Київ-Карпати-Київ

Поки літо ще не  закінчилось, вирішили ми з дружиною поїхати розвіятись і відновити морально-психологічний стан. Хотілось усамітнення, тиші і спокою, принаймі в вечірньо-нічний час. Вирішили поїхати до Карпат  і відвідати міста, що по дорозі на зворотньому шляху. Пошуком місця відпочинку займалась дружина. На мені була підготовка авто до подорожі ну і фінансування. 
Місцем зупинки вибрали Верховину але не саме селище, а повище в гори і подалі від людей - гора Магурка. Пишу відразу, за рекламу мені не платили. 

Подорож планувалась на 4 дні. 
З п'ятниці 08.08. заправив до повного авто, прибрав і помив, перевірив рівень рідин, долив омивайку, перевірив тиск і затяжку колес.  Планував виїхати о 05:00, але ранішнє зібрання затягнулось і віїхав з двору на проспект майже 6:30. Київськи проспекти вже гуділи від авто, як вулик . Я в шоці, куди вони всі їдуть у вихідний :)?!
Напишу про місця, які мене вразили по дорозі до Карипат. 
Дорога на Вінницю через Житомир мені була знайома, бо їздив нею не раз. Заїхали перед Житомиром у Мак заточити сніданок і рушили далі. Я вирішив не їхати на Вінницю і зрізати шлях на Хмельницький біля Калинівки. 

Дорога на цьому відрізку вузька, проходить переважно вздовж посадок і лісів і дуже мальовнича і судячи з припаркованих авто вздовж, місце це грибне. Покриття на умовно третьому відрізку погане (виділив на фото), все в латках на латці, іноді є ями, тому зювати не варто. Також схили дерев створюють тунель, а бічні гілки з листями наче підстрижене під лінійку. Це через фури і вантажівки, які своїми бортами обтерають листя і молоді гілки і не дають їм проростати на зону дороги.

При виїзді на трасу Вінниця-Хмельницикий почала затікати п'ята точка, тому зробив зупинку на 10-15хв. зозім'ятись.
Далі була велика АЗК ВОГ на окружній Хмельницького, де ми задули повний бак, заточили по морозиву і рушили до наступного чекпойнту.

Чернівці - так само АЗК ВОГ на Хотинській.  Відверто враження вкрай негативні. "Якесь забацане місце, де рідко ступала нога людини". Половина колонок не працює, інша половина ДТ, і одна єдина колонка з пістолетом під 95, і то там зупинився якийсь "олень" навіть не заправитись, а сходити з сім'єю за хотдогами і водою. А машину кинув, просто щоб у холодку була, а не на сонці. Ну я ж не свиня, тому дочекався, поки він поїде, заправив знову до повного і переставив авто на "парковку" поруч та пішов і собі з'їсти теж хотдог.
Далі рушив без зупинок до місця призначення. Відверто, коли я їхав до місця призначення, то сподівався, що я на своєму моноприводі з підвищеним кліренсом залізу на ту Магурку. Ага :) 

Хрін там... На перших 200 метрах підйому я зрозумів, що  шансів у мене нуль. Брати кожен крутий підйом з розгону по камінцях, це не діло. Я так урекаю і підвіску і авто. А лізти туди пару кілометрів.  Тому довелось повзти до музею Гуцульської магії вниз і в одній із садиб домовлятися про парковку свого недопаркетника. На гору ми всеж таки доїхали але замовили трансфер у місцевих за 600 грн.  Приїхав 90 кукурузер з посиленою і ліфтованою підвіскою і здоровенними колесами. За кермом була місцева дівчина років 30, але керує вона дуже вправно. 
І от нарешті приблизно о 19 ми заперли баули в наше орендоване "бунгало". Навколо тиша, шум вітру і десь далеко белемкають дзвоники у корів, які тут просто ходять, де заманеться... Посмажили м'ясо з овочами гриль пад пляшку сухого, повечеряли...

Наступного дня був сніданок у Верховині і поїздка у Поляницю. Виявляється це назва селища, але всім воно відоме, як Буковель. По відстані близько 60 км. Дорога красива, мальовнича. Власникам потужних і керованих авто подарує гарні емоції. Скажу, що Буковель - мурашник це ще той, але жителям великих міст не звикати. Маленький капучіно 140 грн. Дружина сказала, що дорожче капучіно вона пила лише у Шіейцарії )). Піднялись на під'йомнику вгору, там прогулялись і спустились на родельбані (повітряні сани). Рекомендую не птормаозити, якщо колись будете спускатись ними але я з переляку тормозив.

Повернулись на Магурку початок на 7 вечора, це при умові, що ми повзли піднімались туди пішки.

Ранком в понеділок 11.08. нас чекала дорога у зворотньому напрямку. Поснідали, зібрались, визвали трансферт спуститись з баулами з гори на пажеріку. Закинули все в авто і о 11:00 вирушили на Чернівці. 

В Чернівцях ми прогулялися трішки центром, пообідали і поїхали на екскурсію до ЧНУ (Український Хогвардс). Персказувати нема сенсу, та і не запам'ятовував я особливо, що там екскурсовод розповідає. Але місце красиве. Раджу відвідати як саму будівлю університету/церкву так і парк за ним. 

Далі був Кам'янець-Подільський. Там ми зняли номер в готелі і лишились на ночівлю. Вранці поїхали в центр, поснідали, погуляли, ну і звичайно відвідали фортецю. Взагалі місто склало приємне враження. Робочий день, 9 ранку, а в центрі та на дорогах нема ні корок, навіть дрібних заторів. Авто мало, паркуйся, де хочеш (по правилам).

Ратуша

Фортеця

Ну і далі була дорога на Київ із заїздом в село в Житомирській області.

Ніяких витрат палива за поїздку я не рахував. Цього разу  їхав і насолоджувався дорогою. Але якщо кому цікаво, то БК при виїзді з Києва показував 7,9 (це від моменту поїздки у Львів), а по приїзді витрата по БК була 7,7. Якщо по кілометражу з моменту поїздки до Львова, то це (94451-90210) 4241км, середня швидкість 52км/год. По мотогодинам на цей же пробіг - близько 82. Через 500 км. потрібно міняти мастило і фільтра.
Щодо нюансів, на відрізку до Верховини, десь на перетені Чернівецької і Франківської обл. є пару відрізків дороги з гравію і мучкою замість асфальту. Вцілому проїхати може навіть пузотерка.
Хто захоче відвідати те саме місце, залізти та Магурку на власному авто, можете спробувати, але має бути нормальний повний привід, кліренс від 20 см, і бажано авто з невеликою базою (відстань між вісями). На парковці стояв Су-бу-бу Форестр  модель 08-12рр. з постійним 4WD, який зміг, причому не раз. Різні паркетники на віскомуфті позаду типу Спрортежа, IX35, Тюсан і т.д. - не раджу. Хоча Vitara думаю залізе. Да і банально шкода авто, бо підвіска з АКП не скаже дякую.
Також помітив в себе покоцаний диск. Де саме я його пошкодив,  при спробі залізти на гору, чи мені його в дорозі/на парковці коцнули, я не знаю але шкода. 

Трохи про суб'єктивні враження від проведеної шумоізоляції авто. Ефект є і однозначно він  відчутний. Перш за все, якщо порівнювати з поїздкою до Львова, то рівень гучності на мультимедіа знизився з 19 до 17-15 пунктів. Шум води від проїзду калюж дуже відчутно знизився і при програванні музики його навіть і не чутно. Але хотілось би ще зменшити шум від колес, коли рухаємось саме по грубому асфальту. Гул все ж лишажться доволі відчутним в такому випадку. Також лишаються незробленими задні двері в авто.
Хто дочитав, дякую!

Так вийшло, що цей пост публікую після сильного обстрілу Києва. Закликаю всіх допомагати армії чи напряму друзям/знайомим, які  нас захищають. 

Реклама

Знижка 10% за промокодом!