Шоста подорож. Карпати. Вперше так кайфонув від цього авто!

Ну що ж, чергова коротка подорож, цього разу в улюблені зимові Капрати. Подорож, яка не мала б стати чимось особливим, планувалась як звичайний сімейний відпочинок в гарному затишному місці на 5 днів. А в результаті стане незабутньою пригодою! Але про все по порядку.

За численні поїздки в Карпати якось найбільше нам сподобалось відпочивати в околицях Синевиру. Тут неймовірні краєвиди, круті схили гір, вкриті старими лісами і невелика кількість людей. Ми вже бували тут двічі влітку, а тепер вирішили відвідати ці краї і взимку. Під час попередніх подорожей, проїжджаючи Синевирський перевал, звернули увагу на кілька готелів безпосередньо на самому його верху, з яких мав би відкриватись чудовий огляд на гори. То ж вирішив цього разу пожити саме тут, на вершині перевалу. Обрав однойменний готель "Синевирський перевал", який має непогані відгуки, адекватні ціни на проживання і гарний ресторан.

За день до від'їзду тачка була покрита товстим шаром груднево-січневого бруду, яким замість снігу рясно покриті дороги останніми зимами:

І хоч я не сильно часто мию авто і очікував, що на трасі буде те саме болото, все ж вирішив то змити, бо це все занадто😅

Жартую) Звісно ж я помив авто повністю, що буде видно на численних фото з подорожі. Просто не маю звичку фоткати тачку після кожної мийки.
І помити авто до поїздки виявилось правильним рішенням, дорогою авто не сильно забруднилось і завдяки погоді в наступні дні залишалось чистим до самого від'їзду.

Сама поїздка туди була звичною і нічим не вирізнялась.
Єдине є вибір як їхати до Міжгір'я від Стрия. Можна довшим шляхом через Сколе-Нижні ворота-Воловець. Тут хороша дорога, більш швидкісна, але як на мене не така гарна в плані краєвидів + трафік.

То ж завжди обираю їхати через Долину. Так, тут чималий шмат поганої дороги від Стрия до Долини, але далі починається, на мою думку, просто скарб Карпат - ділянка Долина-Сойми. Тут мінімум трафіку, ідеальне покриття, чудові краєвиди і половина ділянки взагалі без сіл. Але ви сюди не їдьте, нехай ця дорога і далі залишатиметься таким же недоторканим скарбом😀


По приїзду нас чекали краєвиди вечірніх, ще незасніжених гір

І смачна вечеря

Наступний ранок нас зустрів шикарним видом з балкону на гори, оповиті хмарами:

Здавалось вночі насипало багато снігу, тому ми були дуже задоволені нарешті справжньою зимою. Але це був лиш початок😅

Знайшли поруч з готелем гарний спуск, де і проведи час до обіду, катаючись на плющці.

А вже після обіду поїхали відвідати звірів в еко-парк "Долина вовків", де є кілька видів вовків, олені і верблюди:

Також неподалік відвідали біо-парк Синевир, там водяться лами і знову ж таки верблюди:

Після прогулянок повернулись до готелю, повечеряли, погуляли перед сном. А надвечір почало рясно сніжити:

Всю ніч йшов сніг, плюс був мороз десь до -15, тому зранку, поки чекав на сніданок, тачку довелось трохи розкопувати😀

Запланували ми поїхати на Синевир. Були там минулого разу. Саме озеро гарне, але влітку там купа народу, в спеку підніматись той кілометр під гору доволі тяжко, ну а озеро обміліле. Тому вирішили спробувати ще й взимку. І чесно кажучи не прогадали! Але про це трохи згодом. Бо тільки но ми виїхали з готелю на дорогу, як нас зустріла нереальної краси звивиста смуга поміж величних дерев, повністю вкрита снігом. Навіть спірний з точки зору дизайну(хоча мені подобається) е83 тут виглядав дуже гармонійно, прям с своїй стихії:

Ну а далі нас чекала дорога до Синевиру. І ось тут я неймовірно кайфонув від цього авто. Після спуску з перевалу в село Синевир(так, тут все навколо має однакові назви), дорога була не розкатана, лише поодинокі колії від авто. І саме в цих умовах тачка себе проявила якнайкраще: 3л дизель їде завжди, механіка дозволяє тримати підходящі оберти залежно від умов, а вимкнена стабілізація не заважає, коли треба погребтись чи хочеться трохи веселіше пройти поворот.

Проїхавшись вже знайомою дорогою до парковки, лишили тачку і пішли вверх до озера. І я вам скажу, що взимку тут набагато краще. Майже немає людей, не жарко і йти навіть по глибокому снігу не так то й важко. Тому підйом дався доволі легко, точно легше, ніж влітку.

Навіть пес пройшов третину шляху сам😂

В кінці підйому на нас чекало замерзле озеро Синевир😍

Спуск був взагалі легким і приємним. До вечора вже відпочивали без особливих активностей.
А вночі знову пішов рясний сніг...

Ранок наступного дня став кульмінацією як і в плані наслідків негоди так і по враженням від подорожі😀

Навалило снігу за ніч ще сантиметрів 30-40, перетворивши парковку і вузьку дорогу біля готелю в суцільний замет. І виїхати з цього замету намагався задньопривідний Chrysler 300c, який туди заїхав ще коли снігу було дуже мало. Вийшовши на вулицю, я зрозумів, що настав мій час! Не даремно ж на зиму я взяв гуму для справжньої зими Michelin X-Ice Show плюс після купівлі авто купив чудовий міцний трос від Takelag(хоча тягнув я крайслера не своїм тросом)!
Щоб довго не описувати словами, склепав відео😃

Того ж дня десь ще їздили, і повертаючись до готелю, вирішили заскочити на місцевий невеличкий гірськолижний курорт, щоб подивитись які там активності є. Але під'їздну дорогу ніхто не чистив, а підйом туди перекопали такі ж бажаючі заїхати. І тут я вчергове приємно здивувався нашому паркетничку, все ж хороша гума і моментний двигун добре працюють в глибокому снігу, навіть жождного разу не стравлював тиск в колесах.

Так от заїхавши на підйом до гск, побачив, що там теж чимало накопано в снігу, хоча далі невеличкого плато майже ніхто і не поїхав. Також там вовтузився Skoda Kodiaq. Я спершу не хотів заважати, думав трошки почекаю, щоб він чи проїхав далі чи розвернувся, але схоже він не міг розібратись що йому робити зі своїм авто, було чутно що машина тільки починає гребти, вмикається чи то друга передача чи двигун душиться системами авто і він не може їхати далі наверх. Тож я просто його об'їхав і попрямував вже в дійсно глибокий сніг, де ще ніхто не їздив. Отримавши огляд на гск зрозуміли, шо там тухляк, якийсь один старий бугельний підйомник, імпровізована траса для плюшок і більше нічого цікавого, я просто в тому снігу розвернувся і поїхав назад😅
Честно кажучи місцями здавалось, що це вже кінець і зараз сядемо, але ні, машина вперто продовжувала повзти і робити, що я хочу. І це я не висаджував трьох пасажирів з авто😁

Решта відпочинку пройшла спокійно, без особливих пригод. Ще пару днів погуляли, понасолоджувались справжньою зимою, помилувались шикарними краєвидами і вирушили додому.
Трохи фото околиць на спогад:

Ну і звісно ж незабутні види з Синевирського перевалу:

Жодного разу машина не підвела, завелась навіть в -15, хоч у мене кілька свічок накалу вже не працювали. Ну і жодних питань не виникало на ходу, неважливо в яких умовах ми перебували. Хоча не, звиздю - на морозі перестали тримати упори ляди і вона мене пару раз пригрігла по башці. Але власнику бнв то не страшно😁

Але вже дорогою додому після гальмування вилізло попередження від татчику зносу колодок(вони вже підходили, тому це будо очікувано), а згодом помітили, що трохи видавило масла з заднього редуктора. Але не факт, що то сталось в горах, оскільки по приїзду вдалося потрапити на трек Феофанія, поїздити боком і покрутити вісімки☺️
Одразу після того замінив оливу в роздатці, вона хоч і пройшла близько 30к км, але все ж роздатці дісталось добряче.
 Ну а ще трохи згодом попросився на обслуговування кардан😬, але це вже тема для наступних дописів.

Всім бобра

Реклама

Ремонт та обслуговування системи кондиціювання