Штани Піфагора, ну чи про геометрію

Знаєте, коли їдеш на геометрію після реставрації кузова і підвіски олдскульного автомобіля - переживаєш більше, ніж перед першим сексом. Бо це крутий екзамен, я вам скажу.
І вельми вдячний @Oleshchuk  за рекомендацію майстра Володимира, чоловік дійсно толковий, і тепер вже й я можу рекомендувати.
Працює він на сервісі "АвтоШанс", Львів, вул. Шевченка 154В, який я, в контексті моєї ситуації, встиг перейменувати в "Останній Шанс", ну бо якщо я криво все поварив, іншого шансу вже не було б ))
Адже не завжди допомагає отака техналоджія:

Але повернемось до Львова.
Приїхав я трохи завчасно (є у мене такий ОКР, ніколи не запізнюватись), припаркувався і пішов чілити на лавочку в тіньок. Та не пройшло і хвилини, як купейку оточили стурбовані чувачки )

Не новенькі, присутні там бнв, мерцедеци, тесли, заряджені позашляховики - ні, всіх цікавить 30-річний 124-й ))

І вчергове мушу наголосити. Якщо хтось вважає, що такий автомобіль допоможе йому в плані знайомств для сексу - можливо, але доведеться змінити орієнтацію )))

Ок.
Піфагорові штани вдалось мені пошити як треба, усе зійшлося.
Перед:

Зад:

Червоним позначено більш негативний, ніж по мануалу, розвал, але тут усе правильно, автомобіль сильніше занижений, ніж по заводу, а я уже згадував раніше про специфіку роботи підвіски 124-х. І це прямо камень з плечей у мене звалився, бо я таки молодець, машин вийшов рівним.

Пригоди теж були..
Вчора увечері, збирав я ото центральний тунель салону, й щоб завтулити на місце прикурювач, перевів селектор в найдальше положення, "не перемикати вище другої". І коли все скрутив, селектор не захотів вертатися назад. Залочився, і все тут.
Від'єднав тросик від замка запалювання, але його натискання вручну нічого не змінило. Довелось знову розбирати цей тунель, знімати селектор:

А виявилось, що з ним усе в порядку, а от втулки на палці-махалці нема. Замовлю звісно, нові, але на геометрію їхати треба, і настав час барахольщика. "Викидай усе старе зі свого життя", казали вони. Ага!
Втулка не знаю від чого, яка казна-скільки років чекала свого зоряного часу стала, ніби рідна )))
Може вона ще і від якогось мого запорожця, до речі, зі студентських часів ))

Поліз далі, а там ще гірше. Нема не лише втулки, а й стопорної пластини:

Не знаю, як воно досі працювало, але працювало. В цьому суть 124-х, воно на колінах, майже мертве - але буде волочити лямку, коли інші давно здались ))
Ну але, повторюсь, їхати треба. Тоді вирізаю я кусничок повітряного шланга, натягаю на той пиптик, і вуаля:

Приїдуть замовлені нові втулки - поміняю, але вважаю, що тест на справжнього власника олдскульного автомобіля я пройшов )))

Ну і про вчорашній виїзд на мийку. Їду, значить, а щось скрегоче ззаду, ніби колодки труть, чи захист по диску.
Задній хід - нема звуку, вперед - скрегоче. Ну усе, думаю, так барабанні колодки себе поводять, значить щось із системою ручника. Знову туди лізти!

Але все виявилось простіше.

Гайки маточин. Ага, їх треба закручувати не просто від руки, а затягувати 200-240 Н.м. )) Добре, що колеса не розгубив по дорозі )

І дуже задоволений вибором лаку. Машин чудово виглядає. Ніби одночасно зливається зі світом і виділяється! Це навіть краще, ніж я міг сподіватись.

Далі чекає на мене доведення до працездатності купи різних дрібниць, але головне - я можу їхати!  Це ура ))