Подорож Карловарським краєм

Минулий допис я закінчив ночівлею у містечку Аш, відповідно це і була наша відправна точка на наступний день. В самому містечку мене нічого особливо не цікавило, тому поснідавши ми рушили до замку Зеєберг. Вважається, що Зеєберг був збудований близько 1200 року як резиденція одного з хебських міністеріалів. Однак перша письмова згадка датується 1322 роком, коли він став частиною власності, яку Людовик 4й Баварський заклав королю Іоанну Люксембурзькому. Після 20 років реставрації у 1990 році замок відкрили для публіки.

Наступна зупинка трапилася в центрі міста Хеб (нім. Егер), відомого ще з 1061го р. Історичний центр міста був оголошений міським пам'ятником-заповідником у 1981му р. Від Імператорського замку Егер, збудованого у 2й пол. 12го ст., збереглася романська подвійна каплиця 1179–1188 років, а також Чорна вежа та частина східної замкової стіни. Церква св. Миколая була збудована в 13 ст. як тринефна базиліка.

Замок старий Грознятов був наступний на нашому туристичному маршруті. Первісний романський замок був збудований у 12му ст., але сьогоднішній його вигляд є результатом численних реконструкцій, остання з яких відбулася в стилі неоготики у 2й пол. 19го ст. На початку 1990-х років замок пройшов невдалу приватизацію та продовжував руйнуватися аж до 2007 року. Зараз замок разом з каплицею Святої Трійці охороняється як пам'ятка культури.

Далі Гольф попросив дати газу, тому ми вирушили на раніше заплановану метанову заправку. З такими заправками в Чехії проблем немає, ціни +/- німецькі, а от рідке паливо тут помітно дешевше німецького. В лічених кілометрах від заправки була чергова цікавинка - замок Кінжварт (нім. Кьонігсварт), відомий, перш за все, як колишня літня резиденція австрійського канцлера Клеменса Вацлава Меттерніха. Стилістично побудований на межі віденського класицизму та ампіру. На місці замку до кінця 14го ст. стояла фортеця, яку десь між 1585 і 1597 роками замінив замок епохи Відродження, збудований панами з Цедвіце. Сьогодні замок належить державі та відкритий для публіки. У 2001му р був доданий до списку національних пам'яток культури, а у 2019 році Європейська Комісія включила його до списку значущих пам'яток, яким присвоєно Знак європейської спадщини.

Серед чисельних курортів в цьому регіоні ми зупинилися погуляти в Маріанських Лазнях (нім. Маріенбад). Маріанські Лазні знані як лікувальний курорт завдяки наявності тут холодних джерел мінеральної води, що мають цілющі властивості. Хоча самому місту лише близько двохсот років, місцевість була заселена набагато раніше. Німецькі поселенці були покликані в цей регіон чеськими правителями з династії Пржемисловичів в 12 ст. До 1ї СВ Марієнбад був одним з найфешенебельніших курортів не тільки Австро-Угорщини, а й усієї Європи. Тут бували монархи (Микола 2й, Едуард 7й), композитори (Шопен, Вагнер) письменники (Гете написав тут «Марієнбадську елегію», Іван Гончаров - роман «Обломов»). У липні-серпні 1839 р. Микола Гоголь в Марієнбаді продиктував М. П. Погодіну уривок з першої редакції повісті «Шинель». Марієнбад залишався популярним курортним напрямком у міжвоєнний період, а от після 2ї СВ етнічне німецьке населення міста було примусово виселене згідно з Потсдамською угодою, звільнивши цим місто від більшості населення. Після комуністичного перевороту 1948 р., місто було закрите для більшості іноземних відвідувачів. Після відновлення демократії в 1989 р. було докладено багато зусиль для повернення місту його первісного вигляду та характеру. Дуже гарна курортна частина міста, а ще тут можна поласувати рошенівськими цукерками)))

Після одного курорту ми продовжили рух до іншого, де і планувалася ночівля, але по дорозі я запланував ще кілька цікавинок і першою з них став замок і палац Бечов (нім. Печау), що над річкою Теплою. Найдавніша документальна згадка датується початком 14го століття у зв'язку зі створенням замку за панів з Ризмбурка. Палац був збудований у 1750–1753х рр. поблизу середньовічного замку на місці колишнього зовнішнього замку. Разом із замком він охороняється з 1995 року як пам'ятка культури національного значення. Тут зберігається релікварій Святого Мавра, який вважається другим за цінністю рухомим пам'ятником у Чеській Республіці після коронних коштовностей.

Далі по маршруту знаходився замок Локет (нім. Ельбоген), який у письмових джерелах замок вперше згадується в 1234 році. Свою назву як чеській, так і німецькій мовах отримав від слова « лікоть» - саме форму зігнутої руки нагадує вигин річки Огрже, на березі якої стоїть Локет. Вважається, що замок був збудований богемським принцом Владиславом 2м або міністерським чиновником імператора Фрідріха 1го Барбаросси. В 1822 р. тут зробили в'язницю, що діяла аж до 1949 р. З 1968 р. замок є національною пам'яткою і відкритий для відвідування як музей. Міський центр і замок використовувалися для зйомок фільму Казино «Рояль».

Далі Гольф нас повіз до замку Соколов (нім. Фалькенау), що знову відповідає дослівному перекладу з німецької. Цей неокласичний замок розташувався серед парку прямо у центрі міста. Перша письмова згадка про Соколов датується 1279 р., вважається родина Нотхафта збудувала тут перший замок. Пізньоготичний замок Соколов, який став основою для нинішньої резиденції, був збудований після 1480 р.  Мікулашем Шліком, якому також належав маєток Їндржиховіце та замки Зееберг і  Нейдек. Між 1800 і 1805 рр. граф Фрідріх Ностіц-Рінек ретельно відремонтував та перебудував замок у неокласичному стилі. Зараз тут розташувався музей міста, а щ 2009го р. охороняється як пам'ятка архітектури Чеської республіки.

Замок Дубі став наступною зупинкою на шляху до Карлових Вар і формально відноситься до цього міста. Він вперше згадується у 1369 р. як власність лицаря Френцла з Дуба. У 16му ст. його перебудували на ренесансний замок, а у 17му навколо нього було розбито парк з оглядовою терасою. У 1865 р. він зазнав неороманської реконструкції та був перебудований у своєму сучасному неоренесансному вигляді з елементами мавританської архітектури у 1868–1885 рр. архітектором Францішеком Мадером. Зараз тут розташувався музей ведмедиків Тедді.

Далі ми поїхали на заселення в центрі Карлових Вар, але для екскурсії містом ми були вже надто втомлені, тому вона перенеслася на наступний день. Маючи ще пару годин до заходу сонця, вирішили піднятися на авто до оглядового майданчика Гете. Ця 42-метрова оглядова вежа, побудована за проектом віденських архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера, височіє над Карловими Варами на висоті 636,4 м. Ідею оглядової вежі на цьому місці вперше висловив німецький поет Йоганн Вольфганг фон Гете, на честь якого оглядова вежа і отримала свою назву. Оглядову вежу було збудовано між 1888 та 1889 рр. за прохання ерцгерцогині  Стефанії Бельгійськаої - невістки імператора Франца Йосифа та імператриці Єлизавети Баварської (Сіссі).

Це була наша остання туристична цікавинка за цей день. Згідно гуглокарт ми накатали 163 км Карловарським краєм: