Opel Omega B 🛠️ Серія

Поки в мене висить актуальна помилка 61 по клапану EVAP, яка з'являється тільки на гарячий двигун - життя продовжується. Сумувати з цього приводу я буду не дуже сильно, але як показує практика - спочатку треба розібратися в історії, автомобіля, а вже потім вирішувати проблему. Бо таке враження, що екологію на цьому авто ампутували під корінь. Тому, щоб вкрай не засмучуватись я вирішила зайнятися поточними доопрацюваннями по комфорту і візуальному вигляду Омежика. Першими під "заміну" пішли банани. На "оригінальних" передні просто пластик, на задніх "перетягнуті" шкірою і їм вже явно погано від часу. До того всі вони тримаються на чесному слові. Тому було вирішено купити роздруковані на 3d принтері з матеріалу tpu 95a. Чому спитаєте ви не перетягнути рідні банани і не зробити відразу нормально? Тому що сталося те, чого я не очікувала - Омежик став із запланованого мною авто вихідного дня, у авто на всі випадки життя 😅 Як показало життя - до хорошого звикаєш дуже швидко🫣 Тому Сузучек вже забув як я виглядаю. А в повсякденному житті я зіткнулась з банальною проблемою - не зручно тут і зараз, а займатися цим не на часі🤷‍♀️ Тому оригінальні турботливо відкладені до кращих часів і розміщено нові.

🚪 Нові

Наступне питання було підстаканник. Звучить банально, але... Без нього поїздки на заправку - це як постійне нагадування, що в мене його немає). В мене є ті, що розміщені під магнітолою, але ручка АКПП Сергія Погранця не дає механізму відкритися повністю.

Ручка - річ недоторканна і в планах переробити механізм з підстаканником, але знову ж таки: не на часі) Тому був куплений китайський підлокітник з підстаканником і зарядкою телефону. Чи подобається він мені - ні. Але мені не зручно тут і зараз. Знайти людину, яка переробить мені цей механізм - це проблема, яку я намагаюсь вирішити. А поки, щоб було комфортно в мене є такий підлокітник.

👀 Реснічки?

Пішли у відставку. Повністю. Тепер Омежик відкрив очі й дивиться на світ так, ніби каже: — "Ну що, хто тут ще старий?"
✨ Фари відполірували. Тепер світять так, що приємно на них дивитися.

Так мені більше подобається

Але найприємніше — сісти ввечері, повільно проїхати містом і зрозуміти, що навіть через майже 30 років цей човен на колесах дарує емоції: вечір, шкіряні сидіння, незалежна підвіска, з динаміків тихо лунає Deftones passenger, а головним на фоні є великий атмосферний V6. Ось саме за це я готова вкладатися в нього. Він не говорить: я самий швидкий, я самий красивий. Ні. Він говорить: я нічого ні кому де доказую. Щоб мене зрозуміти треба сісти за кермо.

Попереду ще ремонт бампера.