Третю річницю володіння Вольвашем я зустрів не за його кермом, не в страховій і навіть не на СТО. Під час кількатижневої подорожі встиг добряче за ним скучити, тож, щойно сівши за кермо, знову відчув — який же він класний!
Чергові 10 тисяч кілометрів цього разу пролетіли швидше — за звичні для мене шість місяців. Далося взнаки повернення до більш офісного режиму роботи й трохи більше свободи у пересуваннях.
Багато катався з велосипедом на даху. І знову помітив що поперечини притерають у місцях кріплень, особливо позаду, де вони сидять не ідеально (просто мої "оригінальні" поперечини виявились не для S60). Отже, знайте, що для того щоб возити щось на даху - однозначно краще авто з інтегрованими рейлінгами, на які ставляться поперечини (інтегровані поперечини Субару це ТОП). Ті поперечини, що ставиться у дверний проєм - точно зіпсують Вам ЛКП! Крім того, після поїздок по ямам у місцях кріплень помітив навіть невеликі вм'ятинки і це дуже неприємно. Тому пів літа відкатався з поперечинами (навіть не зважаючи на шум), але коли побачив наслідки - вдягав їх тільки на поїздки з Велосипедом, що є не зовсім зручно....
З неприємного, без жодного на те приводу, зламався замок на двері водія і вони тупо не фіксувались у закритому вигляді. Було весело і досить стрьомно їхати тримаючи рукою двері чи тупо прив'язувати їх ременем від штанів))). Як виявилось, це розповсюджена проблема успадкована від Форда. Неоріг замок і встановлення потягнуло десь на 4к+ грн (QueenAuto). Хоч і дрібниця, але трохи нервів мені коштувала...
Також в один момент на панелі вилізло купа помилок, якісь системи перестали працювати. Але за досвідом одноклубників (у т.ч. іх записів на DriverTOP) проблему вирішено тупо відкинувши клему з акума на 15 хв. Отже не поспішайте міняти модуль мультимедіа. Черговий привід нагадати, що всілякі ніштяки з Алі типу CarPlay модуля працюють нестабільно і можуть виносити мозок (ще раз і викидаю!).
У середині вересня зробив планове ТО на 84 тис. км (пр.Науки 8к+ грн). Розраховував лише на заміну оливи та фільтрів, адже зауважень чи додаткових планових робіт не мало бути. У підсумку додалися лише задні колодки (TRW), попередні (Ferodo) прослужили 40 тис. км — як і оригінальні. Мабуть, даються взнаки моя любов до адаптивного круїзу та/або особливості розподілу гальмівних зусиль Volvo.
Тонування так і не зробив, кондиціонер тихо «просичав» увесь сезон. Ще раз переконався: те, що не зроблено відразу — найімовірніше, не буде зроблено зовсім...
Кілька разів діставав свій набір «мамчиного дітейлера» і прибирав салон а-ля хоббі. Засоби тепер такі: Koch-Chemie Pol Star для шкіри, MZR для плям на ковроліні, Protect Leather Care для консервації шкіри та Refresh Cockpit Care — для пластику. Докупив пензлі, щітки, фібри й аплікатори для зручності. Коротше, можна відкривати студію — залишилось знайти зручне місце, час і... натхнення.
З мінусів — передній бампер отримав ще чимало сколів і подряпину знизу. Пора б фарбувати, але руки поки не доходять. Кермо затерлось ще більше, але я зрозумів що від моєї звички перехоплювати його ладонню зверху, бо на попередньому авто протертість там же.
Отже, Вольваш, як і раніше, тішить комфортом, потужністю та відчуттям затишку.... Був привід трохи проїхатися на S90 t6 Inscription (пісяв кіпятком, але боявся габаритів) і зовсім трощечки на XC40 D3 Inscription (несподівано зручно, а звук дизеля якось порушує затишок). Тому я ще раз переконався що Volvo це моя любов....

P.S. для того щоб ще раз зрозуміти який Вольваш крутий , поки що катаюсь на колишньому авто (зараз у батька) Peugeot 301 1,2 82к.с. коробка - робот (насправді займаюсь його обслуговуванням і деяким ремонтом). Як на ньому можна було проїхати 100к+ км і закривати всі свої питання? ХЗ.. але везе з точки А і точку Б з витратою 7л/100км та багажником 500л.