Перша частина була про дверні карти і те, як я їх покривав вібро- та шумоізоляцією. В цій частині мова піде про двері, моторний щит, арки, кришку багажника, підлогу, задню полку і центральні стійки.
Відразу скажу, що я не дуже то знавець, як то правильно робити, і орієнтуватись на мене як на інструкцію не варто, швидше просто приклад того, як можна зробити.
Почнемо з простого — з підготовки. Авто було засране вкрай. Окрім слова “засране”, іншого слова підібрати не можу, і на це є свої причини. Під ногами пасажирів було просто болото, з того, що бачив, то, швидше за все, загубилась пробка від дренажу, і авто їздило без неї довгий час. Під заднім сидінням все залито чимось солодким і засохлим з різним брудом. В ніші МКПП, там, де перемикач, — залишки обрізків нігтів і лічинки, які вмерли і висохли. Під ковровим покриттям купа сміття, листя, бруду, частин дитячих іграшок і купа різних монет різних часів. По них можна судити, що авто приїхало зі Швейцарії в Україну, так як між монет були швейцарські крони. Ну і, звісно, місцями була іржа і, звісно, пару надривів кузова там, де кріпиться траверса поряд з коробкою передач знизу.
Для того, щоб те все привести в порядок, використав йорш на болгарці, і вся іржа з корозією злетіла враз. Що стосується бруду, то тут складніше: авто робиться в холодному гаражі взимку, і просто вимивати водою — поганий варіант, тому 4 пачки вологих серветок дешевих з “Аврори” ідеально справились з усім брудом. Все сміття прекрасно було зібране акумуляторним пилососом і щіткою для одягу, щоб все відшкрібалось краще.
Рідну віброізоляцію варто повністю знімати, і, як правило, це роблять за допомогою сухої криги. Сухої криги в мене не було, та і морочитись так сильно я не став. Заводська шумка вже в багатьох місцях пересохла та й повідставала, тому зробив простіше. Там, де вона відпала, її я повідковирював, там, де були натяки на те, що вона відслоїться, — так само повідковирював.
Паралельно до того все повідварював і після покрив ґрунтом для уникнення подальшої корозії.
Рідна шумоізоляція повністю була зірвана і пішла в сміття. Вона була просякнута запахом всього авто, і це не найкращий аромат, тому гратись з нею ніякого сенсу не було.
Матеріали я обрав від укрвиробника Vibrex. Вибір пав на них по декількох причинах. Основна причина — те, що їх віброматеріал не потрібно гріти перед нанесенням. Його достатньо лише прикатувати валиком до зникнення візерунку. Інші ж виробники, навпаки, в більшості варіантів указують прогрівання матеріалу перед нанесенням. Гратись з прогрівом я дуже не хотів, тому вибір пав на них. І, звісно, те, що це укрвиробник, теж особисто для мене важливо. Самі матеріали в них діляться на 3 категорії: стандарт, бізнес і преміум. Я не поскупився і взяв преміум. Один раз живемо )))).
На моторний щит, арки, двері, підлогу, кришку багажника, стійки і задню перетинку разом з полицею використав 4 мм в рулонах. Загалом пішло вже 3 рулони, і на двері ще не вистачило. Тому буду ще докупляти. На потолок і дверні карти взяв рулон 3 мм, і думаю, його вистачить для того. Задні карти ще не доробив до кінця, потрібно спочатку зробити отвори для динаміків Bose.
З шумопоглинаючим матеріалом трохи складніше. На моторний щит, передні арки і частину поряд з коробкою передач використав матеріал, який в них зветься 4 в 1.
З його опису це найефективніший матеріал для шумопоглинання. Всю підлогу покрив матеріалом 3 в 1.
Він виготовлений за іншим принципом і, згідно опису, менш ефективний. Двері покрив спеціальним матеріалом для цього.
Це щось схоже на поролон, але він має спеціальну форму, дуже м’який, і важливий нюанс — він не вбирає вологу, якої багато в дверях. Він найменш ефективний з усіх матеріалів, але він там з надлишком, тому думаю, що справиться.
Перетинку і задню полицю просто заклеїв 4 мм віброізоляцією.
Поки що лише віброізоляція.
Заднє сидіння і так добре виконує роль шумоізолятора. Тому додав тільки віброізоляцію.
Кришку багажника так само — тільки 4 мм віброізоляція.
Побоювався, що стане заважкою для пневмоциліндрів. Та й в мене є повний комплект обшивки кришки.
Сам багажник я поки не чіпав, в ньому потрібно ще привести в порядок лакофарбове, так як місцями іржа і корозія.
Сам процес поклейки можна вкласти в 1–2 дні, і можна все авто заклеїти. По особливостях рекомендують заклеювати все стик в стик, якомога більшими шматками, без розривів.
Якщо це підлога, то взагалі не проблема, і її закатати так досить просто. Але от моторний щит чи передні арки — то справді складно. В таких місцях я прибіг до мозаїки.
Дружина допомагала нарізати шматками, і я вже наклеював, потім вся площа закатувалась валиком. І вже після закатувалась все звукоізоляцією.
Звукоізоляцію катати валиком не потрібно, її просто приклеюємо і притискаємо по всій площі. На другий день вже важко відірвати.
Важливо: поверхні перед приклеюванням чистимо від пилу і бруду, можна і обезжирити, якщо є можливість. Якщо цього не зробити, то матеріал прилипає погано і майже не тримається.
Також рекомендують перед віброізоляцією покривати всі поверхні спеціальною мастикою. Вона продається в банках і наноситься кісточкою для фарби. Її я не наносив, хоча і варто було б. Загалом вона зберігає кузов від корозії, якщо під віброізоляцію потрапляє волога.
З того, що справді неприємно, так це перекладати коси проводки з місця на місце: вони справді заважають, і постійно доводилось то витягувати їх зі своїх місць, то просто перекладати чи підв’язувати, бо підлізти було неможливо. Окрім цього, від часу і умов експлуатації частина оплітки просто струхлявіла, і довелось все простукувати лавсановою стрічкою по-новому, а стару тряпчану оплітку зрізати.
Також момент, який варто проговорити: багато місць мені довелося підрізати вібро- і звукоізоляцію, так як місця кріплення різних елементів салону просто не ставали на своє місце від слова зовсім. Рекомендую запам’ятовувати, де саме такі місця, і їх не закривати. Також звертайте увагу, що не все варто покривати звукоізоляцією, і тут причина дуже проста.
Коврове покриття авто частково виконує роль звукоізолятора, і в деяких місцях воно тонке, а в деяких, навпаки, товсте. Як правило, в тонких місцях покривати не варто, так як саме коврове покриття просто не стане на своє місце, так як йому не вистачить місця.
На цьому поки буде все. Ще залишилось повністю закатати задні двері і потолок. Ну і, звісно, результат буде лише після повного закінчення робіт з авто, так як раніше авто все одно не виїде на дорогу.
1. Ви лишили проміжки на стиках віброізоляції. Це не правильно. Потрібно було напуск робити.
2. Думка що матеріал не потребує нагріву - хибна. Чим краще буде очищена і нагріта поверхня і матеріал, тим легше сформувати рельєф і тим краща буде адгезія. У вас, з того що я бачу, місцями він взагалі не прикатаний (видно по віддтиску ромбу на фользі), а відповідно працювати ефективно він не буде. Також при нанесенні вібри на стелю потрібно обов'язково ретельно гріти і катати, бо може відпасти на літньому сонці. (були випадки вже). Також 3мм на стелю, то занад-то. Більше 2-х полегшеної цілком достатньо, якщо ви не SPL-щик. Те саме і з кришкою багажника.
3. Звукоізоляцію теж бажано прикатати, хоч обойним валиком, щоб приклеїлось ретельно до вібри, при цьому не створювати натяг матеріалу, бо відклеїться після збірки.
Але не переживайте. Я коли робив перший раз, так само наробив помилок і навіть потім,влітку, коли робив друге авто, теж не все гладко було.
Багато фото проміжні тому на них не все ідеально.
Що до прогріву то керувався вказівками виробника.
Так я ніби писав що місцями брав товстішу ніж треба. Не думаю що від того буде гірше))))
А так справді місцями багато помилок і недочотів. Думаю як для власного авто і для себе то буде те що треба