Метиловий триллер

Зимова автобайка заснована на реальних подіях. 1992-93 року
Так як стали ми людьми при машині, "заможні" але практичні, начитавшись лайфхаків у мануалах (тобто порад у довідниках, да), готувалися до морозів заливаючи в бачок горілку. До слова, у ті часи горілка була панацеєю від усього: настойки, компреси,  застуду лікувала, судини розширяла, входила до аптечки першої допомоги при епідеміях бубонної чуми та ядерного вибуху. Тож щодо її застосування в омивачі не виникало жодних пересторог чи вагань. Купувати за гроші «незамерзайку» тоді було моветон і марнотратство. Зима була довгою, горілка закінчувалася, а бруд і сіль — ні.
Якось серед гаражного мотлоху хтось знайшов каністру спирту типу «сучок». Спирт цей був метиловий і тому неліквідний. Хто в тємі, той знає про його побічну дію у вигляді смерті. Але в рамках заходів з підготовки автомобіля до важких погодних умов було вирішено що в техніці ця каністра — просто знахідка.
Минуло трохи часу. Весела компанія їде додому з зимових свят, синій вечір, сніжить, краса кругом, усе атмосферно й радісно. У салоні штим і дим від цигарок. Пічка гріє щітки риплять, машина летить по трасі. Сніг посилюється, водій омивача не шкодує, додому лишається хвилин 30… але метиловий еліксир мав інші плани, він перетворив ущільнювач лобового скла на кізяк. Тож коли водій у черговий раз натиснув на гальма — скло вичпокнулося на капот і полетіло вперед по трасі, радісно обертаючись і виблискуючи в світлі фар.
Екіпаж від сміху тоді ледь не луснув. Додому вони таки дісталися, хоча по дорозі вже ніхто не курив і виглядали всі як експедиція Роберта Скотта. А історія про політ скла і полярників на кадєті стала у нас на кутку легендою.

Реклама

Зимова вигода: знижка -1000 грн на ремонт авто!