "запаска" на полиці під заднім склом - дуже круті та автентичні "фішки"!

Щоправда, М2 все ж трошки заощадив, позаяк колеса там лежало заразом з гайками та ковпачком. Я це все дістав та висвердлив. 

Під капотом — спортивний 289-й від "звичайного" G.T.350. Про нього я вже розповідав в оглядах інших моделей. Тут все так само.

На днищі - спортивний бічний вихлоп з червоними "прямотоками" Cherry Bomb Glasspack.

Втім, це ще не все. Ще один бонус моделі - це те, що крім імітації написів, що зроблені вручну, є ще й weathering (штучне забруднення). Бризки по низу кузова не є ідеальними, але для бюджетної моделі виконані прийнятно. 

Прикольно виглядають і сліди "двірників" на лобовому склі, що нібито вкрите пилом (хоч вони і не зовсім там, де треба), тим часом пожовтіла фарба в деяких місцях виглядає просто чудово!

В цілому у M2 знов вийшла цікава та незвичайна модель. Приємно, коли замість дратування від недопрацювань відчуваєш кайф через те, що тебе вмотивували дізнатися про щось нове, зрозуміти та оцінити те, що Шон Тейлор з М2 Machines хотів до тебе донести. Браво!

Свого часу ця модель коштувала стандартні 29 баксів, але через обмежений тираж я ледве знайшов її за 55, а було це 2020-го.