Два роки разом

Рівно два роки тому в моєму житті з’явилася вона — моя Volvo. І з того моменту ми з нею пройшли не лише сотні доріг, а й тисячі емоцій.

За ці два роки ми проїхали 137 тисяч кілометрів. Це більше, ніж просто цифра — це маршрут довжиною у новий спосіб життя. Ми разом бачили світанки, ловили західне сонце на трасі, ховалися від зливи під мостами і стояли в пробках,де був час на роздуми.Вона була моїм притулком, моїм простором тиші, моєю територією сили.

Це були роки, повні драйву, спокою, релаксу і… відчаю, коли щось йшло не так. А іноді — зовсім не йшло 😅 Але навіть у найскладніші моменти вона залишалась поруч,і вертала додому.Надійна,з характером, І, чесно кажучи, характер у неї часом навіть кращий, ніж у мене😜

Ми точно ще маємо багато кілометрів попереду. Бо коли кермо — це продовження твоїх рук, а дорога — твій дім, зупинятись вже неможливо.

За ці два роки вона стала для мене більше ніж просто авто. Це мій простір, мій рух, моя тиша і мій драйв. І трохи — мій психолог, бо вислухала все, що я не встигла сказати людям.Лосяшка дякую за кожен кілометр. І за кожне повернення додому.P.S. І так, вона не забула про нашу річницю — зранку привітала мене чеком на панелі. З почуттям гумору у нас усе в порядку 😄

Реклама

10% відсотків знижка!