Нижні руки контролю.

Відтепер не залишилося в Челенджері старих важелів спереду. Передні нижні задні я замінив на Moog, передні верхні на Lemförder, а вчора отримав передні нижні передні теж від Lemförder [3624001 /3624101].

Таким чином в Доджі шість нових кульових опор, десять нових сайлентблоків, стійки та втулки стабілізатора.

До сервісу цього разу вирішив не їхати, адже із заміною там здебільшого нема що робити. Спочатку хотів зробити всему дворі, але проти цього є два контраргументи: дитина нудьгує, дружина підганяє (неділя ж, всі хочуть нудьгувати заразом з татом), підкатного домкрату нема, а заводським підіймати ліньки.

Тож вирішив помітити район, де я щодня буваю, як роблять ті графітчики та дворові собаки, але без наслідків для міста, як такого.

 Привіз родину до центру на улюблений ігровий майданчик, що в одному кварталі від житла @MEDVEDc4, у якого є підкатний домкрат. Там і розпочали, адже +8 на термометрі, як можна такою нагодою/погодою не скористатися? 

Домкрат щоправда виявився занадто високим, тож Петру довелося позичити у поліціянтів пару каменців, а мені - згадати навички у rock crawling.

Під невимушену бесіду та здивовані погляди перехожих невдовзі важелі стали на свої місця.

Із передньою підвіскою наразі фініш, бо далі шлях веде лише до заміни амортизаторів, позаяк все решта нове.

На виході - ностальгічна неділя, що повернула мене думками до часів, коли я ще не мав власної майстерні і колупав свої автівки в рендомних місцях.

Ввечері вирішили відсвяткувати пару подій в родинному колі. Родин теж було дві. А ще дві величезні піци та пляшка «Чівасу», що призвели до того, що я вперше доручив дружині їхати додому за кермом Челенджера. В темряві. Чужим містом. До того вона ним проїхала два квартали нашим приватним сектором майже два роки тому. Думав, що буде так:

Але ж «ніт!». «Зчеплення туге», «де тут ручник?», «де тут задня?», «кермо огляд перекриває»… А згодом 1-2-3… 90 км/год, миттєве відновлення з підсвідомості навичок їзди на механіці, і врешті висновок: «вау, це було круто! Бухай частіше». Як тепер цим не скористатися? Бо неважливо що там на календарі, коли в тебе сім неділь на тижні.