Yamaha DragStar 1100 (відьмочка XV1100 Virago)

Проблеми із стартом (і стартером) Virago 1100

Ця леді підлюблювала мені мізки з самого початку.

Частенько, при натисканні кнопки старту, лунав "клац" і більше ніфіга. Ок, дохлий аккум. Зарядка не дуже допомагає.

Купив нову варту (мимоходом - в цьому розмірі тільки AGM з ціною як у нормального автомобільного, пєчалька... і варіантів - на пальцях однієї руки перерахувати можна). Більша частина мотобатарейок (AGM'и в тому числі) йдуть "сухозаряджені", із контейнерами з електролітом для кожної з банок. Скинув захисну стрічку з аккума, захисну кришку з контейнера з електролітом, вставив контейнер у акб, дочекався, поки переллється електроліт. Дав вистоятись декілька годин, при потребі - зарядив.

Ок, зарядив. Наступного дня напруга менше 12В. Непойняв. Зарядив ще раз. Через пару днів напруга майже 11. Як так? Зв'язався з продаваном "ви підсунули лажу, вертайте мої гроші". Пересилка назад, буцання їх не один раз (спочатку - "приїхало, заберіть", потім "коли я гроші побачу?") Таки повернули. Купив JP Moto - той хоч зі старту виявився нормальним.

На якийсь час це зняло проблему старту. Але, іноді вона поверталася. Точнісінько як в цьому відео

А лізти в стартер так не хочеться... Бо треба скидати ліву кришку картера, а потім її назад ставити... Більше того, при купівлі я бачив, що кришки сидять на герметику. Права - власник незадовго до продажу міняв диски зчеплення. А за ліву я не питав. Прокладки для картера хоч і лежать в гаражі, але ж так ліниво туди лізти. Виходив із ситуації таким чином: вмикав другу, і трохи налігши на мот, зрушував з місця коліно - це допомагало подальшому зацему шестерні за зубчатий вінець маховика і старту двигуна.

Трішки історії. На самому початку, ямаховські інженери поставити варіант із "видвижною шестєрьонкою", яка при обертанні стартера, центробіжною силою "виштовхувалася" на спеціальній оські і входила в зацеп із маховиком. От схема "starter clutch" Gen1:


І чи то вона виявилася ненадійною, чи ще за якоїсь причини, ямаха вдосконалила стартер на автомобільний манер, додавши втягуюче реле (яке є одночасно і силовим реле стартера) по ось такій схемі:



Це Gen2, яке потім використовувалося до кінця виробництва 750-1100.

Гугління моєї біди приводило до декількох варіантів причини, і всі вони пов'язані не з самим стартером, а з втягуючим соленоїдом. Але, вказували також, що за багато років консистентна змазка в редукторі (всередині стартера ахєрєнний планетарний редуктор) перетворюється на шматок пласмаси, і краде момент стартера також. Плюс в мене трохи сопливив шток приводу зчеплення, і з кришки зчеплення втягуючого. Тому, зібравшись з духом, силами і роздрукувавши всі причетні схеми, я таки поліз в картер.

Для початку треба злити маслечко, зняти всі декоративні кришки, зняти дуги та правий підрамник із підніжкою і лапкою кпп

Знову купа інструмента і груда залізяччя

Кришка картера сидить на геметику. Добряче сидить, без жодного натяку навіть на потіння. І зніматися вона відмовляється. Навіть від погроз застосувати важку артилерію у вигляді гумової киянки. Довелося ту киянку застосовувати, обережно простукавши кришку. В результаті вона таки здалася, і вічепилася від картера.



Всередині все чисто і красиво, лише на самому дні трохи осаду, який прибрався звичайними паперовими рушничками.





Саме головне - в недоступних потаємних кутках чисто


Планова постійна заміна масла (без перекатування сервісних інтервалів) дає про себе знати. А от по зовні, за стартером, трохи бруду таки є. Ну то таке.


Знімаю стартер


Витягую всі потроха з картеру


Розбираю стартер для профілактики (сорі, фоток не буде, бо руки всі були в суміші мастила і графітного пилу)



І бачу "картину маслом": силова плюсова пластина, до якої припаяні дроти зі щітками, розламана навпіл. Ще і на згибі... Але, навіть тільки з "робочою половиною" стартер крутив дай боже. Бо в ньому самому потужний планетарний редуктор, і після нього купа шестєрьонок із знатною редукцією.

Причому, в стартер (і ту пластину) вже лазили - бо видно сліди пайки (звичайним оловом). Ось і відповідь, чому ліва кришка картера сидить на герметику.

"По правильному" треба б було вирізати з якогось шматка латуньки/міді схожу пластину, якось припаяти туди дроти. Але залишаю це на самий крайній випадок. А поки думаю, як можна полагодити рідну пластинку. І згадую про кондиціонерщика-холодильщика, який живе неподалік. І згадую про те, що холодильники паяються високотемпературним припоєм.

Мчу до нього, показую своє горе. "Зараз ми його приведемо до тями". Якось все це діло закріпили, він запаяв.




Вже дома, поправляючи геометрію пластини, щоб вставити її на місце, роздається "хрусь". Мчу знову до кондиціонерщика. Зробили ще раз.

Вимиваю-вичищаю стартер, перемазую його і збираю до купи. Перевіряю - крутиться норм. Ставлю все назад.


І поки знята кришка, і є доступи до сальничків - їх треба однозначно міняти. Щоб другий раз туди вже не лізти. Розміри двох з них вказані в каталозі, розміри третього доводиться шукати самому. Але знайшов. Але сальнички маленькі та тоненькі. В наших магазинах їх ніфіга немає. Інтернет і доставка наше всьо. Прийшли, замінив.


Далі відчищаю ретельно картер від герметоса. І вприраюся в дилему.

Прокладка то в мене є. Але, зазвичай, на старих моторах, одна тільки прокладка масло тримати не буде, і десь обов'язково буде потіти та підсцикати. Тому, по правильному, ставити її треба з герметиком. Наношу тонким шаром як на прокладку так і на кришку, ретельно розмазую лезом канцелярського ножа, підчищаю непотрібні виступання та залишки, і збираю все до купи.  (знову сорі, фоток нема, все навкруги було в герметику)

Перевіряю старт, результат нульовий. Можна навіть сказати, мінусовий. Танунах....

Починаю розбиратися шо і як. І помічаю цікаву штуку. Коромисло 12 складається із залізяки і міцної пружини. Встановити його можна двома варіантами, але воно має бути встановлене лише в одному правильному положенні, коли вухо пружини дивиться в сторону втягуючого реле:

Лише в такому положенні система старту буде правильно працювати. Але, мого болю це не вирішило...

Ок, значить, проблема не у самому стартері, а у втягуючому соленоїді. Тут можуть бути декілька варіантів: сам соленоїд вже втратив всю свою міць та силу, або проблема електричного характеру. Бо жере той соленоїд багато тонн нафти ампер, і при проблемах у проводці, не буде нормально працювати.

Для перевірки своєї теорії, накидаю стартові дроти на аккум, мінус на масу, а плюсовим крокодилом на клему запуску соленоїда. (Перед цим я детально вивчив схему проводки, передивився відосіки та перечитав теми про "starting issues") І, о чудо із чудес, навіть на навіпрозряженому після зими аккумі, стартер бодрячком крутить двигун! Значить, десь є втрати.

Починаю перетрахувати перетряхувати проводку. Рухаюся від аккума, розбираючи з'єднувальні фішки, перевіряючи-переобтискаючи-зачищаючи-змазуючи всі клеми та дроти, аж до самого реле стартера під сідухою. Не допомогло. Ок, "спробуємо напряму". Беру шматок першого-ліпшого проводу, на один кинець обтискаю клему і підключаю до соленоїда. Інший кінець під'єдную до силового виходу з реле стартеру. Натискаю кнопку Start - і чую нормальну роботу стартеру! Можна сказать, побєда зовсім близько, ворог в паніці тікає! 

Електрика  - наука про контакти. Базове правило - або контакт є де його не має бути, або його немає там, де він бути повинен. Але, є ще виключення: контакт то є, то немає, або є частково, або тримається на одній соплі волосині дроту. І оце виключення, воно найбільш противне.

Знову дивлюсь на схеми та юзерекспірієнс. Із реле стартеру виходить червоно-білій дріт. А в соленоїд заходить чорний. Десь є з'єзнання, або фішка, і там можливі втрати. Розпаковувати рідні жгути нехочу, бо дроти хаотично то об'єднуються в товсті жгути то розходяться з них хто куди. Тому, підібравши підходящий провод (хвіст з якогось інструменту, по типу ПВС, 2*1,5кв.мм) прокладаю його поруч із існуючим жгутом та підключаю. Тепер все ок, проблему із стартом вирішено!


Трохи моїх роздумів про систему старту. Зазвичай у японців прості та елегантні рішення по механіці. Лаконічність, що межує з геніальністю: і спростити вже нічого, і додавати лишнього не потрібно. Але тут... Чи то американці покусали японців, і заразили їх своїми підходами, чи то це розробляли в американському підрозділі. Але явно видно штатовську школу. Яка зазвичай примітивна, але переускладнена: поставимо п'ять деталей там, де можна обійтися однією.  І це я бачу не тільки в авто-мото, а і в інших речах. Можливо, це пов'язане з ментальністю, а вона (згідно з однією з теорій) базується на мові. Бо по факту англійська - дещо примітивна мова, але дуже переускладнена всілякими виключеннями, "неправильними" формами слів, купами часових форм... Плюс, в штатах мова ще більше "примітизована" усілякими скороченнями та спрощеннями.

Ладно, то був ліричний відступ. Повернемося до стартера. Його схема виглядає ось так:

І має наступну логіку роботи. При спрацюванні соленоїда, він тягне коромисло 12 з пружиною 13, і через "котушку" 10 витягує вісь із вилочкою 8. Вилочка приводить в рух шестерню 4, яка входить в зачеплення із зубчатим вінцем на маховику генератора. Але, "є ньюанс". Ця шестерня в 99% впреться в торець маховика і не увійде в зачіп з вінцем. Бо "така конструкція". Щоб відбувся зацеп - потрібно трохи провернути шестерню відносно вінця. І зробили це наступним чином. Соленоїд тягне не за саме коромисло, а за вухо пружини. Яка дуже дубова. І от, коли шестерня уперлася у вінець, і коромисло не може рухатися далі, соленоїд продовжує тягнути за пружину, доходить до своєї нижньої точки і замикає силові контакти стартера. Стартер спрацьовує, вся система шестерен починає рухатися, шестерня 4 трохи провертається і таки входить в зачеплення із вінцем. Пружина дубова і вдодачу натягнута соленоїдом, коромисло за рахунок цього продовжує свій рух, миттєво штовхаючи шестерню в повний зацеп, при цьому стартер вже крутиться і починає крутити коліно двигуна. Запуск! Але, коли десь у проводці є втрати, то соленоїд, "вперши" шестерню в маховик, не може потягнути пружину далі, контакти не замикаються, стартер не спрацьовує, шестерня не провертається, не входить в зачеп. Лунає лише гучний "клац" із під картера, і більше нічого. Навіть при повністю зарядженоу аккумі. Бо, така логіка та механіка...


По традиції, ще трохи блок-схем.

Зчеплення:


Та перемикання передач:



Розміри сальнічків, якщо ви вже полізли під ліву кришку картера:

10*20*5 шток шестерні стартера (№9 на схемі стартера, на рідному немає розмірів)
14*25*5 шток вижимання зчеплення (№16 на схемі зчеплення)

12*22*5 вал лапки кпп (№11 на схемі перемикання)


https://www.yamahaforum.com/threads/virago-1100-wont-start.688750/ - Цікава тема на ямахафорумс


(Yamaha Virago XV 1100, ревізія стартера, проблеми із стартом, starting issues)

Реклама
Ремонт та обслуговування системи кондиціювання
Опубліковано: сьогодні о 10:26
0 0 0

Коментарі

Щоб залишати коментарі, потрібно авторизуватись.