Хроніки Аудіо Лабораторії. Шлях електрона

Сьогодні мова піде про важкий і тернистий шлях електрона від кислотного джакузі в акумуляторі аж до всіх отих наших твітерів, мідбасів та сабвуферів. 
Є такий гарний (і правдивий) вислів: звук - це напруга живлення, промодульована звуковою частотою. Тому повага до живлення має бути, як до Віто Корлеоне, бо воно основа гарного звучання.

А розпочинається цей вияв поваги з землі. Головна, базова, я б сказав, цінність: земля завжди приходить першою і йде останньою. До будь-якого пристрою першим під'єднується заземлення, а вже потім плюс. І від'єднується в зворотному порядку - спершу плюс, і в кінці, останньою, земля. І допоможи нам святий Оме, щоб земля не відвалилась під час роботи апаратури. Бо розумієте, земля - вона не одна, їх дві. Ви другу землю не бачите? А вона є!
Друга земля - сигнальна. Будь-який аудіо пристрій, той же підсилювач, складається з двох блоків: блоку, де робиться звук (підсилюється, фільтрується, на смуги розділяється і т.д.), і блоку живлення, де з вхідних 12 вольт робиться потрібна усій цій звуковій схемотехніці напруга. В підсилювачах, з потужністю більше 20 ват на канал так взагалі біполярна, там і +30...0...-30 вольт може бути.
І тепер простий приклад. Маємо ми магнітолу та підсилювач зовнішній. Під'єднані кожен до живлення, звісно, тобто +12В і Землі.
А щоб звук передавався з магнітоли до підсилювача, вони також з'єднані міжблочними кабелями, тими, що з RCA-роз'ємами, чи тюльпанами в просторіччі. І в них центральний контакт - плюс сигнальний, а другий - земля, також сигнальна, низькорівнева.
І от нештатна ситуація - обірвався основний кабель землі на підсилювачі. Чи контакт виявився поганим, бо без поваги під'єднання робилось. Але підсилювачу земля ж все рівно потрібна, і звідки він її "потягне"? Саме так, звідти, де вона залишилась під'єднана: через свої сигнальні слабкострумові кола, через міжблочники, через слабкострумові кола магнітоли, аж з її силового заземлення. І там ампер 10 потече, а то й усі 20. І гарантовано щось згорить, якесь найслабше місце. А що це буде - та хто ж його знає: контролер який, операційний підсилювач... Як повезе, в залежності від схемотехніки апаратури і його величності випадку. А може й частина доріжок багатошарової плати вигорить, й викинути доведеться все на звалище. Аж мене пересмикнуло від такої перспективи )
Тому робив я землю в купейці з оцією максимальною повагою та надійністю )

Ще одне важливе правило землі: усі активні пристрої бажано заземлити в одному місці, в одній точці. Це вже не для безпеки, а для боротьби з наводками. 
Бо ловимо ми їх здебільшого не через погану захищеність міжблочних кабелів (то вже дуже на них економити треба), а через виникнення різниці потенціалів між сигнальною землею в різних, з'єднаних між собою, блоках та пристроях. Достатньо десятих долей вольта, щоб почалось. Спільне заземлення - звісно не панацея, але один з чинників.

Робити заземлення логічно біля найпотужніших споживачів, якими, очевидно ж, є підсилювачі. А в мене їх, через немаленький розмір фронтального ніде, крім багажника, розмістити не вдасться. І як на зло, в багажнику 124-го нема заземлюючої точки. Вірніше є, дві, але дуже слабенькі, на струм в десятки ампер ніяк не розраховані. Але для мамкіного зварювальника то зовсім не проблема.
Обрав я зручне сухе місце на внутрішньому підсилювачі кузова, отвір засвердлив, зачистив

гаєчку під М8 з нержавійки підібрав, та й з напругою на Патоні 18В і подачею 5,4 м/хв приварив надійно

Далі заґрунтував цинковим грунтом, зі зворотного боку теж, і болтом М8 всі земляні кабелі й прикрутив

В цей один наконечник, для лаконічності, впаяно два по 16 мм кв "земляних" кабелів обох підсилювачів, і два по 4 мм кв землі для процесора та блютуз-модуля. І ще є одна земля, теж кабелем 4 мм кв, для мого тепер уже не головного пристрою - Бекера: хоч він і стоїть спереду, але заземлюю все разом, з озвучених причин. В процесорі є не лише цифровий вхід, але й аналогові, тому на всяк випадок міжблочники з магнітоли туди я теж проклав: ану ж радіо захочу послухати колись )

А тепер до позитивної частини оповідання - до +12 вольт ) 
На фото вище, крім заземлення, видно два силових "плюсових" кабелі, до кожного з підсилювачів, ще не закріплені гарно, просто висять. Довго я їх тримав саме на цей випадок, бо дроти круті, авіаційні. Лужена високоякісна мідь, внутрішня термостійка ізоляція, зовнішній захисний шар скловолокна, як то люблять називати "зміїна шкіра", залитий лаком. Не належу до фетишистів, але кабель реально крутецький, залюбуєшся ))
І тягнеться увесь цей позитив до плюсової клеми акумулятора.
Хоча музичний рестомод я виконую в ОЕМ-стилі, але уже років напевно більше десяти перекидалась в гаражі акумуляторна клема: латунна, позолочена отими 24-ма каратами - мрія цигана )) Так що взяв я її, та й поставив, щоб добро не пропадало, тим більше, що вона якісна та зручна: забезпечує можливість під'єднання саме необхідної мені кількості кабелів - основного на стартер і додаткового "жирного" плюса автомобіля, а, через відокремлену частину й запобіжник mini-ANL, що монтується прямо на клемі - додатковго потужного кабелю.

Колись, як машину вже доведу до ідеалу (мріяти можна, це безкоштовно, як співала одна Білявка )), й мені нічим буде займатись, поміняю її на таку, що виглядатиме, ніби заводська, зараз же вирішив зекономити час, адже до весни потрібно закінчити, а чималої частини грудня вже нема, з'їли лангольєри )
То ж розпочавши шлях в цій клемі, крутяцький кабель з поперечним перерізом 16 мм кв (моїй системі цього достатньо, тим більше, що 16 квадратів авіаційного кабелю за здатністю проводити струм, можна реально співвіднести з не менш, як 25 кв мм якогось спеціалізованого, читай китайського, модного аудіофільського дроту )), разом з іншим мерседесівським кабеляччям, крізь заводський гумовий герметичний прохід в перегородці до салону, далі заводськими ж коробами добирається до багажника. 
Напевно треба перерватись, і нарешті намалювати принципову схему, для наглядності...

І звісно ж, я забув домалювати ще мікрофон для гучного телефонного зв'язку ) Залишу це вашій уяві, він іде спереду до блютуз-стрімера. До речі, хеліксівський мікрофон майже як дві краплі води подібний на оригінальний 124-го мерседеса, в якого по заводу теж була така опція. Ну просто люта спадковість в тих німців на генетичному рівні закладена ))

Пробіжусь коротко по схемі.

Becker Indianapolis - зрозуміло, штатна магнітола, від якої йдуть міжблочники до аналогового низькорівневого входу процесора. Якщо закортить послухати радіо, чи компакт-диск.

ACC Switch - фактично замок запалювання, тобто, +12В, яке з'являється при повертанні ключа в перше положення. Звідти, через додатковий запобіжник в 7,5А кабель поперечного перерізу 1 кв мм (на схемі голубий) йде до апаратури в багажнику. 

Спершу я його завів лише в процесор, а вже ремоути підсилювачів та блютуз-модуля приєднав до вихідного ремоута проца, щоб він їх запускав. І тут стався факап. Процесор вмикався, одразу починав "нюхати" аудіо-входи на предмет корисного сигналу, але смартфон не встигав за той час встановити зв'язок, то ж нічого не винюхавши, хелікс вимикав remote out, і підсилювачі, а разом з ними й блютуз - гасли )
Довелось блютуз-модуль вмикати від головного ремоута, разом з процесором, після чого все запрацювало, як слід. А взагалі опція автоматичного вимкнення підсилювачів за відсутності корисного сигналу, із ввімкненням, як лише він з'явиться - річ вважаю корисна, тут німці гарно придумали. Тільки не під'єднуйте туди зовнішній блютуз-стример )

Головний кабель живлення (той, що крутяцький, на схемі позначений червоним )) - від клеми на акумуляторі, через головний запобіжник на 50А потрапляє в багажник, до дистрибютора, чи то пак розгалужувача, бо напругу потрібно підвести до процесора, блютуз-стримера та двох підсилювачів.

Дистрибютор. Але спершу про усі додатково встановлені запобіжники. Вони захищають не апаратуру, як хтось міг би подумати, а провідники. І обираються за перетином найтоншого кабеля, що буде знаходитись далі. Тобто, якщо від клеми акумулятора йде спершу один кабель, з перерізом, як у мене, 16 кв мм, який потім розділяється на два по 8, номінал запобіжника обирається, виходячи з перетину цього 8-міліметрового, тобто, найтоншого. Коли ж такого номіналу на все про все виявиться замало, розділення слід виконати через свої запобіжники, щоб головний кабель захищав потужніший, а кожен з наступних кабелів - розрахований на них. 

При чому враховуються усі кабелі, включаючи заземлення, аж до мінусової клеми акумулятора - по всьому колу. Себто, якщо хто покладе кабелюку на 60 кв мм, але залишить заводський кабель до мінусової клеми, товщиною 20 - запобіжник доведеться встановлювати з розрахунку на 20. Ну або потовщувати заводське заземлення. Такі діла.

А тепер про дистрибютор. Бо головний кабель у мене один, а підсилювачів два, плюс процесор і стример. 
Їх, тих розгалужувачів, продається усіляких різних багато, але ж в гаражі у мене перекидалась не лише зайва клема )) Колись створили його для заземлення двох кабелів, але Рост сказав треба, дистрибутор відповів "буде зроблено!". Тепер один кабель проходить крізь нього наскрізь, а для притискання гвинтом я впаяв туди латунну обойму: розрізав її, насадив, затиснув, і фен+олово.

А ще один такий самий кабель просто затиснув в другому гнізді, напаявши на нього наконечник-гільзу теж.
Для відгалуження на процесор зі стримером досвердлив отвір, нарізав різьбу в латуні, і прикрутив наконечник, з ножевим запобіжником, від якого уже йдуть 2х2,5 кв мм.

Ну от, тепер можна спати спокійно,
все захищено надійно.
Маленьке електротехнічне хоку, Мацуо Басьо пишався б )
Одразу додам ще табличку для вибору номіналу запобіжників у залежності від поперечного перерізу кабелю:

І ще поясню, чому в мене головний кабель 16 кв мм, а запобіжник 50А, який, вроді би як для 8 кв мм.
Фронтальний підсилювач (Amplifier Front на схемі). Ну, тобто, підсилювач для фронтальної акустичної системи, неймовірний, фантастичний Becker Limited Edition, випущений обмеженою партією до ювілею фірми. Він реально, тобто, нереально крутий )) І про нього я, думаю, розкажу окремо, але має він одне дивне рішення. В якості колодки живлення використана колодка для акустичних кабелів.

І, звісно ж, кожен окремий вхід виявився надто слабким для 4х100Вт номінальної, та 4х1000Вт пікової потужності. Ні, це не описка, чотири по тисячу ват. Десятикратний запас.
При чому підсилення виконане на одному кристалі в плечі. Це означає, що немає взагалі втрати мікродинаміки при такій потужності, як то буває в 99,9% підсилювачів.
Але колодку живлення вони вибрали ось таку. Чому? Ну... чомусь. 
І в нього два входи живлення +12В, і два входи землі. То ж довелось розгалузити 16 кв мм на два по 8.

І от через цих пів сантиметра 8 кв мм головний запобіжник не 100А, а 50А )
Та що не зробиш заради безпеки і крінжових рішень німців в 90-х роках )) Ага, навіть Герд Мюллер давав у штангу )

Зате з підсилювачем Helix B2 Precision (Amplifier Sub), з тих часів, коли я був молодшим, а лінійки апаратури Хелікса хоч трохи логічними та зрозумілими, проблем немає: вхід +12В та землі проковтне значно більше, ніж раз по 16 кв мм. Цей підсилювач, модернізований моїм парта й геноссе Халіним, рухає двома вісьмидюмовими сабиками.

Що ж, про все згадав, залишились сигнальні кабелі та управління, зеленим кольором виконані лінії.
Думаю, з міжблочниками зрозуміло. Пара довгих тягнеться від штатної магнітолки до входу процесора, і ще 6 штук від процесора до підсилювачів. На сабвуферний там сантиметрів по 50, а на фронт зовсім коротенькі:

Воно то зрозуміло, але пояснення, підозрюю, вимагає )
Це саморобні міжблочники. Бо я вже дуже давно, перепробувавши усілякі різні, перейшов на виту пару, по псевдобалансній технології. Простіше не придумаєш: їдемо в Епіцентр, купуємо ПВ-3 Одес-кабель, 0,5...0,75 кв мм, заплітаємо косичку з трьох провідників, один з яких буде центральним, а два решта - землею, з одного боку припаяними до наконечника разом, а з протилежного - лише один з них. А в якості "тюльпанів" чудово заходять нормальні, латунні, простенькі й недорогі Neutric.

Мінус цього підходу - як мінімум пів дня піде на заплітання. Плюс - усе решта, що тільки можна придумати, від ціни до довжини ))
Ні, я не вважаю, що дорогі золоті-платинові-прогріті_на_аналоговому_тракті-ще_казна_які кабелі звучать краще - доведено сліпим прослуховуванням. 

Взагалі кабелі не "звучать". Якщо звучання вашої системи міняється при заміні кабелів - шукайте косяк в апаратурі.
TOSLINK - оптичний кабель, який транспортує нулики-одинички від блютуз-стримера до процесора. Тут уже є поняття затухання сигналу, і прямо от будь-який кабель може не підійти, але це вимірюється не дуже складно (за наявності необхідної апаратури), та й просто звичайний не найдешевший (цілих 200-300 гривень за півтора метри) скоріш за все чудово справиться з покладеним на нього завданням.
І нарешті управління. Для регулювання гучності можна було скористатись з обожественного кондуктора, але його вартість в третину процесора мене трохи напружувала, ще й не міг ніяк довідатись, чи знімна на ньому ручка. Тому я придбав суттєво дешевший URC.1, а функції "підняти" та "покласти" слухавку, й "bluetooth pairing" переклав на ретрофіт, маючи на меті встановити перемальовані штатні кнопки, з новими функціями. Про це розповім уже, як зроблю.

Ух, важка частина розповіді, оті всі дроти. Не люблю я то все, бо звично, нудно, довго. Але осилив )
А далі буде...

Попередня частина: Хроніки Аудіо Лабораторії. Початок

Схожі компанії

«Garage1.01»

"Garage1.01" Встановлення лінз, тюнінг та ремонт фар у Полтаві. Автомайстерня з досвідом понад 19 років  ⚡ Встановлення лінз, ремонт оптики, тюнінг фар, реставрація та ремонт фар в Полтаві✨ Полірування та бронювання оптики, ремонт корпусів та заміна скла фар✨ Центр встановлення, автоелектрик, встановлення додаткового обладнання✨ Встановлення автосигналізацій, центрального замка, автозапуску✨ Встановлення...

Реклама

Зимова вигода: знижка -1000 грн на ремонт авто!