Робимо впуск холоднішим.

Як я вже писав раніше, гарячий впуск — це велика проблема, з якою потрібно боротись. Інтеркулер з магістралями я зробив. А от сам впускний колектор і навколо нього ще не описував.

Тут важливо розділяти дві речі: температура самого повітря у впуску і температура металу впускного колектора. Навіть якщо інтеркулер охолоджує повітря нормально, гарячий колектор після стоянки, повільної їзди чи гарячого повітря під капотом все одно може додатково підігрівати потік.

На двигунах AAN зроблена невелика пастка, і заключається вона в трубці, по якій тече охолоджуюча рідина з ГБЦ на радіатор. Якщо про неї детальніше, то в ній встановлено 2 датчики: один — це датчик температури охолоджуючої рідини для приборної панелі, а другий датчик — це датчик температури для системи after-cooling. Окрім відводу до радіатора, також в ній є відвід рідини на охолодження турбіни і відвід до насоса after-cooling. Сама трубка знаходиться під самим впускним колектором, і під час роботи вона є однією з найгарячіших точок. Так як колектор знаходиться відразу над нею, він нагрівається від неї, і тоді ми маємо більш гарячий колектор, ніж без цієї трубки. Є декілька варіантів боротьби з теплом від цієї трубки. Один з них — це зробити тепловий екран, щоб тепле повітря не підіймалось від неї до колектора і не гріло його. Форма цієї пластини досить складна, і там потрібно заморочитись. Тому лізти в це я не захотів, так як не було багато часу.

Другий варіант — це теплоізоляція цієї трубки. Цей варіант простіший, але не такий ефективний. В ідеалі поєднати ці два варіанти між собою, але то для тих, хто заморочується. Тому вирішив зробити простіше, а саме теплоізолювати саму трубку. Для теплоізоляції обрав ленту для вихлопних систем. Вона не суперефективна, і це не заміна нормальному тепловому екрану, але як швидке рішення для зменшення нагріву простору під колектором — краще, ніж нічого.

Процес обмотування дуже простий.

Саму ленту краще замочити, перш ніж використовувати, так вона більш придатна і не так скидає з себе волокно. Працювати потрібно в рукавичках, щоб потім не чухати руки від скловолокна. Намотуємо і поверх фіксуємо проволокою для того, щоб з часом лента не розмоталась і була жорстко зафіксована. Все по часу до години займає і робиться дуже просто.

Другий напрямок, який знижує температуру, — це додаткова прокладка між ГБЦ і впускним колектором.

Матеріал прокладки — фторопласт. Тут фторопласт працює як тепловий бар’єр між гарячою ГБЦ і впускним колектором. Завдання не зробити впуск холодним, а зменшити передачу тепла від голови до колектора. Товщину прокладки доцільно робити до 5 мм. В моєму випадку вдалось знайти 4 мм. До цього всього додатково купуємо ще і дві нові стандартні прокладки, щоб в результаті в нас вийшов бутерброд: ГБЦ — сток прокладка — фторопластова прокладка — сток прокладка — впускний колектор.

Процес виготовлення простий. На лист фторопласту кладемо сток прокладку, обводимо. Потім, по можливості, висвердлюємо всі можливі отвори. І, відповідно, вирізаємо всі великі отвори, щоб вони були такі ж, як і отвори сток прокладки. Для того, щоб форма ідеально повторювала форму сток прокладки, підрізаємо канцелярським ножем або скальпелем. Матеріал дуже податливий і легко ріжеться. Ідеальної форми добиватись не варто, тому що це ще не все. Наступний крок — це припасувати всі три прокладки до впускного колектора.

Для цього придбав додатково болти, шайби і гайки, якими прикрутив все до колектора, і вже після того, як все зафіксував, фрезою підганяв всі переходи так, щоб не було сходинок і добився плавного переходу.

Після колектора все те ж саме, але не до колектора, а до ГБЦ. Прикручуємо, фіксуємо, підганяємо.

Важливо зазначити, що після такої модифікації потрібно замінити болти, якими прикручується колектор до ГБЦ. Вони повинні бути довші на товщину фторопласту + товщину додаткової прокладки. Окрім самих болтів, також придбав шайби, так як сток болти з фіксованою шайбою, а знайти такі ж болти, але довші, не вдалось.

Також додатково колектор можна обклеїти теплоізоляційним матеріалом. Поки вирішив не обклеювати, так як з двигуном зараз ще багато різної роботи, і поки все устаканиться, і основні роботи будуть зроблені, то матеріал обідреться.

Після цього все можна ставити на авто.

З першого разу не вийшло. Проблема була з трубкою охолоджуючої рідини. Ущільнення між нею і ГБЦ за допомогою гумових кілець. Від старості в самих каналах утворились раковини, які проявились після чистки. Ущільнення кілець було недостатньо, тому після заливання охолоджуючої рідини все протекло. Довелось все знімати і прибігати до не дуже варіанту, а саме шукати Вітю Рейнза. Промазав злегка герметиком і все зібрав. Після встановлення усе було ок, без якихось нарікань.

Що до процесу встановлення, то ставимо трубку, після ставимо колектор.

З встановленням колектора трохи геморой, так як для цього потрібно чи вороток під малий квадрат, чи шестигранник довжиною 300 мм. Починати все треба з болта, який другий знизу від радіатора. До нього найскладніше підлізти. Наживляємо його, потім наживляємо всі інші. Затягуємо так само: спочатку його, потім всі інші. Тіснувато, але підлізти можна.

Для кращого ущільнення між ГБЦ, прокладками і колектором всі прокладки обробив мідним спреєм для прокладок, тим самим, що і прокладку ГБЦ. Чи дає це плюс саме в питанні термоізоляції — питання спірне, але по герметичності рішення себе показало нормально.

Порівняти все у форматі до і після, на жаль, в мене не було змоги. Можу лише зазначити, що з різних статей і тестів, які знаходив, додаткова прокладка в різних випадках знижує температуру впуску від 5 до 10 градусів. А от по теплоізоляції трубки такий же результат, але по ньому мало що вдалось знайти, тому не можу сказати, що це достовірна інформація. Ну і, звісно, потрібно розуміти, що все залежить від температури навколишнього середовища. Чим більш гаряче на вулиці, тим гарячіший у вас впуск, і всі ці модифікації не опустять вам температуру нижче навколишньої.

Реклама

Ремонтуємо Li-ion акумулятори — нова послуга в автосервісі Master Service Electro