Лонгрід на тему АКПП TF-81SC. Part 3. Фінал?

В попередньому дописі, під час опису предмета доопрацювання вказав, що АКПП на момент покупки авто мала не приємну особливість: удари/поштовхи при переключення 2-3 на температурах АКПП вище 70 градусів.

Для вирішення даної проблеми було зроблено декілька процедур. Про них і буде мова нижче.

Часткова заміна рідини в АКПП. На першому ж ТО було проведено часткову заміну оливи в АКПП. Залито було mobil j3309 (з банок для USA, ніби як менше підробок повинно бути, але це не точно), використали 8л рідини (4+4 як завжди). Заміну заміну робили на СТО, там же і скинули лічильник окислення рідини.

Проїхавши ще 2 тис.км. ніяких змін в роботі не відбулось.

Заміна гідроблока. Радикальне рішення, але мало б вирішити всі нюанси роботи АКПП, оскільки для заліза 140тис. пробігу майже ніщо.

І тут починається найцікавіше: пошук правильного гідроблока. Варіантів не особливо багато.

- Оригінал 31259447, 100+ тис.грн без доставки, не кисло. Раніше на Мактрансі були в наявності гідроблоки зняті з нових АКПП, їх ціна на той момент була в районі 630$, що набагато цікавіше оригіналу. Але немає в наявності і ймовірний термін появи - невідомий. Відновлений гідроблок (refurbished), і як заявлено відновлений до заводських параметрів - 500$.

- Оригінал для Freelander II LR000878, 1570$ без доставки, трохи дешевше за ориг volvo, але постачальник так і не відповів щодо термінів і можливості поставки такого гідроблока;

- Китай з аліекспрес, від 200$ без доставки і аж до цін як за новий оригінал)) китайці ж. Що воно таке взагалі не зрозуміло, бо відгуків не знайшов. Підозрюю це б/у, як в випадку з aw55-51, на які на форумах були відгуки.

І тут подумавши декілька днів, перебираючи всі можливі варіанти розвитку подій при встановлені китайського чи б/у  гідроблока, і немаю особливого бажання прощатися з "двушкою на маскву" вибрав найбільш логічний варіант: відновлений гідроблок з Мактранса. (Як же я помилявся, але про це нижче).

І так, що ми маєм? Замовлений гідроблок з всім відомої контори (Мактранс), яка мільярд років займається АКПП і є майже монополістом на ринку країни по з/ч, послугах і т.д. І тут почнеться поливання брудом цієї контори. І ось чому.

Під час замовлення гідроблока зайшла мова за гарантію на дану з/ч. Звісно гарантія можлива тільки за умови встановлення гідроблока на їхній СТО, а також встановлення комплекту додаткової фільтрації та заміни рідини в АКПП. Якщо з другою умовою все зрозуміло і планувалось зробили це навіть без заміни гідроблока, то з першою умовою виникли питання. У Львові є дилерська СТО Мактранса, яке, увага!, займається ремонтом АКПП і в тому числі гарантійним, але їм для заміни гідроблока потрібно знімати АКПП з автомобіля, і звісно в них немає людини, яка це може зробити. Тобто СТО, яке профільно займається ремонтом АКПП не може зняти АКПП для ремонту (я вже мовчу про те, що гідроблок міняється без демонтажу АКПП з автомобіля). Єдиний варіант: їхати в інше місто, і найближче це буде Київ (ну або Варшава, що теж не дуже то і зручно).

Добре розізлившись і не маючи бажання розтягувати задоволення з заміною гідроблока знову на місяці, прийняв рішення купувати як є і самостійно міняти гідроблок (байдуже на ту гарантію, бо і так зрозуміло, що довести щось буде майже не реально, все таке АКПП вже під 20 років, що там хотіти можна?).

Гідроблок замовлено, гроші оплачені і почались 3 доби очікування (якась цікава фішка Мактранса, підозрюю гідроблок треба було зібрати з того, що валяється на складі перед відправкою). І ось цей день настав.

Що ми маємо. Гідроблок 5G13-7Z488-AA, по штампу на верхній плиті дата випуску - 9 місяць 2006 року. На автомобілі встановлено гідроблок: 5G13-7Z488-AA, дата випуску: 10 місяць 2007 року. Мав би підійти, але візуально вже є відмінність в верхній сепараторній пластині:

Візуальний огляд показав, що гідроблок надто сухий, і як покаже потім часткове розбирання - в каналах і акумуляторах немає рідини, що говорить про те, що гідроблок не перевірявся на стенді (і відповідно не налаштовувався).

А ще візуальний огляд показав, що на двох клапанах зламані роз'єми. Продавець на це відповів шикарно:

Оскільки гарантії на гідроблок немає і обміняти теж не вийде (я чесно не сильно й хотів, бо розумію, що нічого кращого не отримаю), а руки вже чешуться поставити "новий" гідроблок, то вирішив відкрити гідроакумулятори і оцінити загальний стан гідроблока.

І ось що я там побачив:

Натир, який відповідає пробігу тисяч так 150-200. Нічого страшного, оскільки є ремонтні поршні, які мають ущільнення гумовими кільцями і вирішують проблему спрацювання каналу, але тут звісно ж ніхто нічого не міняв, все сток.

Ба більше, гвинти нижньої плити не були затягнуті і відурутились пальцями. Нонсенс!

Нагадаю, цей не відновлений і не перевірений хлам коштує в Мактрансі 504$. Звичайного користувача це б поставило в ступор, але ми але з таким стикалися і таке відношення до товару і клієнта в нашій країні є нормою. І звісно ніхто міняти чи повертати гідроблок не буде, бо час і свербіж в руках переважають. Йдемо далі.

(Єдиним плюсом цього гідроблока є ймовірно відремонтовані електромагнітні клапани. Всі вони в якихось наскельних написах/знаках/царапках, що виглядає професійно).

Щоб зняти гідроблок з авто треба непогано так підрозібрати підкапотку включно зі зняттям компресора кондиціонера, бо кронштейн на якому він стоїть не дасть зняти кришку гідроблока. Розібрати то все добре, але є ще папірєдніки, які падли поставити кришку гідроблока на сірий герметик, і ще й навалили його так, що аж висів соплями на гідроблоці.

Як зламати роз'єми на клапанах я так і не зрозумів. Там все знімається і ставиться без будь яких проблем. Немаю поняття як поламали роз'єми на "новому" гідроблоці.

Ну і як же без зірваних головок болтів? На щастя то був один болт, і він був верхній, що дало можливість спочатку розрухати кришку, а потім і викрутити болта.

Рідний гідроблок по стану щось дуже сумний. Його або міняли на б/у, або в ньому рідину міняли вже коли почались проблеми. Якщо витягнути поршні гідроакумуляторів, то в каналах натири вже відчутні нігтем, а не просто помітні візуально. Це як мінімум вже може бути однією з причин жорстких переключень. І звісно якщо таке спрацювання є в каналах гідроакумуляторів, то і в інших каналах буде не сильно краще.

(Можна звернути увагу на кількість рідини в каналі, і це після протирання каналу папером. На мактрансівському блоці навіть без будь яких витирань канали сухі).

На цьому етапі рідний гідроблок стане донором одного клапана (по причині зламаного роз'єма), а от лінійний клапан залишиться зі зламаним роз'ємом і додатково буде підстрахований нейлоновою стяжкою. Без колхозу ніяк.

Встановлюється все у зворотньому порядку, попередньо вимивши і вичистивши старий герметик. Збирається підкапотка, заливається нова рідина (дякую інженерам, що тут накінець-то з'явилась заливна пробка), і починається найцікавіше.

Тест драйв і адаптація. Після збирання АКПП і неї було залито +-5л нової рідини і почався довгий процес прогріву рідини для виставлення рівня. Нагадаю, що рівень виставляється на працюючому двигуні при температурі рідини +50-60 градусів.

Після виставлення рівня (ввійшло ще 1.5л рідини) можна робити тестову поїздку. І її результати були майже втішні: поштовхів і ударів майже не було, було лише довге переключення 1-2, без пробуксовок/ударів, але довго. Решта я б сказав, що було добре.

Але виїхавши з гаражу додому почались дуже сильні удари при переключені 1-2. Спочатку здивувався і повернувся в гараж, перевірив рівень рідини, почитав помилки, переглянув підкапотку і т.д. Все в нормі і дуже підозріло.

Тому на наступний день запланував виїхати за місто та зробити адаптацію, прям як книжка пише, зі скиданням всіх попередніх адаптацій, і накатуванням нових.

І тут почалась веселуха. Адаптації скинулись, процес адаптації ввімкнувся, але клятий жовтий трикутник відмовлявся блимати. Перехід з 1 на 2 і далі був з сильним запізненням і ударом, ще й переключення 2-3 почали відчуватися. Адаптація не йшла! Зовсім! Через 2 години мук блок прийняв тільки переключення 4-5 і все. Єдине що помітив, що переклбчення 1-2 і 2-3 є майже ідеальні якщо тримати оберти 2400-2500. Все що нижче 2000 обертів (плавний розгін) йде тільки з ударами. Тоді ніякого результату адаптації так і не вдалось добитися.

В такому стані автомобіль проїхав приблизно 1500км і переключення 1-2 все частіше почали ставати адекватними. А потім і процес адаптації вдалось пройти майже повністю.

На даний момент всі переключення на холодну і на гарячу майже непомітні, що на малих навантаженнях, що на великих. Єдине до чого можна придертися це помітний поштовх на 3-й передачі, який відбувається в момент натискання педалі акселератора після довгого руху накатом. Але цей нюанс був і до заміни гідроблоку (і він є на Три і два). Як його побороти поки не знаю. Це вже в наступних серіях серіалу.

Нервів було витрачено не мало, особливо на етапі "розборок" з продавцем гідроблоку, але хоча б є якийсь результат. І я б сказав що позитивний. А старий гідроблок можна спробувати відновити, благо деякі золотники і поршні є в продажу. Хоча можна і заморочитися з виготовленням кастомних деталей. Але відчуваю той гідроблок вийде золотий))

Реклама

Комплексне обслуговування автокондиціонерів: повертаємо ідеальний клімат в авто з першого разу