Фіналочка по гідрокомпенсаторам

Бажаю здоров'я, панове.

Даааааавненько нічого не писав, і на те була досить вагома причина.

А причина ця, як вже зрозуміло з назви допису, була продовженням попереднього запису про гідрокомпенсатори та стук двигуна.

Отже, після крайнього ремонту, їздив я собі та й їздив, ніяких натяків на якісь масштабні проблеми не було, тяга гарна, динаміка - шикарна, працює рівно нічого не стукає, із моментів - ранкова поведінка АКПП - на холодну, ледь помітно підсмикує на першій та задній передачі, скидання адаптацій і заміна оливи результату не мали, тому було прийнято вольове рішення забити хрін, та й по тому...

Адже, через перших 100 метрів, все проходило і більше не з'являлось, протягом дня.

Інший момент, який ламав голову, - іноді, при різкому прискоренні відбувався затуп, ніби турбіна не вмикалась, але при відпусканні педалі і її повторному натисканні все проходило...

Менше з тим, одного дня, аж 10 серпня, припаркував я Фіатика біля будинку, вийшов, сів на лавочку, та й закурив цигарку, вдихаючи отруйний, смолянистий дим, короткими затяжками, розмірковував над прожитим днем, втома переходила у, вже звичне, відчуття злості та ненависті до підарів з сусідньої країни, під завивання сирен повітряної тривоги, десь в далині, чулося наростаюче, бридке жуждання ірано-кацапського висеру військової промисловості, а в голові складався план дій на вечір, докуривши, вже гірку цигарку, ліново видихнув дим носом і, повернувши голову, побачив, як повільно росте масляниста чорна пляма під правою стороною переднього бампера.

Даний факт, мене дуже сильно здивував, оскільки там нічому текти в принципі, окрім антифризу, але то був не він...

Відкривши капот, з купою матюків в голові,  побачив, що всі колодязі форсунок були заповнені чорною рідкою субстанцією, яка нагадувала оливу, але була, як мені тоді здалося, значно рідшою, ну да, ну да, в 30 градусну жару, на щойно припаркованому авто...

Тому перша думка була про те, що шайби під форсунками таки здались, залишили старі, бо вони не витягались без спец приблуди, яку я, пізніше, виготовив самотужки (трубка зі зворотньою, розпорною цангою).

Придбав нові шайби та й поїхав знімати форсунки. Знявши першу, зрозумів, шо то не шайби.

На той момент, що стало причиною такого приколу, було невідомо, в голові малювались сценарії позитивного напрямку, типу - брак лиття деталі,  який проявився із-за, можливого, нерівномірного протягування болтів постілі РВ, і в такому дусі, в будь якому випадку - "розтин покаже".

І розтин показав - А-а-а-а-а-а-а-а-а-а....

Коротше, все в порядку з контролем якості деталей на заводах італійців.

Отвір там з'явився, в наслідок того, що лопнула пружинка, яка тримає рокер на гідрокомпенсаторі, рокер, звісна річ спав, кулачком випускного валу, йому зламало щоку і так він і залишився лежати, погнувши ніжку клапана, і зламавши верхню частину направляючої, стерши половину кулачка валу...

Так от цей спавший рокер і протер дірку в постілі, добре шо клапан не розсухарився, було би дуже шкода.

Отже, причину знайдено, треба теперки ознайомитись з наслідками...

Продовжуємо розтин, з тугою в серці і розумінні, що поїду я на Фіатику ох як не скоро...

Хоча оптимізм, який звідкись з'явився в моїй свідомості, за роки війни, і почав проявлятися в самих, здавалось би , не підходящих і слабкообнадійливих ситуаціях, почав малювати картинки, швиденької заміни направляйки та клапана, чистки та притерання клапанів з заміною їх сальників, шліфовочку площини, і гайда збирати все назад, до купи. Ех було би не погано. Та ніт...

На гбц та поршні третього циліндру, були невеличкі коцки, що свідчили про те, шо там було щось, що не горіло, і гідрікі здуло,  як раз на третьому циліндрі ( минулий допис)

Розсухарюючи клапани, дійшовши до третього циліндру, і зрозумів, що один впускний клапан паганенько вийнявся з направляйки, бо він був отакий👇

А потім і другий впускний теж виявився трошки нерівним, але по шляпі, а ніжка, на диво  - рівненька

А, при чистці клапанів у токарному станку, виявилось що щей випускний один теж із зігнутою шляпою. Що в результаті - а в результаті мінус три клапани у третьому горщику і мінус один у, ні не "у", в як раз таки "на" першому циліндрі, по випуску.

Всього мінус чотири клапани і, як виявилось, в такій конфігурації, не помічаючи нічого окрім вище описаного, машинка пр офігачила 1300 км

І от тепер, я зрозумів, шо таке наїздник на своїй шкурі, але авто реально не показувало ніяких симптомів такої трагедії...

Розбіраючи гбц далі, дійшла справа до демонтажу свічок накалу, оскільки вони виходять за площину камери згоряння, їх треба зняти перед шліфуванням. 2,3 та 4 викрутились, наче вчора були встановлені, а от перша..... перша крутилася на пів витка різьби і ставала мертво, заливання, пропирскування не мали жодного ефекту, навіть гальмівної налив наніч - до сраки бриль. Подав напругу, щоб нагріти, з надією, що можливо розкалення з пропирскуванням дасть якийсь ефект - знову без результатно.

Свічка світила, як сонечко на дворі, але - ніт.

Тоді, мені здалось, що таки відпустило і я приклав більше зусиль, і воно таки пішло, з думками і фантазіями, як би я то все робив би, раптом шо, на не знятій гбц, з почуттям легкості, поволі викручував свічку і......

викрутив, але тільки цоколь з сердечником, решта свічки залишилась і гнізді.

Власне боротьба за місце в гнізді для нової свічки і привела до розуміння, що ж таки сталося в двигуні.

Озброївшись виколотками, пробійниками і тому подібним твердосплавним стафом, взявши молоток, сидю я знач і херякаю по залишкам свічки, з незламним натхненням та обережністю, щоб не торохнути молотком по площині камери. Спойлер - той весь неперевершений, захоплюючий процес зайняв чотири, чотири, Карл, години.

Так от, вдовбавши половину головки свічки в гніздо, при слідуючому ударі, з боку впускних каналів, щось вилетіло на підлогу....

Звісно я був навіть не в афіге, а в трифігу, перша думка, шо щось таки відбив...

Та Господь милував :) Пошукавши, що ж там вилетіло, знайшов прямокутний шматок металу, десь 20*30мм і товщиною 0.5, з двома отворами по середині, що мали сліди відриву через, типу, як заклепки.

Оглянувши впускні канали, розумію, що форма один в один, як канали, що регулюються віхрьовими заслонками, які я повернув до життя, коли робив стейдж і видалення екохламу.

І тут пазл почав складатись в досить прикру картину, яка, не без долі везіння, тривала 1300 кілометрів пробігу...

Оглянувши впускний колектор, я побачив, що 4й та 2й канал заслонок на колекторі, ці заслонки мали, в от 1 і 3й - ні.

З першого вона вилетіла під час битви за місце для нової свічки, в от де вона поділась з 3го,  ставало дедалі зрозуміліше - залетіла вона в третій горщик подовбала гбц з поршнем, зіпсувала три клапани, і успішно пішла собі у вихлоп.

Власне ви тільки уявіть, - шматок заліза і не простого, як виявилось при демонтажу решти заслонок, - вони, як мінімум шість по твердості, бо зігнути ту "фольгу" товщиною в 0.5 мм, виявилось досить важко навіть, тримаючи її, двома великими пласкогубцями..

Короче, як та фігня не наробила нічого на своєму шляху теліпання по циліндру, як вона не наробила задірів і т.п., як вона пройшла вихлоп не застрягши в геометрії та крильчатці турбіни, - це одна із величних загадок Всесвіту та волі вищих істот.

І після цих всих ділов, помінявши два гідріка, я , сорі за повтор, прогаздував 1300 км.

Коротше, кажучи - сам дурень, сам винуватий, ну не подумав я, що якщо заслонки було вимкнено, то вони не зчищали нагар, на стінках каналу і коли їх ввімкнули знову, вони успішно виламались об каміння сажових відкладень та нагару.

Прикол в тому, що на цих двигунах стоїть система віхрьових заслонок відмінна від ідентичних двигунів на Опелях

З цією системою, принаймні так кажуть, заслонка не потрапляє в циліндр, в принципі в першому циліндрі вона добре застрягла в каналі, в от в третьому, зірки вирішили інакше.

Тепер назад до свічки, продовжую херакати, дійшло до половини і стало, прийшлось їхати за довгим свердлом на 4, бо інакше діла б не було, розковиряв я таки залишки свічки - виявилось , що вона лопнула в колодязі гнізда і її роздуло, і при цьому вона спокійно собі працювала.

Менше з тим, дотрахав я її таки, погналє далі.

Бошку на шліфовку, запчастини замовляємо і доки чекаємо, миємо все що некрасіве і брудне, в тому числі і, мабуть, в першу чергу - впускний колектор, та заводську маслопомийку, чищу клапана, нагару не багато, та він твердий - капець, довелось ставити 6 тис обертів на токарному, бо на 2х я би їх досі шкрябав :)

ГБЦ шліфонули на сім соток, тож залишаємо старий розмір прокладки

Забираю, запчастюльки, везу гбц на встановлення нової направляйки, та приступаємо до монотонного і, із-за цього, дуууже філософського процесу притирання клапанів, плануючи подальшу роботу по роботі, і по зборці авто, паралельно розкладаючи плани по обслуговуванню авто, на яких їздив, доки ремонтував Фіатика.

Так так, доки Фіат стояв, відремонтував три чужих тачки, на яких їздив всі чотири місяці :) Бо машинки були від друзів, які рідко на них їздять і, відповідно, їх експлуатація призвела до необхідності технічних обслуговувань і виправлення косяків, на які власники забили...

Менше з тим, любиш кататись, люби і ї..сь ( саночки возити:).

Повернемось до головного героя допису, - нова прокладка ГБЦ, випуску, впуску, нова постіль з РВалами та шестернями, направляйка клапана, пара сухарів,  два впускних і два випускних клапани, новий ремінь ГРМ ( брав тіки його, бо при заміні гідріків ставив новий комплект), прокладка постілі, нові сальники клапанів шайби під форсунки, і звісно нові болти ГБЦ.

 голова зібрана та готова до інсталяції

Збираємо все назад. 

Пройшло чимало часу, ну про "переваги" друга, що є власником станції, писав в попередньому дописі, історія тут повторилась, причому двічі підряд, це я вже трошки забіг на перед. Збирали то все аж у середині листопада, при тому, що все було готове та наявності станом на 12 вересня.

Потім до тих - кум, сват, брат та просто потрібна людина, додались і підарські атаки на місто, що призвело до " неочікуваних" відключень електрики та збільшенням часової зайнятості всих хто намагався вкластися в короткі моменти рідкої появи живлення.

Та то таке, кацапи - підари, але в нас є генератор, розуміння хто вони і, що з цим робити, тож йдуть вони в слід за москвою і паралельно на конячний статевий орган.

Підсумовуючи,  - зібрали, перший виїзд, на другій по рахунку заправці оливи, треба ж вимити рештки кулачка розподільчого валу, тож новий фільтр, недорога олива і поїхали кататись на трасу, але в режимі ніжного погладжування педалі газу.

І от на зворотньому шляху, з'явився дичайший писк, наче я наїхав на цвіркуна мутанта і він почав свою скажену цикаду, якщо без алегорій, то було схоже, що якийсь ролик дав клина і об нього треться ремінь.

Звуку не було на холостому лишень, тож аварійнка,  КПП в ручний режим, і на хх кочусь назад, на підйомник, ковиляючі другою передачею зі швидкістю аж 15 км/год, на інший кінець міста.

Якщо намагатись написати, що крутилося в голові за ці свинцево-тяжкі, довжелезні 40 хвилин повзання містом, то можна написати нефіговий психоделічний епос з елементами шизофренічних відхилень та істерично- злих міркувань про причинно-наслідкові зв'язки та як же багато довкола підарасів🥴

І хто їм права тіки продав:)

 Діагностика, пальпація, масаж і "ендоскопія" виводного тракту показали, що десь ділась шпилька випускного колектора, і писк спричиняють вихлопні гази, які йдуть крізь три слої металопакетної прокладки випуска, власне прокладка і пищала, бо повело колектор із-за відсутності шпильки.

Ну бляха - ну йптвм.

Ок, турбу все одно планував літом на діагностику, тож знімаємо

Поїхала бурбина на діагностику та шліфовку колектора, гаряча частина одне ціле з колектором

По ітогу, колектор мав зворотне пузо аж 1,5 мм, як раз в районі де не було шпильки. 

Заразом поміняли картридж, бо старий мав вже люфти, так не великі, так не проблемні, але раз вже зняв, то треба робити, щоб знову туди не лазити.

Доки турбіна робилась і їздила, я тролив племінника, в нього мазда на 2.0 атмосфері, і от вона непогано так їде, але турбіна там би додала цікавинки автівці.

Везучи турбіну на відправку, знімаю відос, що мол тепер у тебе, в машині, є турбіна, але є нюанс - вона на полу ззаду, в коробці 😁😎

Доки то все робилось, треба ж було розібратись зі шпилькою, і тут мене теж чекав сюрприз -  рідних шпильок, які там мають стояти по заводу, було лише три з 8ми

А та, що випала і решта не рідних були закороткі, по різьбі до ГБЦ. Мало б бути 20 мм різьби, точніше 18 різьби і 2мм упорна полусфера, а стояли шпильки з довжиною 7мм до ГБЦ.

Прогнав різьби, викрутив все нафік і поставив нові шпильки , причому, цікавий момент, із опери  - відповідь на питання "а на яку це вам машину",  прямо пропорційна вартості. Бо рідні шпильки коштують по 180 грн/ штучка, і точно такі самі шпильки, але на Рено Сандеро, коштують 20 грн./ Шт.

Розмір, різьба, крок та клас твердості ідентичні. Та ж історія з гайками. Рідні по 60 грн.  А такі ж самі на Фольксваген - 12 грн.

Тай по тому, все зібрали, все працює, нова олива,новий фільтр.

Нові задні аморти, бо старі потекли, доки машина стояла, новий ремінь навісного, муфта генератора клина дала, теж під заміну пішла, і фільтр салону довелось замінити, бо старий зацвіся від стояння на вулиці, хоч йому і було менше 5 ти місяців.

Тож доки катаюсь, нарешті сів в свій любий танчик. Яким же він здається великим та важким після шостої Мазди, Фіата Сідічі та Октавії😁.

Ну і в результаті, - камера згоряння трошки зменшилась ( шліфовка і старий розмір прокладки) чистий впуск, чисті клапана, перебрана турбіна, і це все тепер їде ще впевненіше ніж до.

Дякую за увагу і терпіння.

Реклама

Зимова вигода: знижка -1000 грн на ремонт авто!