57. Передні сидіння: нове життя

"Як я зібрався перетягувати передні сидіння і чому це було схоже на епопею"

Так, хлопці та дівчата, дійшли руки до передніх сидінь. Тримайтеся, тексту буде багато, але обіцяю – цікаво! 😉

Передісторія.

Ці сидіння з Opel Vectra були куплені ще в далекому 2010 році, коли трава була зеленіша, а долар по 8. Уже тоді вони виглядали як 15-річні "ветерани", які пережили все – від протирань до опіків сигаретами. Я планував одразу перешити їх, але, як завжди, "щось пішло не так". Шли роки, події змінювали одна одну, а стан сидінь тільки погіршувався.

Пояснична підтримка? Вона ще якось працювала спочатку, але швидко здалася. Бокові валики просто розсипалися, залишивши після себе гострі краї каркасу. Чехли? Вони з роками обзавелися "вентиляційними отворами". 😂

Але ось, через 15 років, я нарешті взявся за перетяжку! (Про задні сидіння розкажу окремо.)

Розбір сидінь.

Розбираю, і переді мною відкривається картина справжнього апокаліпсису: поролонові подушки розірвані з усіх боків! Сверху, знизу, з боків – тотальна руїна. Але це був лише початок.

Механізм поясничної підтримки, який спочатку працював абияк, а потім взагалі здох, довів мене остаточно.

Постало питання: відновлювати сидіння чи викинути?

Але чаша ваг перевалила на бік ремонту – під ці сидіння вже зроблені перехідні кріплення, і поставити інші – задача із зірочкою.

Відновлення механізму поясничної підтримки.

Перше, що зробив, – дефектовка механізму поясничної підтримки. Винуватці знайдені: дві пластикові деталі, які пересохли й стали крихкішими за старий вафельний торт. Що робити? У хід пішла смекалка: виготовив два металеві елементи, вставив їх у залишки пластику й приклеїв клеєм із содою.

Тепер механізм, сподіваюся, переживе і мене. 😂

Реставрація подушок.

Це було схоже на реставрацію артефакту з музею. Взяв клей "88", замінив поролонові боковушки й повністю заармував бокові підпірки.

 Армування також додав і в місці опори на пружини – тепер витримає ще мінімум 15 років. 💪

Ремонт спинки.

А тут виявилося ще цікавіше. Замість поролону був якийсь древній матеріал із волокон, які за ці роки втратили будь-яку форму та міцність. Бокова підтримка теж розсипалася, але за допомогою клею та рук майстра все було врятовано.

День роботи.

На весь цей ремонт пішов цілий робочий день. Я не був готовий до такого марафону, але результат того вартий. До речі, не впустив шанс інтегрувати підігрів для задниці – тепер навіть у мороз буде комфортно!

Чохли й фініш.

Колір і матеріал визначив заздалегідь, купив усе необхідне, зарядив швейну машинку нитками й розпочав швейний марафон на цілий тиждень. Ще один день на підгонку й складання – і сидіння готові! Результат мене тішить, хоч і вийшло неідеально. Це мій перший досвід, та й класична швейна машинка – не найкращий вибір для таких робіт.

Але головне – сидіння мають вигляд, і він просто не зрівняється з тим, що було.

Якщо вам "залетів" цей пост, ставте лайк і пишіть коментарі – обговоримо, як вам моя епопея! 🚗🔥