Автівка дощу.

Давно нічого не писав про Бабцю, але ж і приводу для окремого допису не було. Весь цей час PT виконував свою функцію дейлі-кара, переміщуючи  мене і мою родину  містом і поза ним. Робив це вправно і на стилі. Адже нове вбрання ретро хетча чудово пасує до вайбу та архітектури старого Кракова.

Місцеві з цим, здається, погоджуються, адже тачка привертає дуже багато уваги перехожих та «переізджих»:

Усі доопрацювання наразі поставлені на паузу, позаяк розірватися на два Мопари одночасно у мене не виходить. Втім, написи на дверцята я все ж повернув, хоча літери “P” та “T” врятувати не вдалося. Звісно, з цих літер не можна скласти слово «дупа», але через їхній стан дупа  - це перше, що спадає на думку. Нові силіконові емблемки коштують по 85 баксів за штуку, замінників нема. Тож  “CRUISER” теж непогано:

Тим часом Крузер відсвяткував красивий пробіг…

…і чудово впорався з місією автівки на прокат для мого близького друга, що несподівано приїхав до Кракова із дітьми з країни суцільного хаосу, що зветься США. Протягом декількох днів Бабця без відпочинку возила нас Краковом та околицями, адже від цієї першої за чотири роки зустрічі ми хотіли отримати максимум. 

PT всім зайшов, адже хоч яким антидрайверським він є, для людини з бензином в голові непоміченим він не залишиться:

 Отже, ностальгічні  тачки стали вкрай доречним доповненням ностальгії, до якої ми з моїм бро занурилися на цілий тиждень. Безпорадні покатушки нічним містом, кава та хот-доги на заправці - все, як два десятиріччя тому:

Ось така вона, ностальгічна newstalgia…

Мені, звісно, трошки шкода, що не вдалося поїздити Челенджером в парі з його червоним Мустангом, але ж шансів на те, що це колись відбудеться, майже нема. 

З іншого боку, PT, що відігравав роль R/T та GT водночас, дозволив нам набалакатись на рік вперед «від аеропорту до аеропорту»:

Втім, час веселощів добіг кінця і я знов занурився в повсякдення. Відтоді як ANEMOIA легалізувалася, я віддав PT колезі їздити додому поки його автівка була в ремонті. А щойно Крайслер повернувся до мене, вони з Доджем остаточно помінялися ролями. Зберігається PT  просто неба у взагалі не видовищному антуражі майданчику сервісу в оточенні забутків і довгобудів…

…але щоразу я приїжджаю на роботу, моя уява малює зовсім іншу картину:

Ба більше, тимчасовий статус нерухомості не завадив Крайслеру вчергове перемогти в номінації «Авто Дня» і перейти до конкурсу «Авто Тижня». 

Від Челенджера я поки що кайфую неймовірно, ба більше погода сприяє. Тобто сприяла… Три дні дощу, типово сіре краківське небо, +8 вдень - хіба це не привід для невибагливого Крайслера розімʼяти кістки? 

Що там моїй  дружині не подобалося? Кермо та педалі важкі?  Оглядовість погана? Маневреність не дуже? Є таке, але то ж лише у порівнянні з КІА.

До брутальних спецефектів Челенджера (як і до будь-яких інших спецефектів) швидко звикаєш. Низький кліренс, довжелезна база, жорсткі пружини, 5+ довжини, посадка на підлозі, аеродром капоту і такий саме аеродром сліпої зони позаду; тугий дводиск, кремезний шортшифер, важке навіть в “normal” «кермо»; галас та резонанси вихлопа, цокотіння вала коробки, підвивання редуктора - це не переміщення у просторі, а процес керування Механізмом. У порівнянні з найспокійнішим круїзом за кермом Доджа поїздка вночі під зливою Крайслером перетворилася на теплу ванну (для тих, хто любить теплі ванни, звісно): педалі невагомі, тонке кермо легеньке, важіль КПП можна штовхати кінчиком мізинця, як той темний басдрайвер, оглядовість чудова, плавність ходу неймовірна, спокій і тиша!.. 

Я прям кайфанув! Щиро сподіваюся, що днями отримаю настільки ж свіжі емоції від зворотного свапу.

Єдиний мінус - жахливий сморід антифризу, що всупереч моїм сподіванням лише посилюється. Як людина, вихована на радянському аніме, я щиро сподівався, що за ввічливої поведінки би пічка стане до мене більш дружньою:

Але дива не сталося, вікна пітніють шалено, а тхне дедалі гірше. Тож морально готуюся до вкрай неприємного процесу заміни радіатора. Втім, най то буде найбільшою проблемою. Все одно Бабця невдовзі відправиться на відпочинок, а натхнення колись все ж здолає лінь. Ба більше, у мене тепер є свій окремий бокс, і просто неба це робити не доведеться. Там, щоправда, теж нічого показового, але в контексті ремонту PT Cruiser-a я його бачу таким: 

Пробіг 232800 км.