Всім привіт.
Я повернувся, ура.... Вибачте зарані, що довго був відсутній.... у зв'язку зі зміною місця роботи і посади, вільного часу геть зовсім не маю... а ще ж будівництво житла... Але мотивація все таки є... і я хочу багато чого розповісти!
Сьогодні я розкажу як ми їздили в травні-червні на Стенс фестиваль Stance Hill в мальовниче місто Яремче, що в Карпатах.
І так, машинка обслужена, все перевірено і можна їхати...
Катнули для тесту в Черкаси на зустріч Фольксваген клубу...
Як я довго того чекав. Ранок, виїзд і ми стартонули... Наша команда з 4-х автомобілів...
Наше стандартне місце зупинки для фото... Їхали - кайфували... місцями навіть було 180 км/год...
а далі пішло-поїхало.... Спочатку вийшло з чату одне колесо та тойоті... моя докатка все порішала (благо болтовка однакова). Потім після заправки захандрила моя корра... Все начебто і нічого, але корру почалу підтрушувати після заправки... Я грішив на неякісне паливо.... Таким чином ми проїхали Вінницьку кільцеву дорогу і корра потухла геть повністю.... Всі маніпуляції були марними і ми прийняли рішення її залишити на платній парковці в селі Якушинці під самою Вінницею... (як би то було не шкода)...
Далі я сів в Пассат і вже був без настрою, але з алкоголем в організмі... (це горе було вже не залити, як ото рану, яку не зализати). Всі інші рушили далі, бо ще пів дороги їхати і невідомо, що нас чекало... але далі було все не без пригод... наші авто трішки розділились і одні заблукали і звернули "не туди" по навігатору, то на тойоті за 100 км від Яремче і друге колеса покинуло чат...
Благо, що друзі з фестивалю відкликнулись на нашу біду і Дімон (брат Андрія Осачука) привіз нам два колеса, щоб ми доїхали на фестиваль...
До місця проживання, яке було зарані заброньоване ми доїхали до 3-х ночі... Трішки підвечеряли і понеслась двіжуха...
Я звісно був без настрою і продовжував вже цей фестиваль в легкому алкогольному сп'янінні...
Далі ми на тойоту знайшли гуму в потрібному розмірі у Львові і домовились, що б її нам вислали... Гума приїхала, але по дорозі на шиномонтаж, трапилась неприємна ситуація з ТЦК і у нас був справжній ШОК.... забрали одного водія із нашої компанії... Поки всі думали, як ту ситуації вирішити, вдалося поговорити з ним і забрати автомобіль...
Фестиваль йшов повним ходом і мій ТОП це був кабрік в кузові ауді 80.
Звісно ж фото з організаторами.
Наша команда!

Потім ще був крутезний автопробіг у Верховину на низьких автомобілях горами... то було щось. Я хоч і був пасажиром в пассаті, але ті види то кайфи!
Після пробігу велике "СІМЕЙНЕ ФОТО"
Далі у нас було по плану відвідати БУКОВЕЛЬ... ну дуже хотілось катнутись на тому колесі огляду... і ми то зробили

Далі наше застілля "по домашньому". Адже ми то вміємо і завжди все з собою є
Далі по дорозі уже до локації фестивалю почали травити колеса у Наталі... Піт-стоп і їдемо далі...))
Потім був ранній виїзд додому. Адже корра ще стояла напівдорозі додому і її треба було тягнути на тросу... Але і тут були пригоди...
По дорозі ми зустріли ту саму ауді 80 кабріка, ака просто заглохла... Ми на пассаті (доречі, він тут є) Сергій, вирішили дотягнути наших друзів поки нам по дорозі, аж до Тернополя... Також, там на заправці, загальмини вміннями ми вияснили причину поломки ауді і підсказали куди копати далі... Але ми вимушені їхати, бо ще корру тягнути 350 км на шнурку...
(все таки Андію вдалося знайти катушку в чужому місту і ауді в той день до півночі уже доїхала своїм ходом додому)... такі душевні знайомства, або біда об'єднала страждальців.
Такі види я бачив не довго... стемніло
ми мудрували і ліхтарики і підсвічували іншою машиною позаду, але то вже було не розумно... Рішення приняли покинути корру в місті Умань, там у мене є друзі, які надали мені паркінг, щоб я спокійно спав вдома...
Ми до ночі добрались додому і типу все ок....
Через тиждень (бо на роботу ходити потрібно) я збираюсь їхати по корру, зарані домовився з Максом, щоб притягнути мою корру його вентою і тут в друга Макса на його турбо-венто перед самою поїздкою генератор перестав давати зарядку... Вихід один, сідаємо в мою вентовку і погнали... Звісно ж набрали запчастин купу до корри і надіялись їхати своїм ходом...))
З потугами ми її завели, начебто все ок і ми поїхали, але проїхала вона 20 км і потухла геть глухо... Все перепробували, але вона відмовлялась працювати зовсім.
Рішення знову те саме - шнурок і погнали....
Звична картинка для корри і мене
Я вже начав думати, що якісь заздрісні очі зглазили... Треба сходити в церкву свічку поставити....)

Ніхто навіть не повірить.. вдома в той же вечір знайшли розриви ВВ дротів (які ми на трасі перевіряли ще під Вінницею)... також була погрішність на паливо, яке замінили на перевірене - якісне.
І вуаля, корра до вечора уже каталась своїм ходом по Смілі... З прострілами, так як паливо треба було випалити... Я був в захваті... Така маленька біда, а скільки мені зробила нервів і переживань... Дуже шкодую, що не доїхав нею на Stance Hill.
Дуже дякую своїм друзям за допомогу і підтримку, Ви в мене найкращі... Пассатіку окремий респект за те, що все то витягнув і в прямому і переносному сенсі!
Далі буде більше.
Історій ще багато!
До нових зустрічей!
Все буде Україна!
Всім миру!!!
VW Foreve!!!
P.S.: Корра - красуня