Збираємо двигун 3. Інтеркулери, пайпінг

ГБЦ вже на авто, тому можна потроху обвішувати її з усіх сторін.

Стаття по випускному колектору вже є, тому можна поговорити і про впускний тракт.

Насправді робота з ним почалась ще тоді, коли ГБЦ була на столі. Багато хто робить портінг від слова «портити», або ж псувати. Мало хто робить продуманий портінг, але таких мало. Я ж просто робив, щоб все було нормально і, як би то не звучало, але холодно. Проблема впуску в тому, що температура на впуску може сягати 100 градусів, а це значить, що повітря в циліндр потрапляє менше, і до того ж воно гарячіше. Якщо взяти дослідження і порахувати, як буде змінюватись потужність двигуна на виході, то можна дійти приблизно до таких цифр.

Температура повітря — орієнтовна потужність — втрата відносно 40°C
40°C — 400 к.с. — 0 к.с.
60°C — 376 к.с. — −24 к.с.
80°C — 355 к.с. — −45 к.с.
100°C — 336 к.с. — −64 к.с.

Здавалось би, що там та температура повітря, але фактично кожен градус вагомо впливає на потужність. Логіка тут проста: повітря саме по собі дуже змінює об’єм залежно від температури. Відповідно, чим вища температура, тим більше об’єму воно займає, ну і, відповідно, запхати його в циліндр стає складніше. Якщо ж в циліндр потрапляє повітря менше, то значить і палива ми повинні залити менше, так як в нас суміш просто стане багатою, і нічого толкового не доб’ємось. Тому багато хто і заморочується з різними системами для того, щоб добитись нижчої температури на впуску.

Які є варіанти і що по стоку.

 Сток на 2.2 AAN — це маленький кульок, який стоїть під лівим крилом під кутом. Його для даного мотора в стоці достатньо, але ж нам сток не підходить, треба більше гарі.

Тому варіанти:

1 — ставити фронтальний інтеркулер і до нього шукати американо-бампер або різати стоковий есочний варіант, який і так не знайти живий за адекватні гроші. Американо-бампера в мене стояли, але вони мені не подобаються від слова зовсім. Мені авто виглядає як ..... з мальтіпу і накачаними губами. Тому свої бампера я продав, і замість них назад стає звичайний бампер від седана, а на перед ставлю раніше куплений бампер від європейської S6. В нього стан не дуже, але потім підклеємо, підшпаклюємо, підфарбуємо. Якщо ви не зрозуміли, то американо-бампера виступають на 5 см, якщо не більше, вперед і назад. Тому ті, хто ставлять фронтальні інтеркулери, можуть їх туди впхати, і бампер лишається цілим.

2 — шукаємо досить рідкісний алюмінієвий інтеркулер від дизельної 100 в C4 кузові. Вони йшли лише на ранніх авто, а потім їх замінили на пластикові. До нього треба також і кріплення. Їх легко знайти, і вони стають без зайвих проблем. Потрібно лише поставити 3 різьбові заклепки — і все готово. Такий варіант трохи кращий за попередній, на мою суб’єктивну думку. А саме тому, що попереду і так стоїть вже 3 радіатори, а доставити ще інтеркулер — це значить, що той, що найближчий до двигуна, буде страждати від гарячого повітря. Ну і все це продуватись буде жахливо. Ну і, звісно, винесення маси перед передньою віссю — не найкращий варіант. Тому два кулька, які стоять по боках і не так винесені вперед, як фронтальний, — кращий варіант. Сумарна площа цього всього буде такою ж, як і фронтальний. Але є мінус — це довга магістраль між інтеркулерами, але це не найгірше, що може бути, бо сток магістраль проходить абсолютно так само.

3 — система вода-повітря. Тут прям топ варіант, але я поки до такого не доріс. Там все круто, і таке робитиму, але ще є поки що важливіші речі.

Отже, знайшов я лише один варіант дизельного кулька, і він, чесно кажучи, не дуже, по причині того, що в нього дірка. Не велика, але вона в соті, і її заварити проблемно, бо алюміній там супертонкий і може просто прогорати. Майстер, якого я знайшов, не взявся то заварювати. Тому прибіг до іншого рішення, а саме заклеїв двокомпонентним клеєм. Отвір сам маленький, заклеїлось доволі непогано. Подивлюсь, як воно буде під тиском.

Перед тим, як ставити все на авто і клеїти, обидва інтеркулери я промивав. Ванни з хімією і гарячою водою вони в мене приймали дві доби. З обох кульків летіло таке лайно і в такій кількості, що незрозуміло, де воно там і вміщалось.

Перше замочування робив наступним чином. Кульки у ванну, і в них залив всередину хімію, а саме концентрат Dimer. Заливав по пів літра +-, після чого доливав до повного стану кип’яток. І вже тоді з них неслась піна з лайном. То тривало пів години. Всередині бурлило, кипіло, пінилось. Наступні процедури були з проливанням зі сторони в сторону, щоб з сот витікало все лайно, яке там назбиралось за 30 років. Займавсь таким до того, поки не перестало текти лайно. Ззовні ситуація була не краща: обидва інтеркулери були забиті сумішшю пісках, бруду і мастила.

 Так само обробляв концентратом Dimer і Akra від K2. Процедури повторювались до моменту, поки прочистились всі соти на просвіт. Щоправда, на дизельному кулері в одному куті так і не вдалось ніяк прочистити, але там менше 5 відсотків всієї площі, тому не страшно.

Після того, як все просохло, можна і ставити на авто.

Наступний крок — виготовити всі пайпінги для з’єднання послідовно турбіни, дизельного інтеркулера, стокового інтеркулера і дроселя. Все те, що було стокове, пішло в сміття вже на моменті демонтажу.

Коротко про те, що було на авто при купівлі його. Всі резинові пайпи в стані ще не репнуло, але вже от-от репне. Деякі отвори просто заклеєні скотчем і поверх хомут. Пластиковий з’єднуючий нижній пайп від турбіни до інтеркулера ніби як і цілий, тільки от з обірваними кріпленнями. Та гофра, яка з’єднує пластикову частину і інтеркулер, поразила. На неї хтось натягнув 3 шари колісних камер, і вона стала дубова. Єдине, що живе, так це пайп від кулера до дроселя, але і він весь порераний. Тому прийняв рішення всі ці скарби попередників відправити на свалку історії і виготовити повністю нові з алюмінію і силікону.

Для того мені знадобилось: перехід з 50 мм виходу турбіни на 57 мм, алюмінієве коліно 45 градусів 57мм діаметр і 57 мм силіконовий з’єднувач короткий. Так з’єднав між собою дизельний інтеркулер і турбіну.

Далі використав 180-градусне коліно, так як не було 90 у продавця по наявності, і розрізав його навпіл, і так спустився донизу між маслофільтром і кронштейном двигуна. Між коліном і виходом дизельного інтеркулера поставив силіконовий згон для 57 мм труби. Між шматками розрізаного 180 коліна вставив обрізки труби щоб вистачило довжини.

Далі знизу робимо перехід на силіконі з 57 мм на 70 мм і далі ставимо два коліна 45 градусів 70 труби. Між 70 трубою і сток інтеркулером з’єднує ось просто силіконом.

З сток інтеркулера вихід 70 мм з’єднуємо довгим 45 коліном силіконовим і переходимо на 45 коліно 70 мм алюміній. І в цьому коліні ставимо відвід для клапана холостого ходу і там же ставимо блоу-оф. Далі з’єднуємо коліно і дросель, але який розмір дроселя — не пам’ятаю, тому брехати не буду. Можна сказати, і все. Нічого складного немає.

Варіантів для встановлення блоу-офа є 3. Самий кращий — це відразу після турбіни, але там дуже низько і тісно, тому не найкраще місце. Але з логіки встановлення він тоді скидатиме гаряче повітря відразу після турбіни, і інтеркулери трохи встигатимуть охолонути. Другий варіант — це між інтеркулерами. Зараз, після того, як все зібрав, я б краще поставив його там. Багато місця і досить високо. А зараз я поставив між сток інтеркулером і дроселем. Досить тісно, але найвища точка, де безпечно, щоб не напитись води в калюжі. І там досить близько до впускного колектора, і легко підключити вакуумну магістраль.Штатно для нього є відвід який разом з антифризної трубкою турбіни виходить з впускного колектора і йде на іншу сторону двигуна. Якщо встановлювати блоу-офф поряд з турбіною то можна використати його. В моєму випадку попереднім встановили додатковий штуцер з сторони дроселя для ГБО. ГБО я демонтував в от штуцер лишився тому до нього і підєднався в штатний отвір заглушив.

Всі елементи, які можна було зварити між собою, були повернені TIG-зваркою. Так само було вварено і блоу-оф, і відвід для регулятора холостого ходу. Додатково також буде ще приваренв кріплення для нижньої труби щоб вона була зафіксована. 

Також важливий момент — або приварювати фланці, або заварювати бортики, щоб на кожному кінці труби було потовщення. Якщо цього не зробити, то при бусті силікон стягне з труби. Є ще варіант спеціальних станків, які накатують це потовщення, але я не настільки багатий.

Ну і, звісно, хомути. Всі силіконові з’єднання повинні бути з силовими хомутами. Використовувати звичайні черв’ячні не можна. Силові хомути широкі і нормально притискають та тримають.

Реклама

Індивідуальний Stage 1 із гарантією результату за фіксованою ціною до 15.09.26