Трохи про неприємності...

Почну з останньої неприємності, що сталася минулого вівторка. Значить після роботи я мав забрати дружину з донечкою після танців, доки закінчив всі справи, то зайвого часу вже не лишилося. В той день я забув службовий телефон вдома, а на своєму як завжди ані грошей, ані пакету хвилин-гігабайтів... Глянув на навігатор, а по дорозі маю корок - трясця, ну як завжди, коли не маєш часу... Ок, значить, треба з'їжджати з траси і їхати селами. З'їхав - і там тянучка, починаю злитися. Протягнулися 2 світлофори, і ніби вже можна їхати далі в нормальному ритмі, але знову стаємо - мабуть хтось за 100м переходив дорогу на переході... Сонце так від душі світить в пику і тут такий бах Гольфу під дупу 🤬 Удар був несильний, але доволі гучний - мене догнав сріблястий Б7. Включив аварійку, вийшов оцінити масштаби збитків... Підбив мене якийсь робітник з будівництва виходячи з його спецодягу та відбивному жилету на 2му ряду. По вигляду і мовленню хз - чи то румун, чи то хтось із балканців... Пан безумовно признав провину і дуже горів бажанням вирішити питання без поліції та страхової. Гольф в мене ще брудний після останніх морозних ночей, тому окрім пошкодженої фарби на бампері мені ніби нічого й пред'явити. Щоб убезпечити себе від можливих сюрпризів у вигляді погнутого підсилювача під бампером та збитими радарами мертвих зон кажу чолов'язі, запропонував йому залагодити справу за 1к євро і роз'їжджаємося хутенько по своїх справах. Моя пропозиція дуже протрезвила його, який думав обійтися 150 євро))) Угу, в Німеччині, аякже... Зателефонував дружині, щоб їхала додому потягом, бо це мало бути надовго...

На Б7 поїхав телевізор, через що капот став трохи привідкритим, зім'явся НЗ та утворилися заломи на бампері. На Г7 я чітко ідентифікував зідрану фарбу на бампері - ніби нічого більше нікуди не повело і не дістало. Про всяк випадок перевірив закривання ляди, оглянув зазори між бампером і задніми боковинами - жодних змін, а значить удар далі не пішов. Я попросив номер страхової - він довго шукав, але таки знайшов, попросив в мене номер моєї страховки. Хз для чого, але най буде. Хотів знайти хоч одну із 2ї карток страхової - як корова злизала, а інтернету немає з собою, щоб з пошти зтягнути. Добре, дав йому техпаспорт сфоткати. Не знаю, якої б думки була б страхова опонента щодо відшкодування по вже трохи пошкодженому бамперу на авто, ринкова вартість мого за 10 років активної експлуатації прямує в підлогу... Тому розбиратися через страхову я, чесно кажучи, теж не особливо горів бажанням. Чолов'яга плачеться, що немає грошей, і намагається всунути мені 300 євро, при цьому маніпулюючи гаманцем перед моїм носом я бачу і достатньо інших купюр, і банківські картки. Але ж каже, що більше немає))) Кажу йому, он через 100м банкомат твого банку, пішли вирішувати питання - каже, нє, на картці пусто. Ок, оформлюємо як має бути. Каже, поїхали додому - все віддам, але ж ми не настільки прибацані, щоб на таке повестися. Я йому поставив ціну питання в 500 євро і доки він ці гроші не наколядував зі свого гаманця - справа не зрушилася. Бідняга вже хотів мене фоткати з грошима в руках, але домовилися дати один одному розписки, що кожен ремонтує своє авто сам і претензій до опонента більше немає. Так і зробили, бо обдирати як липу того чоловіка я не бачив сенсу з огляду на ушкодження на Г7. Вчора був на мийці - відтер весь пластик від його бампера чи точніше рамки НЗ. Лишилися тільки місця притертості від рамки НЗ, обідрана латка розміром в монету 50 копійок та кілька невеличких коцок, що не видно з відстані 2х метрів. Мабуть, сам якось влітку підправлю, не знаю ще...

Оце така ДТП... Дівчат встиг ще підібрати на вокзалі, бо з потягами щось незрозуміле було. А так сьогодні мені прийшов "лист щастя" з району - попався на мобільну камеру 1.5 тижні тому. В той день через клієнта я затримався на роботі довше, аніж зазвичай, тому виїхав додому перевіривши лише наявність заторів по навігатору, але забув зайти в місцеву групу, де народ сам пише про мобільні засідки, аварії, тянучки тощо. Коли я порушую свідомо швидкісний режим - я уважно пасу обочину на всякі триноги і "пиріжки" чи буси на узбіччі чи поруч із дорогою. Та й потенційні місця таким як я вже давно відомі, але тут по дорозі додому вирішив потріпатися з батьками по телефону і втратив через це пильність... На тій ділянці з 2ма полосами для кожного напрямку та відбійником між ними стоїть штучне обмеження в 100 км/год (в Німеччині такі дороги, що розбудовані як автобан, але не є ним, не мають обмеження швидкості). Такі ділянки я зазвичай їду 120 по спідометру, що дає десь 115 по супутнику. Відкинувши трохи на толерантність отримав за перевищення в 11 км/год 40 євро штрафу. Давно не попадався на Гольфу - прийшов час платити данину)))

Рухаємося далі 😉