Минулого допису ми зупинилися в Зальцбурзі, але саме місто як і неймовірну фортецю в ньому ми побачили лише наступного дня. Зальцбург (нім. "соляний замок") - столиця однойменної землі та 4те за розмірами місто Австрії після Відня, Граца й Лінца. Центральна історична частина міста внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.





Зальцбург відомий насамперед як батьківщина геніального композитора Вольфґанґа Амадея Моцарта. На Університетській площі, навпроти Університетської церкви стоїть будинок 9, де у 1756му р. і народився Моцарт. Основний фасад цієї будівлі на Зерновому провулку піддався сильним змінам, але частина будинку, обернена до площі, зберегла свою первинну подобу.

Зальцбург - місто дивовижних церков. В старому центрі їх особливо багато. Особливо відомий Зальцбурзький собор св. Руперта і Вергілія (покровителі Зальцбурга), побудований у 1614му р. Чотирнадцять років працював італійський архітектор Сантіно Солярі над цією монументальною спорудою, яку було зведено на фундаменті ранішого романського собору, що згорів у 1598му р. Від старої споруди (774 р.б.) збереглася лише купіль, у бронзовій чаші якої був хрещений Вольфганг Амадей Моцарт.



Не дуже далеко від Соборної площі на Резіденцплац розташовується прекрасний мармуровий Резіденцбруннен - один із найбільших фонтанів у світі епохи бароко.

Один із символів Зальцбурга - фортеця Хоензальцбург, яку у 1077му р. побудували на горі над містом. Протягом шести століть фортеця безперервно розширювалася і перебудовувалася, а свою остаточну подобу, яка збереглася до сьогодні, фортеця набула в 16му ст., коли стала непорушним оплотом католицизму під час Тридцятирічної війни. Це одна з найбільших середньовічних фортець Європи. Добратись до фортеці можна або на фунікулері зі Старого міста, або пішки. Після Відня (замок Шенборн, зоопарк Шенбрунн, собор святого Стефана та Пратер) фортеця Хоензальцбург є другим за відвідуваністю туристами місцем у Австрії.
Палац Мірабель був побудований приблизно в 1606му р. за межами середньовічних стін Зальцбурга за наказом князя-архієпископа Вольфа Дітріха Райтенау як резиденція його коханки. Назва палаца утворена за допомогою двох італійських слів: дивовижний та гарний (mirabile та bella). З 1710го р. велася перебудова палацу з метою надати йому вигляд у стилі розкішного бароко. Процесом опікувався відомий австрійський архітектор та інженер Йоган Лукас фон Гільдебрандт.
Замок Клесгайм - бароковий палац, розташований у Вальс-Зіценгаймі, у 4 км на захід від Зальцбурга, Австрія. Палац був спроєктований і побудований австрійським архітектором Йоганом Бернгардом Фішер фон Ерлахом для принца-архієпископа Йоганна Ернста фон Туна у 1700 році. Він став літньою резиденцією архієпископів Зальцбургу. З 1993 року палац використовується Зальцбурзьким казино.
Гідний відвідин також палац Хельбрун, побудований за наказом архієпископа Маркуса Ситтікуса фон Хоенемса у 1613-1615 рр. і розташований приблизно за 8 км від Зальцбурга. Палац оточений великими ландшафтними парками. Частина історичного палацового парку зараз використовується Зальцбурзьким зоопарком. Весь комплекс, включаючи його садові пам'ятки, є охоронюваною історичною та природною пам'яткою.
Думали ще глянути замок на воді Аніф, але він у приватній власності і через парадні ворота просто так не зайти, а щоб з іншого боку подивитися на нього можна було, то треба було трохи прогулятися навколо, але надворі ж дощило, тому відклав знайомство із ним до якогось наступного разу. Ми поїхали далі на південь і зробили наступну зупинку аж біля замку Голлінг. Він відносно великий за австрійськими стандартами та займає стратегічно важливе місце на річці Зальцах у регіоні Тенненгау. У 1971му році в замку було засновано музей. У ньому представлені не лише артефакти з історії замку, а й скам'янілості, знайдені в навколишній місцевості.
Ми продовжили свій шлях на південь і вже припаркувалися у підніжжя гори, на якій розкинулася фортеця Хоенверфен. Середньовічний замок зведений за 40 км на південь від Зальцбурга біля міста Верфен у 1077му р. за наказом князя-архієпископа Герхарда Зальцбурзького на 155-метровій скелі над річкою Зальцах. Замок тут теж неймовірний і потребує, як і в Зальцбурзі, пару годин точно, але ми були там в понеділок, коли фортеця зачинена для відвідин, тому після мікрофотосесії ми попхнули далі.

Далі дорогою на південь нам трапився невеличкий замок Кламмштайн, точніше те, що від нього лишилося. Ця найстаріша споруда в Гаштайні височіє біля входу в долину Гаштайн, приблизно на 60 м вище Гаштайнської дороги на пагорбі Кламмштайн. Між 1960-1962 рр. під замковою скелею було побудовано тунель для федеральної автомагістралі Гаштайн. Сьогодні в замку Кламмштайн розташований музей, який представляє історію замку, а також різні предмети з великої колекції Адольфа Фернера - теперішнього власника замку.
А потім ми попхнули далі, коли по дорозі трапився замок Вайтмозер. В будівлі 16го ст. зараз розташувався однойменний ресторан.
Наступною і останньо на цей день зупинкою став Бад Гаштайн, де ми і заночували. Це відомий бальнеологічний курорт та центр зимових видів спорту. Тут часто проводяться змагання Кубка світу з гірськолижного спорту. Восени в місті проходить тенісний турнір Gastein Ladies. Унікальною особливістю є розташування центру міста, який розвинувся на крутих схилах навколо водоспаду та характеризується дуже крутими та вузькими вулицями. На цих скелях були побудовані багатоповерхові будинки для економії місця, що надало місту міського вигляду (аля «село-хмарочос»). Різниця висот між джерельним парком та залізничною станцією становить приблизно 80 метрів. Частину цієї різниці можна подолати, скориставшись ліфтом гаража (11 поверхів). Економічною основою були і є 17 термальних джерел, розташованих на «Бадберзі» (біля підніжжя Граукогеля) ліворуч від водоспаду, які б'ють з температурою від 40°C до 46,4°C та мають добовий потік приблизно 5 млн. л.

Нагулявшись вечірнім містечком ми втомлені завалилися спати, щоб наступний день почати з відвідин фортеці Хоенверфен. Тут ми і на фунікулері покаталися, і шоу хижих птахів подивилися (інсценовані полювання соколів, орлів та грифонів), і з екскусією ознайомилися з інтер'єрами фортеці (для дітей видавали окремі аудіогіди з казковими оповіданнями), і всі 3 музеї на території фортеці ми відвідали. Діти були в захваті - півдня минуло за раз)))




В іншому музеї були опудала птахів, як хижих, так і їхньої здобичі, детально описуючи історію розвитку хижого птаховодства))) Дуже цікава експозиція. В наступному було багато про одяг середньовічча і нового часу, лицарські обладунки різних епох, зброя і т.д. В принципі все таке, що після надцяти німецьких замкових музеїв не виглядає чимось таким на "вау", а просто гарно підібрані і збережені експонати.


Далі в нас був відносно довги переїзд до замку Маутерндорф, коли ми просто милувалися гірськими пейзажами. Ну як просто, на одному з перевалів ми зустріли доволі солідну кількість снігу, але у зв'язку з тим, що дороги були ідеально розчищені, то питань безпеки пересування на літній гумі в мене не виникало))) Діти неймовірно зраділи снігу))) А ще ми згодом побачили, що похмура погода лишилася по ту сторону Альп і ми переїжджаємо до теплої і сонячної південної частини)))
Замок Маутерндорф вперше згадується в документі 1253му р., коли будували його донжон. Відтоді він захищав важливий перехід через перевал Радштедтер Тауерн, який був перебудований на старій римській дорозі. У 1806му р. він став державною власністю. У 2008му р. замок слугував знімальним майданчиком для казкового фільму «Спляча красуня», що входить до німецько-австрійської кіносерії «Казкові перлини» каналу ZDF. Наразі у замку розташовано Регіональний музей та ресторан. Кілька кімнат також переобладнано на «замок вражень», де під девізом «Смак Середньовіччя» відвідувачі можуть відтворити повсякденне життя тієї епохи.
Після нього я направив Гольфа до замку Фінстергрюн. Це неороманський замковий комплекс, збудований на поч. 20го ст. на руїнах старішого замку 12го ст., сьогодні служить дитячим та молодіжним оздоровчим центром, а також молодіжним хостелом. У середині 1970-х рр. замок Фінстергрюн був місцем зйомок епізоду серіалу «Кім і компанія». Адріан Говен також знімав тут деякі сцени свого фільму жахів «Відьми – осквернені та закатовані до смерті» у 1972му р. Між 2007 і 2012 рр. замок слугував знімальним майданчиком для чотирьох казкових фільмів у німецько-австрійському серіалі ZDF «Казкові перлини»: «Румпельштільцхен» (2007), «Спляча красуня» (2008), «Залізний Ганс» (2011) та «Красуня і Чудовисько» (2012). Крім того, у 2006 році в замку здебільшого знімали епізод «Лицарі та замки» із DVD-серіалу «Що є що».



Замок Мосхам став нашою наступною туристичною зупинкою в цей день. Вперше згаданий у 1191му р., він перейшов до рук архієпископів Зальцбурга у 1285му р. Замок Мосхам залишається у власності родини Вільчек з 1886го р . Він відкритий для публіки та може похвалитися багатою колекцією творів мистецтва, зібраною володарем замку. Ця колекція включає римські артефакти з регіону, а також низку добре збережених документів та оригінальні або репліки знарядь тортур часів судових процесів над відьмами близько 1680го р. У 1969му р. в замку знімали німецький фільм жахів «Відьми, закатовані до смерті». У 1972му рю замок також слугував декораціями для фільму «Відьми, зґвалтовані та закатовані до смерті», що зараз вважається культовою класикою жанру. Між 2007 і 2012 рр. замок також (як і попередні два) слугував знімальним майданчиком для казкових фільмів у німецько-австрійському серіалі ZDF «Казкові перлини»: «Румпельштільцхен» (2007), «Спляча красуня» (2008) та «Красуня і Чудовисько» (2012). Восени 2016 року в замку знімали частини телевізійного фільму «Наречена єретика».
Після цього замку я вже наставив навігацію до нашого орендованого житла, але так, щоб попутно зачепити невеликий, але гарненький замок Герольдек, що розташувався на Мілльштаттському озері. Замок був збудований у 1912му р. за планами архітекторів Ганса Прутшера та Антона Лерхбаумера для віденського виробника паперу Людвіга Фрідріха Музіля Едлера фон Мелленбрука як літня резиденція. Замок, збудований у стилі французького шато, відображає традиції історизму з неороманськими та сецесіоністськими експресивними елементами. Сьогодні належить євангелістам та використовується як конференц-центр.
Оце власне і всі наші цікавинки цього дня. В 4й день нашої подорожі ми провели більше 4х годин в авто та накатали десь 250 км чарівними гірськими пейзажами.


Рухаємося далі 😉
Пробіг 281000 км.
1
1