1. Що це таке?

Дурень думкой багатіє.

Ні, я не закінчив свій проєкт 911. Так, мені ще далеко. Скоро розповім про це, а поки — я мрію про те, що буде далі. З дитинства я любив дизайн і цікавився інженерією. Мені завжди було цікаво, як побудовані боліди Формули‑1, Індікару, Наскару тощо. І от одного дня я почав мріяти побудувати свій власний суперкар. Ну, або спорткар. Це було ще до того, як я почав пхати LS у Порше.

Концепт досить простий — просторовий каркас, мотор за водієм (центральне розташування), привід задній, коробка ручна. Вага мінімальна і 400–500 сил. Максимум з електронних помічників — ABS і трекшн. Але це не точно. Ніякої активної аеродинаміки, ніяких електромоторів. Так, час зупинився на позначці 90‑ті, і Tesla не асоціюється з диким фашистом, а виключно з фізиком з давніх часів.

Ну, мріяв я собі й мріяв. Навіть почав шукати мотор — Mercedes M113. Чому він? Вага.

А далі — плоска поршівська «шістка» померла завдяки моєму таланту збирати мотори, і в чат увійшов LS.

Я волію розуміти, що, як і куди, тому я пірнув у світ LS‑ів з головою. І полюбив їх. Так, хитрощів у ньому немає, але це й добре…

Враховуючи, що я став щільно працювати з Fusion 360, я накачав собі моделі, наприклад двигуна LS у зборі, для того, щоб малювати впуск на Порше (про це теж пізніше).

Ну і оскільки у мене зараз період безділля (фінанси накопичуються), я вирішив: а чи не спробувати мені намалювати той самий спорткар, про який я давно мріяв.

Ну а що, мотор є, треба знайти до нього коробку, щоб почати робити раму. Знайшов — Porsche Boxster (вона ж коробка від 996, тільки в зворотний бік). Знайшов модель G86 і почав малювати. Витратив купу часу і…

Видалив, звісно, все. Місце, де має бути лобове скло, було доволі вузьким, і мене трохи тривожить думка, що я сяду за кермо й нічого не бачитиму. Ну або трубу рами.

Почав заново. Звісно, не відразу ідеально жорстку — спершу треба розмістити головні елементи: двигун, коробку, колісну базу, сидіння. Від цього й відштовхуватися.

Поворотні кулаки задні/передні — Chevrolet Corvette C5–C6, гальма — від нього ж, можливо й рульова рейка… Подвійні важелі, амортизатори з толкателями (push‑rod жеж) — все жорстко й просто. І ось, що я зробив на сьогодні.

Рама відсотків на 80–90 готова. Залишилося посилити морду, місця кріплення важелів (як спереду, так і ззаду) — і все. Далі — купа деталей.

Я сам собі дав 2 роки на дозбирання Порша, за ці два роки рама має бути готова віртуально на 100%. Головні агрегати повинні бути обрані, і має бути зрозумілою вага конструкції. Поки що вся рама важить 100+ кг за розрахунками Ф’южена. Рама — 38 мм зі стінкою 1,5 мм, сталь хром-молібден (Chromoly steel). Кріплення до мотора — 5 мм, фаєрвол — 3 мм алюміній, бак — ідеально 80 літрів, 3‑мм стінка, підлога — також, центральний тунель — 2 мм сталь (навантаження не несе, виключно для кріплення важеля КПП та проведення комунікацій).

Після того, як я зробив основний каркас, я почав його підсилювати. Для цього я використовував ШІ — він підказував, де і куди потрібно провести чергову трубу. Після того, як закінчу раму, я знову прогоню концепт через ШІ, щоб дізнатися, чи можна зробити її легшою та простішою, не втративши жорсткості.

И ось шо в нас є на сьогдні

Назви пока немає. Зовнішнього дізайну - теж. Картинка - то так, працював с ШІ як воно може бути. Тому, якщо є хтось, хто може допомогти - буду радий.

Реклама

Акція -50% на діагностику