24.04.25 - го нелюди заподіяли чергову масову ракетну атаку на Київ та на інші міста нашої країни.
Залишу короткий опис на цій автомобільній платформі про втрату нашої частинки життя, улюбленого місця для проведення часу для творчості та обслуговування наших улюблених автівок де для цього все було під рукою для якісного ремонту лишились без гідного інструменту, якісних вимірювальних приладів та багато інших якісних інструментів де було все під рукою та під будь-який ремонт наших автівок (Барбоса та ПАРУСНИКА). Наш гаражний кооператив "Верстат - 7“ потрапив під уламки балістичної ракети "іскандер" в наслідок знищено від 150 - ти цегляних гаражних боксів, не враховуючи пошкоджених.
Історія нашого гаража від “ГК Верстат - 7“ загалом велика, який багато чого побачив цікавого в автосправі, починаючи ще з 80-х років минулого століття. Мій рідний тато працював за токарно універсальним верстатом “16К20“ в Київському верстатобудівельному заводі, а потім в ГАРАЖ через місцеві стежки крутити автівки в другу зміну (в основному ремонт двигунів) де в ті застійні часи кінець 80-х початок 90-х взагалі автосервісів неіснувало та великий ДИФІЦИТ автозапчастин та інструменту. Хоча для токара 6-го розряду взагалі не була проблема так як працював в інструментальному цеху. З роками було надійне місце для особистої автосправи та інших господарчих справ. На сьогодні такі буденні реалії де запускають на наші домівки та цінні місця перебування кляті ракети все нищать та забирають останнє. Кацапня спалила нашого НАДІЙНОГО ПАРУСНИКА (MITSUBISHI Pajero Sport) який був дуже в ідеальному стані та з малим пробігом в перших надійних руках в особистому гаражі. Японці побудували якісну техніку, інші цінять інженерні витвори мистецтва, а чума з рашизму все нищить.
Прикладу декілька фото для особистої пам'яті, і на чому зупинилась історія улюбленого місця для проведення часу зі своїми залізними кониками. Парусник був улюбленцем батька з яким разом щось таки майстрували, впевнений ще будемо відновлювати та займатись улюбленим ділом.
Гараж також відновленню не підлягає тільки під знос, встановлені бетонні панелі перекриття від високої температури полопали над ямою. Температура була в гаражі певно вище 800 °С немов доменній печі. Всі деталі з алюмінієвого сплаву які встановлені на Паджерику це колісні диски корпуса трансмісії, головки ГБЦ, та інші конструктивні деталі розтіклися в яму в щебінь, лише лишились одні сталеві вали та механізми трансмісії.
Проведено повну зачистку по інструменту та інших дрібних інструментів. Куча спец наборів інструменту були в пластикових коробках все оплавлено, потрібно очищати, все переберется щось на ультра звук на очистку. Загалом всьому інструменту, пневмо та електро інструменту йому повний кінець. Можливо рожкові, люльки та головки, ударні головки деякі комплекти зйомників ще вторично послужить в окремих умовах.
НАЖАЛЬ в душі ще палає.... не варто, це лише залізо, а життя продовжується і потрібен рух. В нашій країні просто неймовірно скільки нещастя та горя ця рашиська чума заподіяла. Хоча це автомобільна платформа, при описі бортового про регулювання теплових зазорів не втримався із-за створення без іменної приспособи де вкладено частинку душі яку спалили нелюди. Вирішив описати цю неприємність в окремому своєму бортовому про нашу з татом втрату шматочка життя.