Для початку відкину моделі початку-середини 80х з "моноамортом" і двигунами, які вибиваються із штатної лінійки (500/700/920) - в нас вони трапляються дуже дуже рідко, а взагалі за ними в світі "полюють" кастомайзери - з них виходять шикарні кафешки/брети/скремблери/інші_кастоми.
Розповсюджене віражаче сімейство можна розділити на 3 лінії. Перша - це 125/250, "цепні" та з дуплексною рамою. Друга - це 400/535, третя - 750/1000/1100, вони вже з "хребтовою" рамою та карданом. Оці дуже своєрідні, і пізнати їх можна з першого погляду - більше таких не було, немає і вже не буде.
У друга була 250, в мене була 400 та є 1100, тому "трохи в темі". Саму маленьку 125 відкидаю як зовсім для початківців. Маленька 250 - такий собі міський байк, початок кар'єри. Хоча і по трасі свою сотку він тошнить, але запасу майже не залишається.
Середній 400/535 - це вже дорослий мот. Із особливостей - серед чоперних-v-twin'ів-воздушок-чотирьохсоток це самий потужний двигун. Додати сюди невелику вагу - мот в районі 175кг - виходить дуже жвава конячка. Коротка база та низький центр ваги - шикарно рулится. Вузенький профіль - в міських заторах пролізе всюди. А доволі високий (як для круізера) кліренс дозволяє легко з'їхати з асфальту та "по сухому" трохи поендурити. З мінусів - він маленький та легенький (535 десь на 10кг важчий), і якшо ти 180см+ та центнер вагою - вже буде не комфортно. А для середнього зросту та статури - шикарний варіант. 535 трохи потужніша, і як на мене - один із самих шикарних варіантів.
Ну і дорослі відьмочки. 750 (як і 125) дуже спірний варіант. "База" та ж сама, вага майже та сама, а двигун слабкіший, і це дуже відчувається. Сама велика, сама старша віражка - 1100. Знову таки, серед однокласників-літрів - самий легкий та компактний мот. 240кг та потужний двигун творять дива. Причому це не рядна четвірка, яку треба крутити до поросячого верещання - підхват починається з 2000rpm, а "полиця круного моменту" починається з 3000! 120км/год якшо шо це 4000rpm на 5й передачі. На перших двух передачах, необережно крутнувши ручку газу, заднє колесо легко шліфує асфальт (або можна зробити віллі). Та і на третій передачі можна палити гуму. З мінусів - знову таки, для дуже великих-високих та дуже снобів - мот "замалий". Хоча навіть із зростом 190 буде комфортно.
За двигуни скажу окремо - 1100 (і його похідні 750-920-100) ще родом із 70х, прості, надійні та з колосальним запасом міцності. 400-535 трохи свіжіші, це вже 80ті :) Але такі ж надійні. Ну і як на мене, більш "стильні" ніж старші.
Кардан - це ще одна шикарна штука. Він просто є, і за нього можна забути (на відміну від ланцюга, який постійно потребує догляду).
Якщо порівнювати 400 та 1100 - в місті перша бере 5-5,5л на сотню, друга 5,5-6. На трасі при 110кмч 4,5-5 та 5-5,5. У старшої відьмочки великим бонусом їде центральна підніжка, шикарна штука.