Чи допоможе більший інтеркулер та більша турбіна / продовження Stage2

Отже, минулого разу я зупинився на тому, що нарешті приїхали мої дві турбіни. Саме тоді я прийняв рішення ставити більший інтеркулер. Схоже, ми просто вперлися в можливості штатного інтеркулера охолоджувати ту кількість повітря, яку вже качає турбіна.

Але все по порядку.

Спочатку треба було визначитися, яку з двох турбін ставити. І, як не дивно, я одразу вибрав більшу — на компресорному колесі 49 мм. Одним словом — якщо вже експериментувати, то до кінця.

Коротко про конфігурації.

Перша турбіна, яку ми вже встигли зламати, — GT1544V із кованим компресорним колесом 46 мм. І цей малюк на 2500 об/хв спокійно дув 1,5 бара надлишкового тиску.

Друга — теж GT1544V, але вже з компресорним колесом 49 мм, таким самим, як на 2.0 дизелі. Вона також тримає 1,5 бара, але робить це рівніше, з ширшою полицею бусту. Про це ще детальніше розповім далі.

Отже, турбіни в багажник — і на сервіс.

Поки авто стояло на підйомнику, одразу зробили ТО: масло, фільтри — все по феншую. А вишенькою на торті став той самий «равлик» із 49-м колесом.

Після поломки попередньої турбіни з інтеркулера, звісно, злили мастило. Але злити його повністю практично неможливо. Через середнє розташування пайпів частина масла залишається всередині, налипає на соти й суттєво погіршує проходження повітря. Це стало ще одним аргументом на користь нового інтеркулера.

Увечері забрав машину та поїхав на перший виїзд. Треба ж було продути нову турбіну.

І тут почалося...

Це був суцільний жах.

Авто диміло так, що посеред Львова до мене підходили люди й казали:

— У вас машина горить!

Інші просто тримали дистанцію метрів п'ятнадцять.

Мені було неймовірно соромно. Для людини, яка звикла доглядати за автомобілем, така димова завіса — це справжній провал.

Тому я просто виїхав за місто, подалі від заторів, щоб усе остаточно вигоріло: мастило в інтеркулері, вихлопній системі, залишки після складання двигуна... Та й турбіну потрібно було перевірити.

Але фіаско продовжувалося.

Мало того, що я влаштував димову завісу на пів міста, так машина ще й зовсім не їхала.

Турбіна просто не розкручувалася.

Чесно кажучи, тоді я трохи запанікував. Хоча... ні, скажімо так — дуже серйозно задумався.

Кілька днів я їздив як типовий власник Volvo для пенсіонерів. Мабуть, саме тоді я повністю зрозумів зміст цього жарту.

Подзвонив майстру, який збирав турбіну. Людина була у відпустці, але телефоном буквально супроводжувала мене крок за кроком.

Масло поступово переставало летіти у вихлоп, усе продувалося, а я тим часом шукав причину, чому турбіна не виходить на буст.

І знайшов.

Причиною виявився маленький регулювальний гвинт.

Упорний гвинт геометрії був закручений практично до кінця, через що геометрія працювала некоректно й турбіна просто не могла нормально розкрутитися.

Домовився про регулювання.

Знову черга.

Літо... сезон відпусток...

Коли нарешті дійшла моя черга, виявилося, що на машині нормально відрегулювати не вийде. Довелося знімати турбіну, налаштовувати її на стенді та лише потім ставити назад.

Результат відчувся відразу.

З'явилася тяга.

Двигун почав набирати оберти.

Здавалося б — ось воно.

Але...

Це все одно був не той ефект, якого я очікував.

І тут ще один важливий момент.

Якщо хтось думає, що мастило вилітає з інтеркулера після кількох натискань педалі газу — дуже помиляється.

Воно залишає жирну плівку на сотах. Потім нагрівається, ще більше погіршує теплообмін і фактично заважає проходженню повітря.

Саме тоді я остаточно зрозумів — потрібен новий інтеркулер.

Заводський має розміри 650×157×40 мм.

Я замовив 560×180×65 мм.

Об'єм штатного — приблизно 6 літрів.

Новий — майже 9,5 літра.

Тобто він здатний пропустити значно більший об'єм повітря, краще його охолодити й при цьому не втратити швидкість потоку. Бо занадто довгий інтеркулер теж не завжди добре.

Спочатку планував купити польський свап-комплект під 2.0 дизель, але за термінами й ціною значно вигідніше вийшло замовити все на OkoloStock.

Чомусь купив з Польші , не робіть так - як що хочете вже і негайно.

Три тижні очікування...

Три тижні мук.

Чому?

Бо машина реально тупила.

Якщо плавно натискати — ще їхала.

Якщо різко — наче думала, чи варто взагалі їхати.

Турбіна починала нормально працювати лише приблизно з 1800 об/хв. Верхи теж були мляві. Не було тієї впевненості, якої хотілося.

І ось комплект нарешті приїхав.

Але це ще не означало, що все закінчилося.

Треба було знайти майстра, який нормально його поставить.

Ще тиждень пошуків.

Ще тиждень домовленостей.

Ще одна черга.

І ще відпустка майстра...

Коли нарешті машину розібрали, виліз ще один сюрприз.

Радіатор кондиціонера був уже майже мертвий.

Раз усе розібрано — міняємо і його.

Підгонка.

Підрізання.

Переробки.

Чесно кажучи, у якийсь момент мене це вже починало дратувати.

Хотілося тільки одного — сісти за кермо й зрозуміти, чи було воно того варте.

І...

Перші ж метри змусили мене посміхнутися.

Саме тоді я зрозумів — усе було не дарма.

Дим.

Проблеми з турбіною.

Пошук несправності.

Три тижні очікування.

Монтаж.

Усе це заради того моменту, коли натискаєш на педаль і відчуваєш, що машина ожила.

І маленький дизель знову здивував.

Що змінилося?

Турбіні стало значно легше розкручуватися.

Так, ця конфігурація все одно починає працювати трохи пізніше — приблизно з 1700 об/хв замість 1500.

Але після 2000...

Починається зовсім інша історія.

Немає різкого удару в спину.

Є плавне, дуже впевнене й постійне прискорення.

Без затиків.

Без провалів.

Без відчуття, що машина думає, їхати чи ні.

І що цікаво — чим більше ростуть оберти, тим сильніше вона притискає до сидіння.

Принаймні до 3500 об/хв усе дуже впевнено. До 4000 поки що спеціально не крутив.

Але тепер виникло нове питання.

Як поводилася б турбіна на 46-му колесі саме з цим інтеркулером?

Адже вона починала працювати вже з 1500 об/хв — а для міста це дуже приємний характер.

Так, раніше був затик після 2500, але тоді стояв старий інтеркулер.

Тож...

Час покаже.

Поки що я ще замінив радіатор кондиціонера, а це означає, що систему потрібно заправити.

Уже записався на середу.

І саме тоді планую переставити GT1544V із 46-м колесом.

Дуже цікаво, що покаже ця конфігурація вже з новим інтеркулером.

Температура повітря після нього має бути приблизно на 10–20 °C нижчою, а збільшений об'єм дозволить без проблем пропускати значно більше повітря.

Одним словом...

Експеримент триває.

Дякую всім, хто дочитав до цього місця.

Попереду ще багато цікавого.

Маленький дизель ще не сказав останнього слова...

Пробіг 239000 км.