7. Легка шумоізоляція

План робити ШВІ був закладений ще влітку.

Правда, збирався я це робити на бОбері, бо в нього під час дощу на пасажирській дверці вода набирається в ущільнювач і потім весело виливається. Можна показувати фокуси друзям. 

Пізніше, я працював ще з двома клубними F25 - у одного було справжнє озеро під кабельним каналом на тій же пасажирській стороні, яке вийшло висушити при прокладанні проводки, а в іншого, схоже, було все ще гірше і текли взагалі всі двері. І схоже, що ця болячка на ім'я "бутиловий шнур" - відмінна риса баварського вентиляторного заводу, як і очки в фарах.

Але повернемось до Жаби. При установці правого дзеркала і протяжки проводки восени я вже трошки порушував так звану "герметичність" дверей. Шнур тримався як то кажуть "пріємлємо".

Але оскільки при протяжці і установці сигналки треба було трошки розібрати салон, зняти колесо і локер - я вирішив попутно спробувати якусь нову розвагу для рук, а там і чорна п'ятниця як раз і знижка на сайті вітчизняного виробника Acoustics. Вирішено - зробимо ШВІ арок і поміняємо неподобство в вигляді оцього "щита".

Тому закупив Acoustics Extreme 3мм для арок, 2мм для дверей, Acoustics Multisoft в другий шар і трошки Soundwave прямо з офсайту.

Менеджерам Acoustics великий привіт - відвезти і відправити 40 кг НП з Харкова в Харків замість того, щоб перетелефонувати і сказати, що все є по місту - це альтернативна геніальність. 

В цілому, шумка взагалі нескладний процес - потрібне тепле приміщення і абсолютний мінімум вмінь і обладнання. Якраз поки НП катало вантаж подивився пару відосів і до діла.

Першим ділом треба все розібрати, потім відмити метал, набравши активного шампуню з найближчої мийки самообслуговування. Змити теж треба, не лінуйтесь.

З інструменту - щітка і оприскувач. Ну і ще тряпочку, щоб витерти.

Непогано буде покласти вібру десь в теплому місці - буде простіше ліпитись. А тим часом арку треба знежирити і дати просохнути.

Далі треба простукати метал. Там де є гулкий "барабан" - ліпимо віброізоляцію з нахльостом на наступний шматок. На ребра жорсткості і покриту воском\мовілем поверхню її ліпити нема сенсу.

Вирізаємо дірочки під шпильки локера і резинки - там також триматись не буде нормально.

З інструменту - ніж, запасні леза і обов'язково рукавички. Тонка фольга ріже пальці не гірше ножа.

Після того як наліпили - потрібен прикаточний валік і будівельний фен. Лупимо 400 градусів, і гріємо зону прикатки, починаючи з центру. 

Катати треба з зусиллям, виганяючи повітря з-під листа вібри. Заняття трохи нудне і медитативне. Те що треба, щоб голова відпочила після робочого дня 😁

Після вібри треба знову все знежирити, нарізати шумоізоляцію і можна йти на друге коло. Тут вже катати сильно не потрібно і клеїмо шматочки в стик.

Задні арки в мініка найбільші, а от передні - як то кажуть "шо то с чєм то". По-перше знімати пластиковий локер вдвічі довше, по-друге там від арки одна назва - маленькі трикутнички, які по факту не так щоб сильно і дзвенять.

Але було дуже жаль часу на зняття-встановлення локеру, тому лишні півгодини на аплікацію вже нічого не вирішують.

І оскільки матеріалу було куплено на нормальні арки, а не на оце вот - треба було кудись його присандалити. 

Знімати коврик для ШВІ підлоги мені було дуже ліниво, а профіт - не дуже очевидний, бо під днищем всюди батарея, яка точно щось буде гасити.

А от барабан на місці заднього дивану дуже здивував - один суцільний лист без ребер. Тому туди насипав і вібри, і шумки, і ще потім доклеїв повністю. Фото в процесі:

Також барабан був знайдений в багажнику під фальшполичкою. Туди його.

Ще трохи накидав 2мм вібри в фільонку третьої двері, а на обшивку - шумопоглинач.

Ну і найцікавіше - двері.

Демонтаж пінки я робив при +3, поки гараж починав прогріватись пічкою до +20. 

Так от - при такій температурі бутиловий шнурок відривається просто руками. Він дубіє і втрачає адгезію. З мінімальними зусиллями і без єдиного залишку на двері пінка покидає своє місце. Хто дуже любить ОЕМ - можна звісно назад приклєїти, бо товарний вигляд не втрачено:

Для мене абсолютна загадка - як півсантиметра повинно тримати воду. Більш того, на металі дверей я вже побачив знайомі розводи від американського дощу. І це машина 2022 року випуску, яка вже півроку просто стоїть в гаражі і не бачила ні сонця, ні дощу. Сподіваюсь, що  інженера, який це видумав вже давно відправили на пенсію, бо це ж лютий сором.

Так от, схема майже така ж - змиваємо пил-бруд, знежирюємо, ріжемо вібру. В складні місця, де не влазить валік - нічого не ліпимо, бо без прикатки кіна не буде.

Нижні 5 см дверей теж не треба клеїти, бо там буде вода і там повинен бути заводський антикор.

А от на антикорі я зупинюсь, бо на мій погляд його там пожаліли.

Тому довелось замовити спрей і задути там все, бо хто його зна...

Пінку, звісно ставити ніхто не буде. Робимо аплікацію, по краях ретельно проходимо феном з валіком і виступаючий бітум розтираємо як герметик. Хай краще буде не дуже естетично, але точно не буде питань про воду в салоні. Шматочок біля подіуму я звісно ж заліпив, так шо не треба тут.

Ну і на фінал шумопоглинач на карту.

В наступній серії буде досить цікаве - замість дооснащення буде трошки інше 😉

Реклама

Зимова вигода: знижка -1000 грн на ремонт авто!