Кузов. Початок. Аналіз поточної ситуації та початок робіт зі схрещення обвісу AMG Gen.1 та передніх вовчих крил 500E

Дурні ноги не дають голові спокою. Це, мабуть, найкращий вислів мого вітчима, який у повній мірі відноситься до моєї автівки. Насправді, коли тільки купив її (а точніше, коли мені її подарував мій дід років п'ятнадцять тому), я навіть не планував колеса нарядні "вдягати". Був впевнений, що залишу у стоці. Але із кожним роком, дивлячись на цікаві проєкти у мережі, апетит постійно зростав. Спочатку були куплені AMG Monoblocks 2 у 17 діаметрі. Далі розширення "морди" по технології "бубліки AMG". Потім була зліплена репліка на тему обвісу AMG Gen.1, але із урахуванням моїх "забубонів". Фіналом стало розширення задніх арок під час кузовного ремонту, який відбувся більше 10 років тому. І от здається що тобі ще потрібно? Спинись із отримуй задоволення. Ан ні. Треба ж було побачити чийсь кастом, де "подружили" обвіс AMG Gen.1 та арки від "Вовку" 500Е, і усе. Немає спокою у душі поета... 

Т.я. машина фактично простояла майже десять років на СТО, поки будували мотор та коробку, ви можете уявити собі, скільки багів вилізло по кузову. Особливо постраждало дно автівки через постійе стояння на вулиці. Навіть наш південний клімат через близькість до моря призводить до доволі швидкої деградації металу. І от я бачивши машину знизу розумів, що мені знова потрібно лізти у кузовні роботи, бо стан ланжеронів спереду та сзаду був поганий, передні стакани мали тріщини, ниша багажнику з того боку, де знаходиться антена, була взагалі дирявою... Зовнішній вигляд стану фарби теж був жахливий. На відстані 10м під воском машина ще виглядала на 4 з мінусом, але коли ти підходиш до неї ближче... Навіть у моєї жінки, яка машину м'яко кажучи не любить, серце кров'ю обливалось, коли вона бачила стан авто, яке вмирало на СТО. 

На почтаку кацапського вторгнення я психанув та забрав авто у майстра, який будував мотор і коробку. Хоча і не отримав на той момент результату, на який так чекав, я розумів, що машина там і помре, бо майстер "водить козу" останні декілька років. Тоді я з нього відмінусоввав біля 500 баксів за подряпини на кузові. Коли забирав автівку, взяв із собою маляра Андрія, який стане чи не головним героєм цієї до чортиків цікавої теми з кузовом. Він нарахував десь біля 800-900$ за перефарбування подряпиних частин кузову. Але кузов був пошкоджений також у тих місцях, де були присутні косяки попепредніх малярів, і я розумів, що їх усе одно перефарбовувати. І через те, що з майстром-механіком ми свого часу, не побоюсь цього слова, дружили, совість не дозволила мені забрати усю суму. Хоча маляр казав, що то ми ще знизу на машину не дивились, а там ще баксів на 500 буде. Я завжди намагаюсь лишатися людиною, тому не став цю тему розкручувати. Але ж скільки усього повилазило по ітогу через не відповідальне відношення механіка до моєї автівки, що я вже сумніваюсь, чи не треба було по-максимуму тоді гроші мінуснути. Тільки безконтактне витягування 4 вм'ятин мені вже встало у... 100$ (https://driver.top/exp/640127/). От і думайте, хто правий, а хто - ні. Але то таке. Після драки кулаками не машуть. Вертаємось до суті.

У травні 2024 року я забрав машину з Вінниці. Там на 90% змогли оживити усі електронні системи авто, "вичавили" з мотору стільки, скільки буде безпечно для його ресурсу. Але лишалось ще багато дрібниць, особливо із коробкою, які треба було вирішити до моменту відправки машини на фарбування. Хлопці у Вінниці сказали, щоб я навіть не думав фарбуватись, поки коробка не почне працювати адекватно у парі із мотором. Я планував, що за 2 місяці закрию усі питання. Але лише на АКПП пішло біля 3-4 місяців. Бо її фактично прийшлося перебирати після численних прошивок (про це у відповідому записі блогу можна прочитати окремо тут: https://driver.top/exp/625582/). Ще декілька місяців було витрачено на різні дрібниці. І не дивлячись на те, що лишилося ще немало електричних проблем, я вже не витримав і віддав автівку малярам.

Восени було куплено ріпліку крил під стиль легендарного "Вовка" - 124036:

Шукав я репліку крил біля року в Україні. Але жодної пропозиції не було за цей час. Купляти оригінал не планував, бо по ціні він виходить десь біля 50% від обсягу грошей, які я планую загалом витратити на ремонт та апгрейд кузову. Та й сенсу немає, бо автівка жодної колекійної цінності не має. І от якось пишу на рідному формуі клубу Benzua, що шукаю такий от лот. І яким же було моє здивування, коли через декілька годин мені кидають посилання на... OLX. Тієї ж миті набираю людину, яка декілька днів тому розмістила оголошення. По розмові - дуже адекватна людина. Виявилося, що він або співвласник, або ж робітник якогось відомого СТО по вихлопу у Запоріжжі. Має Е420 W124, який планує переробити у Вовка. Питаю, а чого ж продаєте крила? У відповідь - купив оригінал за дуже приємні гроші. Тут трохи напрягся, але коли людина скзала, що біля 10 років будує автівку мрії, я видохнув. Розумію, що за цей час, якщо завдатись метою, могло дійсно пощастити. Розповів у двох словах що до чого. Сказав, що є нюанси лише із "листвою", де на одному з молдингів є тріщина. Запам'ятав я особливо з тієї розмови комент, що навіть "поворотники" стають без жодних нюансів (запам'ятовуємо це). Жодного натяку на відправку повної передплати не було. Домовились, що кидаю передоплату у 1000 грн (біля 25$), яка приблизно дорівнює вартості доставки у два боки на той випадок, якщо я відмовлюсь від отримання. Дуже адекватні умови. Так і робимо. І через 2 дні я на Новій Пошті отримую такі довгоочикувані "плюшки" до свої Кішки. Цікавим моментом є те, що у той самий час мені пише у приватні повідомлення на тому ж самому Бензуа одноклубник, який пропонує купити у нього крила 500Е, які він раніше купляв собі. Але також репліка, тому я навіть ціну не питав. Але ж уявіть собі той рівень вдачі, коли доволі довго шукаєш без поспіху, і нічого... А тут коли терміни, відведені на пошук, вже майже скінчились, і з'являються одразу 2 пропозиції! Отакої. Але знову вертаємось до теми.

На Новій Пошті ретельно оглядаю "іграшки". Крила, наче, зовсім нічого. А от листва... Її зроблено дійсно лівою задньою ногою. Проте, коли ми із продавцем спілкувались стосовно торгу, то він сказав, що віддасть своє "творіння" у вигляді листви, яку сам ліпив, безкоштовно. Так, крила у оголошенні продавались без молдингів... Але ціна була і без того була доволі адекватною. Тож, норм. Працюємо.

Як писав у попередньому дописі, 28.01.2025 лишаю Кішку малярам. Разом із автівкою привіз роздруковний список тезисів або ж іншими словами своїх "хотілок". Маляр Андрій, отримавши той список та почавши його виачати, десь на середині пішов за сигаретою))))

Але ж діватися з підводного човна вже нікуди. Лишаю машину. Домовились, що днями отримамаю перші результати "розтину". Але натомість отримую фальшстарт через деякі обставини у Андрія. Через тиждень зустрічаємось. Коротка розмова на дещо підвищених тонах стосовно того, що більше ніж за тиждень нічого не було зроблено. І от наступнорго дня ввечорі отримую таке повідомлення від Андрія:

Перша реакція: "Йо...ні очі....". Хвилин на 15 беру паузу, видихаю. Пригадав, що читаючи блоги інших власників 124, що стивили репліки крил від 500Е, майже всюди зустрічав матюки стосовно якості цих деталей та складності їхнього пвдгону до кузова. Але тема із повортниками, які зі слів продавця аж залітали у крила, не давала мені спокою. А ще той факт, що напередодні старту робіт з кузова телефонував та писав йому на тему того, що хотів би придбати ще задні арки (наче, були у нього пластикові накладки під Е500). Але він впав на мороз, не відповідаючи на дзвінки та повідомлення. Я вже тоді зрозумів, що є нюанси із цими крилами, і опис їхньої якості є спірним. Ну і дідько із ним. У цей час у моїй голові народилася ідея, як вийти з цієї ситуації. Телефоную Андрію. Пропоную вирізати "вовчі" арки та приколхозити їх у рідні крила на місце стокових арок. Але Андрій каже, що має інший план: він відріже від стокових крил лише передню частину, де вставляється вказувач повороту, а усе інше лишимо від куплених крил, бо там особливо питань немає. Ну, ок. Я не проти, якщо майстер бачить так свою роботу. Головне, щоб був позитивний результат. Сказав Андрію, що рідні передні крила можемо "розривати" на будь-які опити, та навіть куплю ще пару китайських за необхідності. Вовчу репліку можемо також препарувати, але так, щоб я потім не шукав інші крила від 500Е.

Буквально за декілька днів Андрюха пише, щоб я заїхав на каву, бо є перші результати "сексу" з підгонкою репліки крил до кузову. У той самий день я приїжджаю у малярку. Нервував, бо розумів, що місця для маньоврів замало, і доведеться робити деякі поступки по зазорах. Але побачений результат здивував у приємному сенсі:

Питаю у Андрія, скільки ж довелось від рідних крил відрізати та приклеїти до репліки. Андрій каже, що нічого... Тю, а як тоді вийшло зазори підігнати? Андрій каже, щоб я ретельно придивився до ніши під "повортник". Придивляюсь:

Агаааааа.... Андрій зрізав внутршню частину крила, де вставляється "поворотник", щоб зменшити супротив самого крила. Геніальне майже безболісне рішення! Андрій каже, щоб я придивися до зазорів. Бо вони максимально близькі до того, що ми отримаємо по фіналу. Я придвиляюсь і не можу зрозуміти, чого Андрюха нервує. Кажу: "Ендрю, дай я тебе в носа поцілую! Красота! Мене по цьому боку усе задовільняє". Домовляємось, що тоді наступними днями проводимо "домашню роботу" з правим крилом і дивимось, що там з нюансів. Ще Андрюха "приговорив" ресничку під водійською фарою. Там є сліди глибокої корозії. Домовились, що я куплю іншу, щоб не ліпити з г...на кулю. Прощаюсь із Кішкою, лишаючи її у такому вигляді:

Наступного тижня (тобто, цього тижня у четвер), як і домовлялись, зустрічаємось задля обговорення ситуації із крилом з пасажирського боку. Там проблеми виявились складнішими, бо окрім ніши поворотнику ще добавився серйозний трабл із верхнім кутом крила, яке упирається у стойку кузову:

Проблемне місце добре видно по тріщинах. Відповідно, маємо проблеми із переходом площини крила у площину передньої дверки:

Сам зазор "крило-дверка" напрочуд непогано при цьому виглядає:

Усі інші зазори до моменту мого приїзду ще не виставляли особливо, але для розуміння протікання процесу я і їх відфоткав:

По зазорах вже непогано при тому, що Андрій ще особливо не прикладав руку. Тож, має бути усе гуд. Проблемне місце у районі стійки Андрій буде намагатися нагрівати та змінювати його форму. Дай Боже, вийде.

Я теж отримав "домашнє завдання". Андрій сказав, що підчухав накладку-листву лівого крила, вивівши її геометрію до ідеального стану, а також зробив молдінг під неї. А от з правою геть біда... Вона уся крива і не сідає нормально на крило. Ліва при цьому стала сумішшю скловолокна, монтажної піни та "шпатла" і годиться лише, як шаблон. Тож план такий. Я роблю на 3D-принтері копію лівої накладки та її молдінгу, а також моделюю їх дзеркальну копії на інший бік. Бо це є самим оптимальним у плані витрат часу варіантом. Наче, нескладне завдання. Фоткаю:

Наступного дня, тобто у п'ятницю, починаю гуглити по тегу 3D-друк. У Гуглі у себе у Одесі обираю контору з найкращими відгуками. Пишу. У відповідь щось на кшталт: "Може і зробимо, але це буде неякісно, дорого і воно вам взагалі непотрібно. Але якщо що, ми напишемо нашим інженерам стосовно можливості виробництва". Дякую, але краще просто йдіть лісом. У Інстаграмі знаходжу людину, на яку давно підписаний, бо розумів, що доведеться щось друкувати. Пишу. Отримую відповідь, що не зможуть змоделювати дзеркальну копію. Та що ж таке... Як же ви так гроші заробляєте на своїй профільній темі, якщо елементарні речі не можете зробити... Вчора написав ще 2 компаніям у Києві, які пропонують і друк, і моделювання, і дають можливість обрати як матеріали, так і їх товщину. Сподіваюсь, що хтось з цих них виявиться адекватними і підтвердять можливість співпраці.

А поки Кішка, дещо схожа на Франкінштейна, переживає далі операцію зі більшення гру... крил))))

Дякую за увагу до нашого з Кішкою блогу!