В 2017 батько вирішив придбати даного москаля. Оскільки саме на такому АЗЛК він складав іспит в автошколі більше 30 років тому.
Після недовгих пошуків такий знайшовся в кооперативі в Черкасах. Власник дідусь, який, з його слів був "трохи застарий для обслуговування такого автомобіля".
Удвох з батьком забрали машину, і як провідник-штурман вивів на трасу додому й пішов на маршрутку до роботи. Тато ж проїхав перші 100 км за 20 років без керування автомобілем. І справився, незважаючи на деякі нюанси...
Авто від першого дня давало знати, що йому потрібна увага і легкий ремонт з середнім ТО, але... батько ніколи не був активним автомобілістом - "горбатий" в 1988-1997 роках не йде в залік.
Тому попри мої "залізобетонні клятви" не торкатись карбових корчів, а тим більш совкових, привести цього москаля в стан "їздить, каші не просить" випало саме мені. Причому з моєї ж власної ініціативи😅
Саме тому дане авто розбавило мою колекцію VAG-корчів😁
Сподіваюсь, БЖ не буде нудним)
Коли його буду писати - один бог знає, машина від мене в 500 км, навідуватись можу лиш у відпустці (станом на 2025 рік).
По характеристикам:
АЗЛК 21406 "Колхозник" 1986 року
Двигун - УЗАМ 1.5 л, дефорсований (68 кс)
Система живлення - карбюратор
Охолодження - водяне, з примусовим механічним вентилятором (сток, поки що)
Гальма - барабани в коло (поки що)
Підвіска - спереду Макферсон, сзаду посилена (9 листів рессор), стабілізатори відсутні
Салон - звичайний пізній 2140. не SL
Кузов - червоний не металік, фарбований колись, в притомному стані