Моя колекція: 1965 Shelby G.T.350R, M2 Machines, 124 by M2 Machines 1/24

Ще одна Shelby G.T.350 від M2 Machines з моєї колекції. 

Цього разу йдеться про реліз 2010 року, трековий G.T. 350R 1965-го, за допомоги якого Керол Шелбі планував нищити суперників гоночними треками, і який з цим завданням успішно порався з самого моменту своєї появи.

M2 відтворили в мініатюрі бойову автівку класа SCCA B Production. Офіційна її назва в каталозі Shelby — Shelby G.T. 350 "Competition". Від "звичайного" GT350 зовні R-ка відрізняється насамперед відсутністю заднього бампера та особливим переднім R-бампером, що зроблений зі скловолокна. 

Втім, M2 не були б M2, якби не приділили достатньо уваги другорядним деталям заради максимальної відповідності прообразу. Перше, що спадає в око, - це імітація ізострічки на фарах. Така собі незначна риса, яку будь-яка людина без бензину у крові залишила б поза кадром. 

Але ж ця "фішка" попри всю свою крутість - лише "фішка". А рівень ставлення М2 до дизайну своїх моделей проявляється в іншому.  Більшість виробників моделей в масштабі 1:24 ігнорують скло дверей, залишаючи їого начебто відкритим. М2 тут не є винятком, адже 99% їхніх моделей виконані саме так. Втім, ця модель скло в дверях має!

Є лише одна причина, за якою виробник вклав гроші в "зайві" деталі та змінив існуючу заготовку фастбека 1965. Ця причина полягає в тому, що скло R-ки було виготовлено з плексигласу і не мало функції опускання. Тож обійтися без скла було б історично невірно. 

Думаєте, це все? Звісно ні! Заднє скло теж зроблено за зразком оригінальної плексигласової деталі з великим повітрозабірником в верхній частині, що замінює собою бічні вентиляційні жалюзі звичайного GT350, на місці яких в R-версії встановлені глухі панелі на заклепках. Так, це не Bburago, де версія для перегонів відрізняється від цивільної лише кривими наліпками. 

Єдине, що мені не сподобалось, і що я одразу ж виправив, - це колір дисків. Ці гоночні Torq Thrust були в хромі і через це виглядяли недолуго. Я пофарбував їх в сірий мат, (адже насправді ці диски у перегонах могли бути будь-якого відтінку сірого), залишивши хромованою лише площадку для кріплення кришки, що на класичних Торках прикручується до спиць, а в перегонах зазвичай відсутня. 

В інтер'єрі гоночна тема продовжується. Було зрозуміло, що M2 замінять сидіння на ківши, приберуть задній диван та інсталюють каркас. Інше кермо з ободом з деревини, пласкі дверні панелі без ручок, склопідйомників тощо, вогнегасник - це все вірно, приємно, проте очікувано. 

Натомість на те, що вони замінять всю передню панель на R-деталь, що позбавлена притаманного всім Мустангами вигина всередині, - я навіть не розраховував! 

Під капотом — гоночний 289-й V8 без фільтра повітря, розпірки, а в багажнику - спортивний паливний бак з розташованою на ньому горловиною та акумулятор, що перенесено з-під капоту.

Днище моделі також не позбавлене сюрпризів. Зрозуміло, що бічний вихлоп тут мав бути, але пофарбовані в червоний колір славнозвісні резонатори Cherry Bomb glasspack!..  Так, відтінок червоного зовсім не той, що треба, але c'mon! 

Дуже хотілося б, щоб M2 змінили кріплення колес, зробивши їх менш хиткими, та додали пружини у підвіску. Через це дотичне відчуття якості неймовірно б зросло. Втім, воно й не виглядає і не відчувається дешевим. 

Отже, чергова модель M2 мене дуже приємно вразила! Тож зрозуміло, що вона не стала останньою.