5. Початок великого ремонту. Дефектовка власними руками. Розбір салону

Ну що ж, всі вступи та інтро закінчились — почалась реальна робота.

Я планував завершити все максимально швидко, бо на той момент вже не проживав в Україні і часу на це було небагато. Тому під час відновлення автомобіля я приїжджав кілька разів, робив частину робіт сам, а коли авто було в кузовному ремонті (про це ще напишу окремо), їхав назад.

У якийсь момент я чітко вирішив: частину робіт буду робити своїми руками. Зокрема — підготовку до кузовного ремонту.

Основні проблеми, які потрібно було вирішити по кузову:

• чверть

  

  
  
• обидві праві двері

  

  
  
• водійські двері

  

  
  
• ляда (але це додалось, бо моя рідна була ціла, але віддав куму - про це пізніше)
• дах (збитий плавнік-антена) - пошкодження при транспортуванні
• капот - царапина при транспортуванні
• ну і по пластику - задній бампер, накладки дверей і тд

  

  
  

Глобально нічого страшнєйшєго)

По ходовій частині ззаду

• кілька важелів
• амортизатор
• пневмобалон (точніше магістраль)

Окремо — пневмосистема. Автомобіль стояв у максимально низькому положенні: компресор працював, але машина не піднімалась. Трохи забіжу наперед — потрібно було одразу перевіряти магістраль. Власне, так і зробили, проблему знайшли та виправили. Про це ще буде окремий допис.

По салону

• ремонт стелі
• заміна обох штор
• заміна бокових подушок безпеки (у спинках сидінь).

В цілому ж стан автомобіля був дуже хороший, більше подушок (більш важливих) не стріляло, руль не стряляв, ремені всі ок.

Оскільки потрібно було вирізати і вварювати нову чверть, я розумів, що доведеться фактично повністю розібрати салон. Раніше я такого ніколи не робив — взагалі не було розуміння, що, куди і як. Так, у попередніх авто щось підкручував, доробляв, але настільки масштабно — вперше.

Я також знав, що потрібно буде міняти подушки безпеки, знімати стелю для ремонту і хімчистки та вирішувати ще купу супутніх моментів. Плюс для кузовщиків важливо мати повністю «голий» салон, щоб нормально замінити чверть і зробити всю роботу.

І ще один момент — якщо б це робили вони, це суттєво збільшило б вартість. А мені, якщо чесно, було навіть цікаво самому в це зануритися.

Тому ще в день отримання авто, як я вже писав раніше, ми одразу почали дефектування: розбирали, дивилися, що і як, і я паралельно формував список запчастин. Основний список у мене вже був — ще з моменту, коли авто пливло зі Штатів. Але в процесі виявилось багато нюансів, яких раніше не було видно (частково через відсутність доступу/ключів на момент доставки — вже не так важливо).

Я поступово розбирав салон і чітко розумів, що точно під заміну, а що можна відновити. Наприклад, частину пластику вдалося просто «реанімувати»: прогрівав, вирівнював — і він ставав як новий. Бо після удару і зам’ятої чверті багато елементів, зокрема пороги, просто повело.

У підсумку я зберіг приблизно 95% салонного пластику — і це, як на мене, дуже хороший результат.

Загалом це був крутий досвід. Зараз я вже розумію, що можу взятись практично за будь-який автомобіль — без страху і паніки. Головне — робити все акуратно, без поспіху і з головою.

І ще один важливий момент — мануали. За час відновлення цього Aviator було зібрано, куплено і знайдено, мабуть, гігабайт 15–20 різної технічної інформації.

В цілому думаю, що це гарний досвід.

Йдемо далі.

Реклама

Перевіри оголошення онлайн!