Святкове

Два місяці тому ми вчергове змінили місце проживання, і Челенджеру вкотре довелося перетворитися на вантажівку, позаяк навіть із одним рейдом фургоном та двома Соулом, решти речей вистачило, щоб забити купеху від підлоги до стелі.

Отже, остання фотка біля вже колишнього помешкання…

…і спільний 100-кілометровий тріп до Кракова.

Від самого переїзду  із Челенджером  сталася ціла низка неприємностей. Таке враження, що це помста мені за те, що я так і не спромігся знайти для нього критий паркінг. І справа зовсім не в снігу, що ми спостерігали лише два дні:

Адже дуже швидко все змінилося на звичну для нас сльоту, що дуже далека від різдвяних листівок з краєвидами Кракова:

Тут я звісно перебільшую, бо рівень чистоти довкілля не можна порівнювати із тим, що ми десятиріччями спостерігали на батьківщині. І, якби мені не доводилося щодня мінімум двічі їхати швидкісною А4, то можна б було навіть задоволення отримувати.

Але ж брудний туман з-під колес інших автівок, зокрема від вантажівок, зводить нанівець усі спроби підтримувати чистоту автівки. Зранку помиєш, помилуєшся, приїдеш до роботи…

 А ввечері (який тут приходить десь о пів на четверту) вже знову туманодощ. 

Щоночі це все підмерзає, що (крім моєї неуважності, звісно) і стало причиною першої неприємності. Ввечері припаркував Додж на звичному місці. Бампером над бордюром, до якого зазвичай залишається близько сантиметру. Але цього разу там був шар снігу, який розтанув від тепла двигуна, а потім замерз. Зранку цей льодовий шар був значно вище нижньої частини бамперу. Тим часом о восьмій ранку взимку навіть дві філіжанки кави і три цигарки  не завжди здатні остаточно привести мене до тями.  Тож сів і поїхав назад. Сміливо. Впевнено. КХРХРХРХР!..

Ледь дочекався вільного часу та місця, щоб подивитися, що я там накоїв.

Наслідки не критичні, але вкрай неприємні. Вирвав багатостраждальний болт бампера з крила, зламав кронштейн, зламав захист двигуна, губу… Воно ж все пластикове і змерзле.

Того ж дня поставив все на місце, тимчасово прикрутивши зламаний кронштейн свморізами, а захист стяжками. Губа була в тому місці спа на, тому тріщина лише вилізла назовні. Памʼятаю її сенсу нема, все одно треба нову. Ба більше, якщо не знати, що там щось пороблено, то в око воно не впадає:

Із підвищеним настроєм помив автівку і поїхав додому, але побачив, що зустрічні автівки мені клипають дальнім. Вийшов… Лампа PIAA згоріла. На морозі витягнув корпус фільтра, замінив лампу на стокову, що про всяк випадок возив у багажнику, поїхав додому. 

Наступного дня згоріла друга. Замовив дві звичайні лампи Bosch, адже це був останній раз, коли я купив щось із додатковою яскравістю. Всі ці «+» та «%» абсолютно не варті скорочення ресурсу.

У неділю Challenger відпочивав, знову намитий і з прихованими наслідками нещодавньої оказії. Ну як «намтий»? Трасою ж я декілька кілометрів проїхав.

А вже в понеділок зранку я почув знайому вібрацію під днищем. Хоч там  як я намагався списати все на мороз, на те, що мені це примарилося… Марно. Щось трапилося.

Наступного дня звук не зник, а після набору швидкості тою самою А4 посилився настільки, що я зрозумів: сьогодні Додж залишається біля боксу. 

Кілька днів пішли на те, щоб знайти місце на підйомнику, і щойно я зняв вихлоп, промінь світла вказав мені на джерело проблеми (губа я сам не знав):

Те, що ремонт кардану в Чернівцях пішов не за планом, було очевидним від самого початку. Адже виправдання диво майстрів після того, як я вказав їм на шар мастила над ШРКШ кардану аж ніяк не був переконливим або таким, що збігається із логікою: «то зайве вичавило».

Як там може щось вичавити, якщо весь сенс гумово-металевого пильника саме в тому, щоб зробити це зʼєднання герметичним?!

Отже, ровальцована і опісля неякісно закріплена кришка пильника злетіла. Мастила в ШРКШ нема, він сухий, позаяк весь лубрікант рівномірним шаром розповсюдився  днищем:

Далі були тривалі спроби знайти майстрів для відновлення та балансування кардану. В Польщі це перетворилося на справжній квест, бо комунікація наскільки ж повільна, як і безрезультатна.

-У нас нема такого пильника

-Його взагалі не існує. Закріпить і збалансуйте.

-А якщо там ШРКШ ушкоджений…

-То перевірте, зберіть, збалансуйте. 
-У нас нема такого пильника.

-Я сам змащу, зберу, закріплю, просто збалансуйте.

-А якщо там все ушкоджене?

-Так перевірите і збалансуєте.

-У нас нема такого пильника.

 
Завершилося все за тиждень до свят типовим «давайте після свят». А що після свят, якщо все одно пильник не зʼявиться?

 Ще після першого етапу цих дивних розмов я придбав інший ретро Mopar за ціною б/в кардану для Челенджера, отже терміновість вирішення цього питання відійшла на другий план.

Втім, брудний та сумний Challenger щовечора мовчазно молив мене про прискорення цього процесу.

Адже це депресивне видовище - останнє, що я бачу, залишаючи робоче місце:

Врешті я все ж знайшов український сервіс із звичною для нас клієнтоорієнтованою комунікацією і принаймні намірами вирішити проблему в будь-який спосіб. 

Зранку привіз до них кардан, описав проблему і почув бажане «все зробимо, для нас нема нічого неможливого, можемо навіть новий кардан зробити згідно ваших вимог». Спочатку я подумав, а чи не зробити мені кастомну one-piece конструкцію, але ж одразу вгамувався. Спочатку перевіримо цілісність того, що є і спробуємо його полагодити, щоб принаймні бути впевненим у цілісності коробки та редуктора. Якщо вібрації та звуки підуть, це можна вважати перемогою і думати про апгрейд. Але вже зараз є очевидним, що відбудеться це вже наступного року. 

Пробіг 94800 км.