На пробігу 130 000 км мене несподівано спіткала думка: а чи не залізти б мені та не перевірити форсунки?
Логіка була проста: моя попередня Audi Q7 2013 3.0 TDI спокійно проїхала 250 000 км. Я профілактично знімала форсунки, стенд видав сертифікати «все в ідеалі» — і я їздила далі зі спокійною душею. Вирішила повторити цей трюк із SQ7.
Записуюся на офіційний Bosch Diesel Center (бо логіка підказує їхати безпосередньо до виробника). Хлопці знімають усі 8 форсунок, ставлять на високоточний стенд Bosch DCI 700, я чекаю на заспокійливі папірці... і тут сюрприз.
5 із 8 форсунок не пройшли тест.
Що показав стенд? 📊
Для тих, хто любить технічну частину: у мене стоять п'єзофорсунки Bosch CRI 3-25 (арт. 0445118013).
Основні тести на герметичність (Leak Test) та подачу пального на різних режимах (Start, VL, EM) вони пройшли.
Проблема вилізла на кроках VE (попередня інжекція / малі дози) та під час IMA/IQA розрахунку. Стенд просто відмовився згенерувати новий IMA-код корекції. Це означає, що параметри впорскування вже вийшли за рамки заводських допусків Bosch, і блок керування двигуном (ECU) більше не може ідеально скомпенсувати їхню роботу.
Вердикт сервісу: «Їздити поки можна, це не критично прямо сьогодні, але треба міняти».
Зателефонувала дізнатися ціну на нові оригінальні форсунки... ну, що вам сказати, прайс мене дуже «засмутив» — близько 34 000 грн за одну штуку 💸. А в мене їх, на хвилинку, вісім! Множимо й отримуємо космічний чек за превентивну перевірку, яку я сама ж і ініціювала.
Звісно ж, одразу знайшлися й "мудрі" порадники з коронним варіантом: «Та просто продай авто!» 😂
Але якщо серйозно: розповідаю про це хлопцям з іншого СТО, а вони кажуть: «Не поспішай купувати, перевір їх ще на другому стенді в інших спеціалістів». Проте якщо другий стенд покаже "ОК", то що далі — шукати третій, щоб перевірити
перші два?
У підсумку машину зібрали назад, щоб вона була на ходу, і зараз розпочався захопливий квест під назвою «пошук форсунок за адекватний прайс».