І це не про "мухобойки", чи бронеплівку. Буває машину іноді доводиться захищати саму від себе. Як і нас самих, адже в самознищенні рівних нам, напевно, немає.
Отож, попиваючи Львівського Портера, напишу про реально потрібний тюнінг підвіски 124-го.
Недавно, під час моїх фактично перших післяреставраційних покатеньок на відстань більшу, як 100 км від Львова, сталось. Ну бо те, що може статись, рано чи пізно станеться, кажуть, це якийсь там закон якогось там Мерса... Мерфі, перепрошую ))
Ну але сталось, що вже тут. Але щоб ще раз не сталось, треба було щось зробити. Оце щось сиділо в моїй голові уже пару років, та от вони, наслідки лінивства, пристаркуватої забудькуватості і молодечого емоційного захоплення - все це може існувати в одній собі людині, та ))
Отже, опора переднього амортизатора 124-го мерседеса. Металева її частина виготовлена з силумінію, який напевно, за задумкою розробників, мав бути слабкою ланкою при зіткненні з ямою на щойно ямково відремонтованій дорозі Козова-Зборів. Звідки про цю яму знали інженери Мерседесу у 80-х роках минулого століття у мене не питайте.
Хотів би сказати якщо, але, знаючи себе - коли це повториться, на шток амортизатора і інженерів мерседеса чекатиме несподіванка!
Взагалі, спершу був задум інший, з великою кількістю зварювання. Але мій мозок працює дуже специфічно, через що я майже перестав планувати наперед. Бо він завжди щось придумає, і це буде краще, ніж заплановане. Чи, як мінімум - цікавіше ))
Так сталось і на цей раз. Покрутив я, ото, в руках поламану опору, і... поонеслось.
Я дуже люблю варити. Це фантастична навичка, категорично рекомендую до освоєння. Але навіщо варити, якщо можна не варити? ))
Коротше, результат тертя моїх мозкових звивин між собою дав таку приблизну схемку, яку ще можна доопрацювати:
Вирізається з одного кусня металу, товщиною 2 мм, краще нержавійки, для красивості, бо її можна ж потім відполірувати!
І буде щось приблизно таке:
А запасну опору можна мати в багажнику, бо навіть на обочині міняється вона на нову хвилин за 15 неспішної роботи. Можна і за десять, але я вже згадував, що лінивий )
Бережіть свої капоти! )
Ну тобто, коли відкриваю капот - згадую, але я ж відкривав його для іншого. І поки роблю інше, то або знову забуваю, або вже нема коли, або ще якась причина ))) Докручу... Якщо знову не забуду ))
В 30-річному автомобілі завжди є чим зайнятись )
І є критичні речі, які треба зробити, бо машина не поїде, чи небезпечно, а є ті, що зачекають наступної зими )
В 124-х опори - це просто дві металеві частини, залиті між собою гумою. Підшипника там нема.
При чому, якби метал був сталлю - нічого подібного не сталося б. Але там щось типу силуміну. Скоріш за все "слабка ланка", бо, напевно, краще відрихтувати капот, але зберегти силову частину кузова.
А захист планував робити щось по типу скоб із повнопривідного.
А повторити скоби тих опор, думаю, все ж складніше, там більші вимоги до металу. І залишається можливість таки пробою до капоту, здається, якщо їздити не лише по другорядних дорогах Тернопільщини, але й Карпатщини )) Хоча в руках я їх не тримав, тому можу помилятись.