Лонг рід 2, історія мого Дніпра 2019-2025 АРХІВ

2019 рік

Двигуни запасні готові, та виставлені на продаж.
Не мав сенсу їх солити в банки, тому продав відкапіталені.
Вже не згадаю ціну, але по 200$ кожен, не менше(5к грн)

ВИлка на місці.

Кидаю тимчасовий бак

Тиск є)

Багато було сперечань, що типу мот не буде рулитись бо кут вилкі інший, але ні.
Рулитись він став ще краще, а головне, гальма)
Замість барабанних, відразу два диски.

Набрав знайомий фотограф, рання весна, каже, що потрібно зробити йому портфоліо з мотоциклом.
Виїжджаю)

Вийшло гарно.
Шкодую, що бак був ще не готовий.

А ось, і він)

Той самий Дніпро рекордсмен Малика.

В ньому стоїть мій масло-насос, підсилений, з збільшеними шестернями, колись і я хотів турбо проєкт робити, але продав йому)

Сезон був не насиченим.

Я вже не мав графіку 2/2, як раніше, і робота на себе, вимагала багато часу, без відпусток, та вихідних.
Але пару вилазок, все таки зробив.

А якже море?
Як мрія?
Ціль?

З новою роботою, то було шось нереальне.
Мій бізнес тільки створений, немає значного доходу, немає багато вільного часу.
Все вкладаю в розвиток.
Тому на мотоциклі їздив, тільки в вихідні.
По роботі не юзав мот, переймався, що через поломку не встигну на ту, чи іншу зустріч з клієнтом.
Запізнюватись дуже не люблю.
Та і лишати мот при дорозі, на старій реєстрації , коли в нього вже викнуто  5к, не дуже затія.

Кінець сезону...

2020 рік

Орендувавши офіс для роботи, я перетягнув туди малого на зимовку.

Другий проєкт також трохи обив.
Пофарбував раму, готував ще одні пера, так двигун.

Обслужив тоді мота гарно.
Давно хотів мастило 10w60 ралійне залити.
Воно густе, і мало працювати на такому двигуні нормально.

З нового, шось колупав проводку, з'явилась нова фара, та вихлопні, які і завершили довгий шлях до його візуала, тепер був завершений вигляд.

Я дуже любив свій мот, але розумів, що потрібно рости.
Треба щось більш надійне, та те, на чому можна їхати далеко.Бо хлопці катали Черкаси, Чернігів, Канів, а я тільки по місту...

Починаю шукати собі мотоцикл.

Був на тест-драйві Бажаж пульсар, ціна 4.500, новий мот з салону.
Але, навіть після Дніпра, то виглядало якось убого.
Один гальмівний диск, 400 кубів, після 650 дніпра, не така динаміка, бо підрив Дніпра відчувався, на світлофорі навіть сучасні мотоцикли були здивовані.
+деталізація.
Все якось сиро, як в китайському мото, хоча і Бажаж викупили КТМ, але мабуть не перейняли звідти нічого...

Я тоді навіть відео дивився.
Хлопчина, після пробігу 30.000км, розбирав мотор і дивився що там.
А в мене зараз 30к це річний пробіг))
Ну то таке, не зайшло, і добре.
Бо мій мото-світ міг бути іншим зовсім.

Хотів тоді сильно Харлея.
І я вже дав за Харлея завдаток, що саме цікаве.
Але знайомі відвернули, за що їм вдячний.

Взимку 2019, знаходжу Харлея в Литві.

2007 рік, інжектор, зі штатів.

Дорогу я знав, бо приганяв бляху, і для мене далекий закордон, був вже тоді не таким далеким.

Навіть на дошці висіла роздруківка з цим мотом, як ціль збирати кошти до весни.
3.650 Євро.

Разом з митницею, мав бути десь в районі 5000.
Кидаю завдаток, він чекає весни, а по весні, я мав їхати на концерт Рамштайн в Естонію, і на звороті забрати мот, ну або мотом на концерт, що було б дуже круто.
Якраз хотів кошти підзбирати, бо в мене якась тисяча мабуть і була тоді при собі, не більше.
А завдаток, то гарний стимул фігачити.

Але вдарив карантин, і поїздка, як і концерти накрились мідним тазом.

Залог повертати мені не поспішали, продавець просто перестав відповідати, хоча був реальний форс-мажор.

Я тоді написав на пошту місцевій поліції, скинув переписки і пейпал переказ, вони прокатались до продавця, і він мені нарешті написав.
Дуже був незадоволений, що його дьорнули копи.
Домовились по нормальному, з 300 Євро завдатку, він скинув мені половину.
Поліція там працює!
Переписка не зберіглась, але сам підхід, що ппише людина, на пошту, і копи реагують, а не так я у нас зараз, нема заяви, нема рухів)

ТАкож мав намір викупити гуся, але також не склалось, бо то мав бути обмін на ділянку землі, десь 5-6 тоді старий гусак коштував, але ділянка не підішла, і знайомий його продав.

І тут, чисто випадково, я зустрів земляка, який був на Мотобазі, та познайомив мене з Сергієм, що продавав там мотоцикли.
Я розповів за харлей, вони поржали, спитали яка в мене ціль на мотоцкл, кажу-більше подорожів хочеться.
"Тоді це точно не Харелей", сказали вони.
Показали мені Японців, які гнали з Італії, та продавали тут.

Трохи було скептично.
Мотоциклам 15 років...
Але, я ще не знав, що таке трушна Японія.
Переспав з цими думками ніч, та пішов до Сергія за мотоциклом.
Хотів Хорнета, бо перший мото був Хонда, казали, що дуже надійний, але, малий, і не зручний для сого зросту 190, та ваги 120.

І тут Сергій каже: тоді цей, Ямаха Фазер.
З першого метру, я відчуваю, що це мій мотоцикл.
Мені зручно, іде добре, потенціал є, рулиться, як вельчік.

Несу завдаток, знаходжу за тиждень кошти, і забираю.
4.200$ тоді була ціна.

Я і досі, після кожного сезону, заношу Сергію могорич, що всадив мене в цей мотоцикл.
Бо це змінило моєе життя, бізнес, та бачення мото-подорожей.

Крутити Фазера було простіше, ніж Дніпра.
Все продумано.

Тому усі ТО, крім заміни ГРМ, я робив сам.

А саме головне, подорожі.
Коли, я збирався їхати на море на Дніпрі 6 років, то на Фазері я зробив 6 разів за 2020 рік.
Просто вихідні, взяв і погнав)

Перша поїздка, була з тлумаками)

Потім обзавівся кофрами.

Навіть через 6 років користування Ямахою, я і досі не знаю, на що його замінити.
Він просто виконує свою роботу.
Їде, і все.
Сумарно, проїхав на ньому 100.000км, за 6 сезонів. Двічі замінив стартер, двічі кнопку старт-стоп, бо постійно в місті юзається.
Все.

Коли брав, було 28к, і документи з Італії, власник 52го року.
Ну після ДТП, трошки там поміняв всього, але йому просто пофіг, як танк.
Поломок, просто не існує, якщо ти його обслуговуєш.

Раз в 40к міняю ГРМ, свічки, раз в рік антифриз, та тормозну, раз в рік мастило в перах.
Раз в 5к мастило двигун.
Раз в рік гума, бо середній пробуг 20-25к, тому гума стирається.
+ ціпок, від якого я б хотів піти швидше, бо кожні 500км змасти, кожні 20-30к заміна, а це для мене раз на рік.

З усього, на чому їздив, поки тілк BMW R1250GS мені зайшов, новий.

Але тут ціна квартири.
То вже після після війни думати.
Тим паче, зараз 1300 тільки з салону, він мені по наповненню більше заходить, та і вигляд.

В 2020, Дніпро більше стояв.
Після Ямахи, таке враження, що з іномарки сідав на ЗІЛа.
Тому було прийнято рішення продавати.
Можливо, десь когось він би радував, як мене колись.

І не скажу, що тоді була потреба в грошах.
Просто переріс мабуть, та і не було де зберігати.
Два мота в офісі, де працюю, то ту мач.

Продаю.

Купив мот знайомий мого Брата.
За 2.500 його забрав.

Новий власник.

Після купівлі, декілька різів пробував на ньому їздити.

Я відігнав його, то був перший мот для нього.
Він відкатав тоді рік, і на початку 2021 вирішив продати.

Попросив мене організвати продаж, бо я його знав, і міг все розповісти.
Продаю.

2021 рік

Якосось облюбував я одне місце на морі.
Саме місто Одеса гарне, але я більше за спокій, тому знайшов ресторанчик Чорноморка, чисто випадково, і почав туди їздити.
Санторіїв там було купа, і номер коштував 650 доба, що було просто супер, бо мені просто треба було де спати, і де митись.

Бо досвід палаток, на морі влітку, на відкритому просторі, мені не зайшов.
Ніби в мікрохвильовці живеш.
А тут, навіть кондиціонери всюди були.

Міг за сезон поїхати разів 5-7 туди, вже збився з рахунку.
Просто на вихідні, перезавантажитись.
Від столиці, десь 600км.
В 2021 купив там будинок, закрив такий собі гештальт, будинок біля моря.
Гарно, але на справді, не дуже.
Будинок був 5000$
Вкласти в його ремонти та інше, ну дуже багато...
Щоб просто приїхати переночувати на вихідні:?
Краще платити по 650 грн, подумав я і в 2022 він продався, трішки заробив, продав за 7к.

Але там був ліс, який ми розчистили, бо не жив там ніхто давненько.
На початок 2022, 24 лютого, в мене було заплановано переоформлення, і він мав продатись за 12к.
Але добре, що тоді в тому році хоч за 7к продав.
З будинку купив інший, але вже на колесах)

Була така історія)
Але добре, хоч так.
Бо міст через Затоку, з 2022, не їздовий.
До 2023, я ще проїжджав через Паланки, зараз мабуть не пускають, бо кусок кордону.
Бо і Маяки міст почали фігачити...


В 2023 їздив туди ендурити.

Коли в 2020 я просто катався, та мотоцикл давав мені свободу дій в карантин, то в 2021 він почав працювати.

Я брав кошти на Ямаху в борг, 4000$ на рік, як зараз памятаю, а окупився він за весну.
В моїй роботі, люди почали купувати автівки, і я їм допомагав в цьому.
В карантин усі зрозуміли, що автівки, це маст хев.
Це свобода пересування, безпека, подорожі.

І там, де на машині я робив 2-3 огляди на день, на мотоциклі це було 4-6 по роботі.
Встигаю більше, заробляю більше, так виходило.
І я зрозумів, що мотоцикл, це вже необхідність в моїй роботі.

Єдиний мінус, втрачався кайф від поїздок.
Коли ти крутиш Дніпра, а потім на вихідні викатуєшся, це круто.
Їдеш, махаєш усім мотоциклістам, вітаєшся, радієш природі, гарній погоді.

То зараз, це просто швидка доставка мене з точки А, в точку Б.
Пропала романтика байкерства.
Дух мотоциклізма)
Якось стало все рівно.
На початку сезону хіба, згадуєш то все, їдеш  і кайфуєш.
Далі автоматизм.
Але не думаю, що це погано.
Навіть поїздки до моря, я реально не хочу робити це автівкою.
Просто сідаю на мот, і поїхав.
Тяжко?
Так.
Але в цьому, є свій кайф.
Після приїзду, я завжди кажу, все, цього року ні ногою на море, не відпочинок, а напряг...
Через два тижні вже знову хочеться.

Також, в 2022 відкрив Карпати.
До цього, був тут ще в дитинстві.
Також соло поїхав.

Шось багато про Ямаху тут понеслось.

Так от, починається 2021 рік, невелика відлига після карантинного колапсу, і в столиці проводять The Gentleman's Ride.
Давно хотів туди потрапити.
Мот в мене, хоч фактично вже не мій, бо продаю, але мені дають добро, і я їду)

Гарне вийшло відео, хто не бачив, Дніпра там багато.

Гаража нормального не було, бо ще і калясич намалювався, і два харлеї, які я пригнав зі штатів відновити, та спробував підзаробити.
Тому зняв контейнер, де частина з них зимувала.

2022 рік

 Цей рік, я зустрів в купі, з пятьма мотоциклами.
Колясич не було часу збирати, стояв без двигуна.
Дніпро продавався, Харлеї збирались.

Фазер був обслужений ще з осені, я не любив то відкладати, і супер, бо в Березні 2022 в столиці ніфіга не працювало, і я б просто нічого не купив для ТО.
А так, в мене був готовий кінь, який допомогав доставляти ліки по місту.
Бо з перекриттям мостів, то нерально було на автівці, де мотом я їхав 15хв, автівкою можна було години півтори тягнутись з берега, на берег.

Підтягнув тоді мотоциклістів, які були в Києві, і ми допомагали доставляти то всьо по точкам.
Навіть іноді талони нам виділяли на дифіцитний бенз.
Організація на донатах, доставляла людям, з обмеженими можливостями, ліки безкоштовно.
Бо багато людей, навіть не могли дійти до аптек.

Остання зустріч, і корпоратив вкінці 2022.

Покупець на Дніпра знайшовся ближче до літа.
Також, перший мотоцикл, ніби адекватні люди, трохи скинули ціну, і цей раз він пішов з молотка за 2000$.
Попередній власник, вже був на фронті, і гроші йому потрібні були.

Доставляю їм мот причіпом, розраховуюсь, і все, відпускаю.

Гроші кидаю попередньому власнику.

Також продав Херлеї два.
В нуль, але то війна...
Хоч вернув кошти.

А через рік, якась ностальгія нахлинула, роблю відео на ютуб, з старих фото про Дніпра, і мені пише людина.
" А чи знаєте, що цей мот в продажі?"

Починаю шукати, ніде нема.
Але пишу йому, запитую де, просто було цікаво.
Десь по чатікам закинули інфу, але толком фото немає.
Знаходжу дівчину, яка продавала, запитую, яка йціна, стан, ніби покаже.
Продають за пів ціни, від того, що я продав.

1000$
Мчу, не важливо було, що там за стан, просто хочу його забрати, бо казали, стоїть на вулиці.

Але стан був, дуже поганий.
Він рік, простояв на вулиці.
В той час, коли в мене навіть в дощ не їздив.

І це зима.
Я стояв ,ще над ним, і думав.
Бо тут, на перший погляд, реально повна капілка, а це не тисяча, і може навіть не дві по вкладенням.
 Думав.
Але це моє, мій мот, моя історія.
Кинути, значить пропаде.

Забираю.
Котити було тяжко, бо вода була всюди.
В двигуні, мосту, коробці, воно все замерзло і вклинило.

Але я запихав його на причіп.
Відвіз, і почав роботу.

Все інше є в БЖ.

Поки чекаю крило і бак з фарбування, та лишилась проводка.

Одне, точно скажу.
Я більше ніколи його не продам.
Навіть, якщо він і не буде їздити.
Йому знайдеться місце ,в моєму офісі, чи будинку.

Буду старим дідом, який викатується на нашому Київському Дніпрі, погарчати, поки онуки на літаючих тачках їздять безпечно.
Ну, або в Зомбі Апокаліпсис, буду ганяти зомбаків.

Така була історія, яка і досі продовжується.
Усім подяка, що прочитали!



Фото на Базі
ЗЕЛЕНА СТІНА

Фото на подолі
МАГАЗИН

СТІНА