Пам’ятаю момент, коли я вперше побачив свою Е30. Вона стояла в гаражі під шаром пилу товщиною з самооцінку після зарплатного дня. Салон — у форматі «збери сам», вихлоп відсутній після «штанів», патрубки в стилі «ще трішки — і я лопну», антифриз — як компот з дитячого садка 1998-го. І знаєте що? Я все одно це купив. Бо навіщо мені спокій, правда?
Перше, що зробив, — віддав авто робити ТО. Масло, фільтри, всі рідини — все це стандартна програма «врятуй, якщо можеш». Деякі патрубки під капотом потріскалися - довелося міняти. Антифриз я злив з почуттям, що він ще пам’ятав часи, коли долар був по 5. Відремонтував вихлоп після колектору, звук в авто доволі приємний та басовитий. Салон збирав довше, ніж LEGO на тисячу деталей — бо деталей вистачало, але жодна не підходила одразу, бо то кріплень немає, то десь «вуха» надломані, то ще щось.




Коротше, стандартна історія власника класики: купив машину — отримав квест.
Перші 1000 км — і я досі не можу зрозуміти, як так сталося.
Після всього того сюрреалізму, що ховався під кожною деталлю, Е30 поводить себе так, ніби її щойно зняли з рекламного буклету 1990-го.
Я навіть зганяв на «дальняк». Знаю, звучить як погана ідея, але я доїхав. І навіть своїм ходом!
Враження від поїздки — тільки позитивні. Машина не просто їде — вона робить вигляд, що їй це подобається. Двигун працює рівно, немов забув, що чотири роки стояв без руху. Витрата пального — приємно здивувала. Я, чесно, очікував, що бак буде танути на очах, але ні — навіть старі BMW мають почуття
Все ж, деякі елементи, звісно, треба замінити. Але що ви хотіли? Це ж Е30, а не новий iPhone.
Передні крісла — просто вершина мистецтва. Вони такі «вбиті», що навіть я починаю поважати той шлях, який вони пройшли. Їх перешивати треба не тому, що порвані, а тому, що по них можна знімати фільм жахів.
І так, попереду ще багато ремонту. Але ж ми не шукаємо легких шляхів. Могли б купити щось свіже — але ні, давай краще вкладемося у машину, якій уже пора в музей.
Після перших 1000 км я зрозумів одне: я або дуже люблю цю машину, або мені вже пізно щось міняти в житті.
Е30 їде супер, витрата норм, емоції на максимумі. Все як треба.
А головне — я не просто їжджу на машині. Я офіційно став частиною клубу людей, які вирішили, що старий BMW — це хороша ідея.
Далі буде.

Сидіння - думав ці перешити, з центрами в гусячу лапку, ну дуже зручні вони мені видалися)
Але поки нічого не робитиму, бо взяв її покататися, поки мерс буде зимувати/малюватись/обслуговуватися