Листопад.
Саме той місяць, коли нормальні люди купують зимову гуму, теплі светри й перестають приймати сумнівні життєві рішення.
І саме тоді я подумав:
«А що як купити старе корито?»
Усе почалося невинно. Лютий місяць 2025 року, я дивився «Майстерню Річарда Хаммонда».
А це, якщо ви не знаєте, приблизно як дивитися кулінарне шоу й вирішити, що тепер ви — шеф-кухар із мішленівською зіркою.
Я дивився, як вони там романтично відновлюють класику, і в голові виникла геніальна думка:
— купити старе авто
— самому крутити гайки
— розібратись у механіці
Реальність, звісно, виглядала трохи інакше:
— купити старе авто
— лежати під ним у бруді
— лаятися
— гуглити «чому воно знову не заводиться»
Тому я пішов на OLX та AutoRia.
Фільтр: до 1000$ — територія відчаю, надії й дивних технічних рішень 80-90-х.
І тут відкрився цілий зоопарк:
Ford Sierra — машина, яка виглядає так, ніби її малювали лінійкою й нудьгою
Ford Scorpio — бізнес-клас для людей, які втратили бізнес ще у 1998
Жигулі — безсмертні. Як таргани.
Славути й Таврії — автомобільний мінімалізм у стилі «аби їхало»
Я дивився машини.
Багато машин.
Одні були технічно «живі», але виглядали так, ніби пережили війну, апокаліпсис і кілька власників без смаку.
Інші були красиві…
…але з мотором, який звучав, як кавомолка, напхана гайками.
Два місяці.
Два.
Місяці.
І ось я знайшов його.
Не найкращий.
Навіть не близько.
Тріснутий патрубок.
Неробочі поворотники.
Технічний стан — «ну, принаймні він існує».
І тут сталося те саме, небезпечне почуття:
«О. Це він.»
Логіка кричала:
— не роби цього
Розум шепотів:
— ти ж знаєш, чим це закінчиться
А внутрішній Ромчик радів:
— БЕРИ!
Патрубок дали в подарунок.
Продавці виявилися приємними людьми, що вже само по собі підозріло для угоди в цьому бюджеті.
Ще й запропонували заїхати по вихлопну від Golf, бо рідна вже має дірку й будить сусідів.
Чудово.
Я купив авто, яке:
— трохи зламане
— трохи дивне
— трохи авантюра
І абсолютно точно:
найкраще рішення, про яке я ще не пошкодував.
P.S.
Патрубок уже замінив.
Тепер він хоча б не кипить.
Прогрес 😌
В мене було три Фіати( один є досі) самий перший був 87 року, і доки я сам не зробив, як має бути, сам не розібрався, як має бути, доки не знайшов однодумців, які мали також автівки, то машинка була так собі, а коли вона стала так, як було задумано... Жодного разу не підвела в дорозі, жодного разу не морочила мізки, бо маючи симптом - чітко вже знаєш куди лізти, звісно, на машинах таких років є проблема відсутності деяких запчастин або гігантського ваерпрайсу на якісь дрібнички, тому треба заводити знайомого токаря😁.
В спільноті були автівки які мали кращий стан ніж з заводу, були вже перероблені під сучасні ЕБК з гарно імплантованими бортовими пк і салон на 300%
Ось наприклад дядько-золоті руки -
https://driver.top/user/1632
Коротше - Італію треба любити, тоді вона подарує взаємність, але вона не завжди скаже як саме вона хоче, щоб її любили😁
А щодо японців, то в мене немає поганих вражень від них, єдине, вони застрягли на певному механічному етапі розвитку і автівки певного періоду справляють враження космічного корабля який летить на гвинтовій тязі замість "іонних двигунів", в цьому плані Італія значно прогресивніше.
Імхо.
Не закидуйте какашками😁
А, і ще одне, Фіат навчить як згинати руку в трьох місцях, причому до ліктя, і як крутити гайки вивернутими в інший бік пальцями😁
Теж подібну біблію маю, навіть видавництво теж саме наче)
Маю знайомого, який перейшов з "тої довбанутої італійської істерички" на мерседес ))
А так вместо Alfa Romeo можно еще и Lancia рассмотреть. Хотя найти живую Lancia на платформе Tipo наверное еще сложнее чем сам живой Tipo)
Або зрозуміти, що не для того мама квіточку народила ))
Якось та буде, бо ще ніколи так не було, щоб якось не було )
ПС. Маючи справу з давніми машинами, одразу треба купувати хороший напівавтомат, вчитись варити, компресор і всяке супутнє, вчитись кузовні-малярці. То база.
А перебрати підвіску, чи тогочасні двигуни - то вже не так складно )