[12] І нехай хтось тільки скаже, що Одеса вже не та )))

Бажаю міцного, шановна спільното!

Невеличка передісторія.

На Глосі стоять державні номери, за якими я доволі довго ганявся свого часу (саме за цим цифровим сполученням) і які дісталися йому в спадок ще з мого попереднього авто. А якщо хтось памяає, років 5-7 тому в Одесі була прям "епідемія" крадіжок держзнаків із записочками під двірниками типу "поверну за виногороду, дзвоніть за номером..." Тож довелося мені тоді закріпити номери на заклепки, щоб на вєрочку )

Коли продавав попередню машину, згадав про заклепки звісно тоді, коли вже треба було швиденько забігати в ТСЦ, тому знімалися вони через "курвамаць" )))

Отже Глосю дісталися прокомпостовані плашки.

І шо? Це погано? Це впливає на швидкість чи розхід?

Та звісно ні, але як то кажуть - "немає межі досконалості" і мене часто муляли ті недоречні дірки (так-так, не отвори, а саме дірки)))

Отже одного весняного дня воно вже мене замуляло до гикавки і я вирішив зробити дублікати.

Знаходячись в центрі міста їду я на ріг Великої Арнаутської і Преображенської, де на моїй пам"яті раніше робили дублікати. Приїхав - глухо, все зачинено, нікого немає.

Ооокей, не здаємося, пам"ятаю що на кілька кварталів нижче, вже на Малій Арнаутській ріг Канатної, теж робили дублікати. Приїхав - історія повторилася, але цього разу навіть вивески не знайшов.

Зрозуміло, з пам"яттю більше не граємось і ліземо в гугл.

О, а от і перші два посилання, за якими глухо. За третім вже дзвоню, "той самий" одеський акцент мені говоре що вони працюють і вже чекають на мене.

Їду к "Привозу", шукаю і знаходжу цю каморку папи Карло )

Мене зустрічає поважний колоритний дядько, "в домашньому", із чудовим говором, як зі старих фільмів за Одесу )

Хвилинка формальностей, копія техпаспорта, один чи два дублікати робити...

Ну а далі мнякотка... відбувається приблизно наступний діалог (російська мова не належить москалям, тому буде мовою оригіналу):

• И шо? Ви уже были на Арнаутской?
• Та да, только оттуда.
• И шо, там закрито?
• Глухо, как в танке.

Майстер приймається за роботу... і понеслася )))

За наступні 5-7 хвилин я дізнаюся, що звати його Дядя Вася, що працює він на цьому місці вже 16 років, а на Арнаутській бізнес тримала його конкурентка, але вона померла і наразі там лишилася донька, але зять в неї непутьовий, тому там часто закрито... і далі купа інформації, яку я не питав, але із велики задоволенням слухав, тому що подавалася вона з чудовим одеським акцентом і емоцією )))

Доречі, вперше побачив, як робляться держзнаки (і як я без цього жив?)

Спочатку береться заготовлена "гола" плашка необхідного формату (старі, нові, квадратні...)

Потім на цьому апараті виприсовується форма літер і цифр.

За допомогою набору прес-форм

А далі вже на такому станочку на пресформу наноситься та сама чорна краска, через ленту, подібну до печатних машинок.

Також, за ці 5-7 хвилин я дізнався, що раніше державні номери виготовляв лише завод "Форт" у Вінниці, через що із дублікатами була прям халепа, а коли дозволили часникам - то пішло діло.

А також, що на виставці в Нідерландах дядя Вася бачив станок, який все робить автоматично за натискання кнопки, але коштує він 80к Євро "ну и скажите мине, кому это чудо надо?" )))

У підсумку всього за 5 хвилин і 700 грн я отримав свіженькі дублікати номерних знаків і добрий настрій на весь день )

Якщо комусь в Одесі раптом потрібні дублікати і гарний настрій - ви знаєте, де їхати )

Ну і якщо Ви вже дочитали до цього місця, то хотів би повідомити, що Глось чекає Ваших голосів в номінації "Авто тижня" ;)

Бережіть себе! Далі буде...

Схожі записи