МОМО > MOMO > Volvo квест

Хочу, щоб машина вже була вдома. Поки що додому повертаються лише її частини так наче вона в заручниках у якогось маньяка який вимагає кошти.
ПАДАЖІТІ...
😂
Короче

Машина досі на підйомнику який підіймає її зі світу мертвих в світ живих.

І я вже настільки хочу побачити її вдома, що починаю потроху збирати Volvo в квартирі по запчастинах)

Раніше мені приїхало кермо. Частково, повернулась підвіска (те шо не підійшло та є невозвратом). А якщо ремонт ще трохи затягнеться, я просто зберу другу машину в кімнаті й перестану нервувати.

Фотографія з Volvo посеред хати, звісно, ШІ. Але це поки що. Але кожен великий проєкт починається з маленького кроку. Наприклад, із рульової колонки на табуреті. 

Ті, хто читав попередні дописи, можливо пам’ятають мою захопливу історію із замком запалювання.

Одного прекрасного дня він вирішив, що досить із мене пересування, і перетворив машину на нерухомість. Після цього я певний час вирішував просте інженерне питання:

як знову зробити так, щоб автомобіль, створений для їзди, раптом почав їздити?

У процесі ремонту в мене з’явилася зайва рульова колонка.

Нормальна людина після завершення ремонту продала б її, викинула або хоча б сховала подалі.

Але я власник старої Volvo, тому тепер вона стоїть удома й бере участь у нових експериментах.

Далі я купив оригінальне кермо MOMO.

Разом із ним мені віддали якийсь boss kit, тобто перехідник від невідомої машини. На вигляд усе було переконливо: кругле, металеве, має шліци. Здавалося б, що ще треба для щастя?

Виявилося, треба, щоб ці шліци ще й підходили.

У мене на колонці вони крупніші. Тому перехідник урочисто вдягнувся приблизно ніяк.

Старий автомобіль узагалі чудово навчає, що фраза «має підійти» та слово «підходить» існують у різних всесвітах.

Тож я замовив уже оригінальний перехідник MOMO саме під Volvo. На тому самому сайті, де купував кермо, щоб цього разу хоча б усі учасники процесу знали, навіщо вони зібралися.
Запропонували спочатку такий варіантік.

Ви теж бачите тут таче шось не те? 
Я теж перепитав нашо мені швидкозʼєм...

15к !!! 😳 за перехідник!!! ви йобу дали? 
та ні все ок ... 

Замовив дещо простіще))

ТОЖ

Коли посилка приїхала, виникло головне питання: як перевірити перехідник одразу, не повертаючись додому й не відкладаючи момент потенційного розчарування?

Рішення було очевидним.

Я пішов на пошту з рульовою колонкою.

Не з фотографією.

Не з розмірами, записаними на папірці.

Не з кількістю шліців у нотатках телефону (які я доречі порахував та памʼятав).

Зі справжньою, блядь, рульовою колонкою.

Бо досвід уже навчив: якщо продавець каже «точно підійде», краще принести із собою половину автомобіля.

Хотів би я бачити обличчя людей у черзі, коли один забирає кросівки, другий чохол для телефону, а я заходжу з рульовою колонкою Volvo, наче збираюся керувати відділенням просто з коридору. Та не збираюсь це відправляти поштою)))

Посилку відкрив, перехідник приміряв.

І цього разу сталося майже неможливе:

деталь, замовлена для конкретної машини, підійшла до конкретної машини.

Без напилка.

Без молотка.

Без зварювання.

Без фрази: «Та там треба зовсім трошки доробити».

Оригінальний boss kit MOMO сів на шліци як треба, кермо стало на перехідник, а вся конструкція нарешті почала виглядати не як випадкова купа деталей, а як майбутня частина салону.

Щоправда, сама машина поки що грає головну роль в некроматському ритуалі вольвосшивания.

Тому кермо вже вдома.

Рульова колонка вже вдома.

Інструменти вже вдома.

Не вистачає лише дрібниці вагою приблизно дві тонни.

Але я чекаю.

Ще трохи, і Volvo теж повернеться додому. Бажано не прямо у вітальню, хоча фотографія показує, що план Б у мене вже є 😁

Підсумок:

🔧 зайва рульова колонка нарешті стала корисною;
🔧 випадковий boss kit не підійшов через дрібніші шліци;
🔧 оригінальний перехідник MOMO став як треба;
🔧 працівники пошти тепер, можливо, думають, що я збираю Volvo через міжнародні посилки.

Тепер залишилося дочекатися самої машини.

Бо кермо без Volvo вдома вже є.

До речі, це фото я ще й зберіг собі як референс для ковриків, які планую замовляти для цієї машини.

А після того, як отримав кермо й зібрав усе докупи, зрозумів ще одну приємну річ: проставка-перехідник разом із вигином самого керма вирішують проблему, яку я давно хотів закрити.

Вони виносять кермо ближче до водія, тобто до мене.

Для Volvo 960 це особливо актуально, бо штатно кермо тут регулюється тільки по висоті. По вильоту ж воно не рухається, тому посадка виходить у стилі: або нормально тримаєш кермо, або нормально сидиш. Одночасно чомусь не передбачено.

З MOMO ситуація має стати значно зручнішою.

Але, звісно, стара Volvo не може просто дати тобі одну хорошу новину й на цьому заспокоїтись.

Тепер виникло нове питання: де після всього цього опиняться підкермові перемикачі, зокрема поворотники, і наскільки зручно буде до них тягнутися.

Про це я спочатку взагалі не думав.

Тож кермо ближче до водія я вже виніс. Тепер залишилося зробити так, щоб для ввімкнення поворотника не доводилося відпускати кермо, нахилятися вперед і проходити окремий квест.

Це ще належить вирішити.

Ціна питання 4000 UAH, Пробіг 400000 км.