Операція "Запах солярки", ч. 1

Пацієнт помер від крінжі.

Так і запишемо.

Коли авто ще було на 1.8Т, то покажчик рівня пального щось там показував, навіть лампочка "заправитись" блимала.

Після свапу на 1.9 PD нічого не лишилось. Бак показував 1/2-1/1, себто від половини до повного, а я кілька раз обсох. Добре, що порівняно з С4 TDI, тут вже є електронасос в баку.

Бак, як і кузов, в мене дизельний - в дитинстві BAU.

Тобто всі рестові пріколи мали б бути. Але не означає що були)

Наступні косяки були такі:
- подача солярки йшла через тонку 8 мм трубку, а зливалась через 12 мм. На дизелях С5 12 мм подача, обратка 8 мм. Тут чомусь навпаки.

- міг залити 20 л, а проїхати 50-150 км, в залежності який був нахил дороги. Повнопривідний бак має систему перекачки пального з одної половини в іншу і я підозрював, що в мене її нема або поламана.
- приборка при цьому показувала якусь дичину, при залитих 20 л стрілка піднімалась з 3/4 до 1/1.

Тому операцію "Запах солярки" почав в розпал найбільшого подорожчання дизельного пального😁 
Почав з основи основ - придбав паливний модуль з BAU, а точніше, весь бак - як донор😎

Доставка по Делівері вийшла трохи дорожча за сам бак😅🙈, але запчастини виявились гарного стану.

Розбираю донора.

Всю іншу начинку охайненько витягнув, помив від решток соляри і склав в коробку.

До моменту як насос "затроїв" і почав пускати піну, викачалось приблизно 10 л.

На приборці показувало майже повний бак...

Старенька "Ракета" живе виключно заради таких робіт.

Перейшов на бік насосу.

Тут також трешачок.

Інспекція показала, що мені дуже пощастило що розборщик віддав цілий бак. Бо я б помер від крінжі, а так трохи при...в, та не сильно засмутився - запчастин достатньо.

З якоїсь спроби нарешті зняв. Дуже не хотілось вломити внутрішні частини, бо донор вже попиляний на смітник, а міняти бак загалом тут каторга.

На цьому перша частина завершена.

Всім дякую хто прочитав, коментуйте що за треш)