Маленький секрет дорест 1.0

Disclaimer: Уся інформація, наведена в цьому дописі, стосується виключно двигуна M2DA. Матеріал має суто інформаційний характер. Будь-які дії, описані мною тут, ви можете повторювати лише на свій розсуд та під власну відповідальність.

Всі, хто мав справу з цим мотором чи просто цікавився темою EcoBoost 1.0 знають, що в день дебюту "малюка" під капотом Focus 3 та Fiesta, Ford запропонував покупцям одразу 2 його модифікації: на 100 та 125 кінських сил.

Молодша має 170 Нм крутного моменту і заявлену витрату пального на рівні 5.8 л/100 км в змішаному циклі. Старша, більш потужна - ті ж самі 170 Нм + 30 Нм в режимі OverBoost. Заявлений розгін від 0 до 100 км/год в них відрізняєиься на 1,2 секунди (12,5 проти 11,3). Візуально ці 2 версії мотора схожі як близнюки і відрізнити їх можна хіба що за типом коробки передач (100 кс мали п'ятиступку; 125 - шість передач або АКПП).

Майже одразу, з появою авто на ринку, власники більш слабкої версії почали шукати відповідь на логічне на перший погляд питання: а чи різні ці мотори насправді?

Перечитавши купу форумів, та розглянувши різні точки зору, все складалося так, наче мотори дійсно нічим не відрізняються. Але максимально вичерпну відповідь особисто для себе я знайшов в каталозі оригінальних запчастин FoMoCo. Порівнявши номери деталей двигунів із різним форсуванням, я побачив наступне: 

1. Турбокомпресор, блок циліндрів: поршні, шатуни, колінчастий вал, підшипники та все інше в доресті однакове.

2. Відмінності криються в

- прошивці РСМ;

- головці блоку циліндрів;

- випускних клапанах;

- та маховику (що логічно, бо різні КПП).

Як висновок: глобально різниця між версіями прихована в прошивці і в матеріалі, з якого виконана ГБЦ (якщо вірити FoMoCo). На цьому все. І до слова, Ford вже робив таке саме на атмосферному Duratec 1,6, що мав дефорсовану програмно версію зі 100 до 85 конячок.

Додало олії в полум'я цікавості ще й те, що в Європі, ділери Ford пропонували своїм клієнтам підвищити потужність двигуна зі збереженням гарантії, при цьому версія мотору для них взагалі не мала ніякого значення. Так, наприклад, вдалося знайти офіційну Fiesta з 1.0 на 100 кс, яку "прокачали" в Іспанії до шалених 140 поні. Як казав тоді сам власник - проблем з нею не було ніяких, єдине що порадили на сервісі - міняти частіше мастило та не порушувати ПДД 😉.

Подальші пошуки інформації відкрили той самий "маленький" секрет дорестового  EcoBoost 1.0 - отримати прибавку на чверть в цьому моторі насправді не так вже й складно! Беремо заводську прошивку від старшої версії і заливаємо її в свій блок керування двигуном. Для цього навіть не потрібне коштовне обладнання - вистачить звичайного FORScan 2.4.x та vLinker FS + трохи знань з прошивки та реанімації (на всяк випадок) блоків автомобіля. 

Побочка? Є (про що навряд чи вам скажуть тюнери з гаражів 😂). Так, за наявності круїз контролю в авто, він перестане працювати (що насправді досить легко лікується в конфізі автомобіля 😎). Також не будуть нормально відображатись підказки з перемикання передач на панелі приладів і спідометр трохи брехатиме через неспівпадіння передаточних чисел в прошивках. А ще - з'являється помилка по наддуву в деяких автівках, яка ні на динаміку ні на поведінку авто не впливає. Як не бісить - можна катати 😁.

Натомість, ми отримуємо більше потужності, що чудово відчувається влітку з увімкненим кондиціонером та на трасі при обгонах. Фокусу стає значно легше "дихати" на низах. Така собі демо версія Stage 1 😁.

Чи вартує воно того? Ну тут кожен вирішує самостійно. 25 поні, то не є чимось критичним для мотора і не несе йому великої шкоди. Як показали досліди з цією прошивкою - єдиним параметром в роботі двигуна який зазнав суттєвих змін стало збільшення тиску наддуву турбіни з 0,7…0,8 bar (100 к/с ) до 1,0…1,2 bar (125 к/с).  Якщо не будете вмикати режим гонщика - то все з автівкою буде добре.