Вже досить довго у мене в голові сиділа думка щодо написання даного допису, але не знала, як подати текст, щоб це виглядало, як заклик до добрих справ, а не як якийсь піар чи вихваляння.
Тут зараз ви дізнаєтесь про мене і мою любов не тільки до авто)
Це блог і як писав колись тут один із засновників Драйвер Топа @WOLF , що в блозі ми можемо розкривати різні теми, тому я і наважилась на іншу тему, але з добрим посилом і закликом для автомобілістів (про заклик детальніше - читати останній абзац в кінці дописа!)
І @Narum, який також любить котиків та і всіх живих істот, думаю, що також погодиться зі мною і з користю цього дописа (знову ж таки з останнім абзацом!)
Спочатку предісторія. Можливо довга і нудна для когось, але якщо хоч маленький шанс на флеш моб є, то це вже маленька перемога 🫶
Хочу трошки розказати про мою велику слабкість та емпатію до всіх живих і беззахисних істот 🥺
Одразу наголошую, якщо вам ліньки читати змістовний допис, то прочитайте хоча б останній абзац, де буде підсумок і заклик, до того, що зробити не важко 🙏
Добро затягує. Я завжди любила тваринок (при чому всіх без розбору)
З 5 до 23 років у мене був песик Рік (звичайна дворняжка, але з гарним окрасом) Він був мені, як брат, я росла, а він завжди був поруч…
18 років разом, ми завжди спали разом на одній подушці… але навіть його довге життя добігло кінця… силу болі тієї втрати описувати не буду, ви можете уявити прикинувши роки з якого по який він був у моєму житті. Тоді я наче витратила частинку себе, боліло ппц.

Це Рік - далматинець з Аліекспрес 🫶😅 В мене навіть фото багато немає, якісь такі часи тоді були
Він посіяв те зернятко добра і любові в моєму серці на все життя. Зернятко проросло, я стала волонтером і почала рятувати тваринок (уточню це було самотужки, за власні кошти) Багатьох врятувала і прилаштувала, а деяких залишила у себе (це були найскладніші тваринки, чиє життя я просто силоміць вирвала із рук смерті). Тобто, якщо своїми словами, то всі вони були 100% приречені! Фото всіх навіть немає, а те що є, його також дуже багато, тут не вистачить сил дивитися на всіх, хто через мене пройшов))
Далі розповідь у фото, щоб не було нудно читати )

Це Люся ♥️ Вона сиділа посеред дороги вночі і просто чекала смерті… Інфіковані були два ока, одне врятували, а друге вона втратила… Вона була сама перша знахідка. Лікарі не давали жодної надії (рекомендували приспати) бо стан був критичний, проте за моїм проханням робили все можливе.

Вижила!!! Це ми вже їздили на уколи, бо тоді я ще нічого не вміла сама і це була перша моя врятована тваринка… Возила її тоді ще Черіком (попереднім авто)

Фото через роки після того, як її життя розділилося на «до» та «після» Вклала душу, не спала ночами… донька тоді дуже до неї привʼязалася, тому що бачила все від самого початку. Залишили собі. Перша тваринка в моєму домі (за багато років після собаки)

Це Максим ♥️ Він був другим (через півроку після Люсі) Сам прийшов до мене з кущів, доки я чекала сестру… Занедбана, ледь жива дитина… Взяла його на руки, а він обхопив мене лапами за груди і голову сховав під шию… тоді я зрозуміла, що воно моє… Він також був смертником, у нього у шлунку були черви… (без деталей, бо ви ох₴їєте, якщо я розкажу чим він рвав після глистогонки… а я це діставала руками з рота, бо він задихався…) після цих дій я вже нічого не боялася. (Хоча признаюся чесно, ледь не втратила свідомість від побаченого) Після таааакого було прийнято рішення залишити цього котика собі.

Це він вже без тих глистів у шлунку і викупаний (вони були схожі на лапшу домашню…ціла блять жменя…)😩

Чистий, здоровий, кастрований і зі всіма щепленнями котик Максимка 🤍 Мій другий домашній улюбленець)

Ну він справжній Кіт, распіздяй і дурік 🤣 Доньку мою любить просто капець. Ми звемо його маньячелло, бо він любить мʼяти лапками щось мʼягеньке (ну ви поняли 🤣🤣🤣)

Це старе фото, де Максімка ще маленький, так само як і моя донька. Так ми і жили ще десь півроку…
Це відео з архіва 2017 року (за мову прохання не чіплятися! Так, я колись була російськомовна на момент створення цього відео)

Потім зʼявилася Мишка ♥️ (це киця, але чомусь ми назвали її Мишенятком, певно тому що вона була тиха і тихо помирала у мене під гаражом від зневоднення у спеку) Це третя киця в нашому домі на ПМЖ))

Вичухалась і стала гарна киця 🥰 Всі тваринки стерилізовані і кастровані!

Братва в зборі 😁😎
Я не збиралася її залишати у себе, але не змогла її прилаштувати у добрі руки.
Мала вдома Інь/Янь (чорна/білий котики) а потім вийшло як в мемі: Інь/Янь/Хрінь 😅
Я можу дозволити собі висловлюватись так, бо всіх всеодно люблю однаково 😊
Жили ми собі пʼятеро (я, донька і три кота) спокійно. Періодично рятувала котиків і прилаштовувала, вони були транзитні (так я називаю тварин, яких рятую і знаходжу їм сімʼю)
Потім моя донька почала мріяти про собаку… (сила думки і мрії- то страшна річ…) У мене табу на купівлю тварин! Я ніколи не розуміла і не зрозумію, навіщо купувати, якщо можна врятувати і залишити собі! Це буде сама чудова і гарна жива істота вдома, любов і піклування роблять дива!
Відповідь моя була така: «якщо ми колись зустрінемо свого песика десь занедбаного на вулиці- значить у нас буде ще собака!» Але купувати - Ніколи!!!!
Пройшло півроку…
Донька гостювала у бабусі, а я каталася по місту по справах. (Історія цікава і досить довга, але постараюся коротко)
Застучало щось у колесі в Черіку. Дзвоню товаришу на СТО (я колись там працювала водієм і курʼєром) мені кажуть «ями зайняті, приїжджай завтра!» Але спокою не було, тарабанить колесо ппц…набираюся наглості і їду на СТО всеодно… Заїджаю на територію і звук пропадає… (якщо що, то я атеїст ні в що не вірю і обставини не повʼязую між собою!) но тоді це було без коментарів… Думаю, та пофіг, прийду поздороваюсь і вип’ю кави з колишніми колегами. Заходжу в бокс а там шухєр…
Сидить розірвана собака, яка прибігла до них півгодини назад…

Це Ніка 🖤(в перекладі перемога, бо вона рекордсмен, зі всіх кого я зустрічала) Собака з розрізаною шиєю по всьому колу… вона попала в браконьєрську петлю… Все вже загноїлося, вона в шоковому стані ні на що не реагує…

І тут я така «здрастє, а що це блять таке у вас тут робиться?!» забуваю про все на світі… беру собаку і везу в клініку…

Це фото з клініки. Заключення: «рвана рана 80% площі шиї, зараження крові, предсметрний стан…» Рекомендація: «евтаназія!» Я слізно благаю рятувати, чистити і зашивати, кололи антибіотик! У відповідь чую: «гарантій 0, вона помре під час операції, або просто не вийде з-під наркоза!» Я ридаю і благаю, щоб оперували, я заплачу будь-які гроші! Погоджуються!

Вийшла з-під наркозу. Почала їсти, стаціонар. Я їжджу тричі на день вожу гроші лікарям і смаколики Ніке, беру на першу прогулянку.

Потім забираю додому і вожу на уколи і крапельниці. Але мене, на той момент, смущає її живіт і молочні залози…
Живіт мені не давав спокою… їду на УЗД (вона вся брудна бо купати не можна через шви на шиї) вигляд просто жахливий… Результат: «вагітна, термін місяць, а носять собаки два місяці… 8 цуценят в животі і двоє вже мертвих…
я в стані ах₴я їду в клініку, де оперували. Наркоз не можна, бо треба щоб пройшло 10 днів від першого, колимо антибіотики, ставимо крапельниці і чекаємо… Далі аборт, і тут знову диво, вона не вмерла на операційному столі… був (на готові) навіть донор крові, мамина собака яку ми також знайшли і прилаштували до неї у приватний будинок. Все! Успіх! Жива! Отримує імʼя Ніка і стає нашою собакою. Ніби мав бути кінець історії, але через три місяці у неї виявили онкологію (саркома) я вже в повному ах₴ї, але ні, не здаємося! Робимо хімію (9 хімій був курс і кожен під седаціюєю з перервою в 10 днів) Перемога! Ремісія!
Життя Ніки найдорожче… більше 1000 доларів, тоді це мала бути моя відпустка з донькою в Єгипті, але приорітети ми розставили інакше.

Ось така вона була в лікарні…

Така їздила ще на початку на процедури…

А така вона стала 😍


Тоді я їздила на старому черіку і мені було байдуже, головне щоб всі поруч були щасливі. Але пройшли роки, авто змінилося, житло я виплатила, а собака так і продовжує жити зі мною вже 6 років 🥹

Донька тепер, як я колись, росте з собакою і сплять разом, навіть якщо десь випадково заснули не у ліжку, але всеодно разом 🫶

Втомилися і там де сиділи, там і заснули 😍

Вже сива) їй було більше двох років, коли вона потрапила до мене, у мене вже 6 років.
Декілька фото ще закину транзитних тваринок) це все що знайшла, бо багато чого пропало в старому телефоні, щось видалялось бо памʼяті не вистачало, але і так довгий допис виходить…

Це Тоні, ми знайшли йому сімʼю 🫶

Це Ріта) вона прибилася до спортзалу, в якому я працювала…

Це я вже простерилізувала її (якщо придивитися на животик то видно) і фоткала для пристроювання. Забрали у сімʼю 🫶

Ця киця також була простирілізована і прилаштована 🫶

Отаке маленьке транзитне чудо жило у мене місяць) Його викинули в лісі у закритій коробці… але мене принесло на ту стежку бігати (ну типу ж спортсмен треба хоч інколи кардіо робити) Ми звали його Вуді. Цей мій лохматий плед вже стільки тваринок бачив, що огого 😅

Якби я колись побачила, як хтось викидає тваринку, то на мене була б відкрита кримінальна справа…бо я б втратила контроль і била б битою ту сволоту, доки мене б не спинив хтось… як можна викидати таких діток?…😭

Це Петро, наш дворовий пес також після операції.

Бандіт ще той, певно був автомобілістом у минулому житті, бо ненавидить самокатчиків і велосипедистів 🤣 він би щоб міг, то загриз би їх 😅
Так, досить котиків і собачок!
я собі сказала, що все, більше ніяких котів і собак вдома на ПМЖ не буде, бо я і так багатодітна мама) і… знайшла серпокрильця…🤦🏻♀️😂

Це Саня ♥️ Він серпокрилець (стриж) важив 18г і помирав у калюжі… гуляла собаку, це Ніка його знайшла, а я забрала… Була впевнена що помре… але висушила, пролікувала і вигодувала з пінцета. Таким він був…

Перелом суглоба. Фатально для літних якостей. ПМЖ-шник…

На травмованому крилі з часом зʼявилася подагра… Доречі, тут під крилом видно культяшку, від відсутньої лапки. Як він її втратив і вижив невідомо, знайдений був вже з зажившою культяшкою 😔

Потім вона відпала (але то він зачепився об мою руку нею і той камінчик випав)

А таким став 😍 Серпокрилець, який так більше ніколи і не побачив неба… Вага зараз 40г (норма) Їсть тарганів, зоофабосів і личинки мучника. Живе у вольєрі. Немає однієї лапки і має безнадійно травмоване крило. Він міг літати зі швидкістю до 120км/год…але його доля склалась інакше. Він тепер частинка неба у моїй долоні. Ми обоє любимо швидкість і цим навіть схожі. Нажаль, я не всемогутня і не змогла його зцілити 🥺 але зробила все, що могла. Ми разом вже рік. Це той самий Саня V8, який колись був тут в дописі на відео 🫶
Саня V8 - моя грудна дитинка, він 💯 залежний, його ніхто крім мене не може нагодувати і якщо я кудись їду відпочивати з ночівлею, то беру його з собою.
Де б я не була, всюди до мене йдуть тварини і пташенята, я не ходжу і не шукаю їх ніде, і тим паче спеціально не збираю! Не знаю як це працює і чому спокійно не живу)

Це просто відпочивала з подругою на природі і прийшов до мене зліток Шпака, я його не чіпала, він виліз на мене сам 🤦🏻♀️😅

Але вираз його мордахи був чимось особливим🤣 він наче давно зрозумів цей світ 😁

Його рятувати не потрібно було, в траві був ще один такий самий і мама сиділа поруч на дереві. Нам прийшлося повернути його до братика (чи сестрички) і змінити місце відпочинку, щоб мати могла продовжувати годувати їх і ми не лякали її)

А це подруга знайшла злітка Дрозда на дорозі, мами поруч не було… І вгадайте кому вона написала? Хто летів його забирати на ночівлю і годувати до ранку, щоб не було знесилення? Таргани і інший клрм для птахів у мене є (бо маю серпокрильця) навики годування пташок також чіткі.

Гарний, вгодований і здоровий, міг не дожити до ранку бо спетляв з лісу хер зна куди на дорогу… Зранку його повернули на те саме місце але в ліс, а не на дорогу. сиділи слідкували чи повернеться мама. Мама повернулася (він кликав) і повела його десь у глиб лісу. Далі буде годувати його десь тиждень, поки він навчиться літати. Яка його подальша доля ми знати не можемо, але ніч йому пережити я допомогла і шанси трохи збільшились, звичайно якщо знову десь не звалить від мами😏
Я атеїст, я не вірю ні в Бога ні в нечисть, ні в інопланетян ні в загробне життя (хоча якщо воно існує, то точно знаю хто мене там зустріне)

Оце бл$ть я 💯🤣

О, і ще одне своє фото знайшла 🤣🤣🤣
А ТЕПЕР САМЕ ТОЙ ОСТАННІЙ АБЗАЦ, який я просила прочитати)
Не кожен може прям так допомагати, не кожен має навички і знання, фінанси та час, але КОЖЕН з вас може возити з собою у багажнику корм для котиків і собачок. Це не важко зовсім. І якщо побачите голодну тваринку - нагодуйте будь ласка, дайте їй шанс дожити до завтра і зустріти свою найкращу долю. Всього лиш сухий корм у багажнику, а якщо спека то картонний стаканчик і пляшку води, щоб напоїти. Вони не винні, що мають таку важку долю! А ви маєте можливість хоча б так допомогти 🙏
Чи зміниться світ, якщо ви врятуєте одну тваринку? - Ні! Але будьте впевнені, що світ саме для цієї тваринки однозначно зміниться! 🫶🙏
пишаюся що у нас є такі люди
Дуже хотілось надихнути хоч трошки і пробудити у людей емпатію, хоча б не ображати і нагодувати (мати в наявності їжу т.я. багажник є у всіх і кинути туди пакетики з кормом насправді досить легко 🙏) Головне почати, а далі само собою піде 🥺
P.S. песик то моя душка 🥹 ми навіть схожі по хврактеру ))
Як завжди читав з великим захопленням. ;)
Людина може бути віруючою, невіруючою, атеїсткою... А в тваринному світі є свій Бог - це людина, яка їх прихистила, захистила, вилікувала, догляділа, знайшла, витягнула, обігріла, накормила і т.д.
От так і вийшло, що атеїстка якимось чином сама є Богом для багатьох тваринок і пташок )))
Інколи такі вчинки викликають агресію і негатив від оточуючих, часто чую подібні фрази «що, прям така свята?» «ой, то схоже на показуху» і т.д. от після подібного я все менше люблю людей, які знецінюють і судять по собі і свому нутру. Зазвичай все робиться тихо, бо є кадри які відбивають бажання розповідати… коли чують, що я купую таргани і зоофабос для пташки (особливо людей цікавлять суми) то крутять пальцем у скроні, або коли можу йдучи з магазину відгризти шматок ковбаси і дати рандомно пробігаючому наляканому і голодному песику перекусити, то часто ловлю дивні погляди зі сторони… чесно, я досить зла жінка до деякої касти людей, але на те є вагомі причини))
Дякую що читаєте і пишите відверті коментарі, мені дуже приємно, це дає і сили і натхнення 😇
А віра у мене одна: «абсолютно все приміряй на себе особисто, перед тим як вчинити щось уяви що інша сторона це ти»
Але тут, серед автомобілістів, таких немає ))))) Тому що вони завжди зайняті люди - як не ремонтують, то шаманять щось )))) І їм не до пліток )))
Ну і всі коти в родині підібрані з вулиці)
Дякую, що ви така яка ви є.
Дякую і вам, що маєте доброту в серці 🙏
За котиків з вулиці вам +++ 🤝
Хочеться щоб в світі як найбільше людей було, яким би таке говорити можна було 🙏
доглянутий і гарний )) 🔥
та да… знаю і одразу зрозуміла куди цьому песику могла бути дорога… дякую вам за щасливого пузнастика.
Якби ж кожен робив такі внески, то набагато більше тваринок стали б щасливішими, а світ теплішим 🥺
PS: ви добра людина, мало хто настільки любить тварин.
«проїхав а потім щось йокнуло» це і є та емпатія, яку буває стримати не можна. Також дитинка малесенька сидить на килимку, бідне таке, всіх їх дуже шкода… це чудово, що повернулися, її світ змінився.
Дякую вам за доброту 🙏
Навіть не розумію, як можна інакше. Але бачу що добро заразне, в мене в оточенні знайомі по-трохи також «заражаються» що дуже рдує 🥹
Дійсно, замість тисячі слів 🤝
Приємно бачити 🤩
Колись крис декоративних тримали, а у них болячок багато, так он ми разів 10 їздили з Херсона до Одеси робити операції, а знайомі крутили пальцем і казали що я дурний, купив би нову за 50 гривень а не операцію везти за 2000 робити.
Зараз у нас собака, 4 коти (3 з них врятовані можна сказати) та 2 черепахи)
Отут дууууже розумію, особливо стосовно пташки і крис декоратиних. Їх дуже важко лікувати і виходжувати, і добре знаю, реакцію сторонніх людей які дивляться на тебе, як на дуріка якогось. У мене так коло деяких людей звузилось, а нових навпаки ще більше чудових додалося. Пацюків також тримала, в ни часті проблеми від нестачі йоду з зобом щитовидки, ну і термін життя досить короткий. Але суть не в тому скільки вони коштують (як вам казали за пацюка) а в тому що це єдине його життя, дуже шкода що не всім зрозуміло…
В мене сусіди знають і бачать цей двіж постійний і бабулі розділилися на два лагеря, одні захоплюються, інші дивляться наче монстри (це певно ті що топили котят 💯)
Щоб пізнати людину досить подивитися її ставлення до тварин і те як вона поводить себе на дорозі серед інших учасників руху. Цього достатньо, щоб скласти картинку)
Ваш коментар ну прям душу зігрів, дякую за доброту 🙏
І, доречі, так вони тільки бачать ветеринарку то зцілення моментальне 😆 особливо, якщо колись мали діло з хворобами і лікуванням, то вже знають що чекає щось.
Буває і не завжди справляюся, але все тимчасове, аби були б сили і здоров’я 😊
я так свого першого котика додому приніс, коли вчився в 3-му класі...
та й зараз два кота живуть)
Все вірно, потрібно по можливості робити внесок у цей жорстокий світ.
так, може хтось скаже - "все це природній відбір та виживає найсильніший" але якщо є хоч маленька можливість допомогти тваринці - треба це робити.. світ й так занадто жорсткий
Дійсно, кожен несе якусь місію і робиться це не для якихось плюсіків чи піару, а від чистого серця просто так 🥹
Тисну руку 🤝👏
Ти така молодчина, стільки врятованих житів!!!
Я тепер розумію куди всі гроші діваються - на сімʼю, а в тебе вона величезна, ще бувають і «квартиранти-транзитники»))) Котів люблю, але Ніка у саме серденько ❤️❤️❤️
Насправді фінансів на це йде дійсно багато, зате я багатодітна мама 6х дітей 🥰
Свої багато тягнуть витрат (але вони всі бойові і міцні, тому обходиться лише щепленнями, їжею і смаколиками) і саме страшне- вони всі приблизно однакового віку +/- і старіти будуть також разом, от тоді я офігію 🫣
Ніка- і моя сама душевна тваринка, бо вона найбільше відгребла в цьому житті 🥹
Якщо поїде кукуха то у усіх разом 😁
Кукуха має бути на місці, раби мають працювати і носити дань додому 😅
Хотілося подати приклад і можливо хоч когось закликати колись зробити свій внесок у світі нещасних тваринок 🥹🙏
Якби люди не викидали і стерилізували тварин, то цієї проблеми не було б… а так маємо що маємо і якщо кожен хоч трошки внесе користі, то дійсно їх таких нещасних стане менше 🫶
Поки справляюся власними силами, по можливості.
Мені було б дуже цінно, якби цей заклик почуло більше людей і також взяли б і почали робити щось подібне 🙏 це вже був би не даремний монолог-розповідь)
На рахунок корму і води в багажнику - прям реальний лайфхак! Візьму до уваги)
І дозвольте зробити припущення (якщо, що - сужу по собі) то тварин ви любите трохи більше ніж людей)
А сухий корм не псується швидко і це дуже зручно, тим паче ми ж не в руках його носимо з собою 🙏
І у віці 100 років попадеш в рай!😉😁
Пи.Си.Многая літа,многая літа!🤭😉😁
До ста років ще б залишитись при здоровому глузді і з кукухою 🤭😁
Алилуя Сестро!🤗😁
Пи.Си.Врятована тваринка буде тобі вдячна ціле життя,але нажаль з людьми воно так не працює.Скільки не роби добра людям,всерівно то рідко хто оцінить і запам'ятає.А як зробиш погане то ціле життя згадуватимуть.
Чомусь тваринки більш відкритіші ніж люди...Нажаль...
Простий приклад: закрий в підвалі собаку і людину і через годинки дві відчини, тоді побачиш хто більше сумував за тобою а хто побіжить за тобою з лопатою😁😁😁