Мобільний додаток
Ще більше зручності! Миттєві сповіщення про всі актуальні події вашого профілю!
На превеликий жаль, ми можемо на власні очі бачити, що глобальне потепління таки існує. Ще років тридцять тому для того, щоб покататися на снігу на санчатах, мені достатньо було просто вийти з дому. Тепер же для того, щоб покатати доньку, я чатую на сніг в горах, де він йде лише кілька разів на сезон. Побачивши, що днями нас накриє невеличкий циклон, я спершу підготував дружину до поїздки, а тоді зайнявся вмовляннями @lLOWERANDWIDER. Дідівська народна мудрість каже, що просто так в наш час навіть жінка чоловіку не дає. Так і Євген "не давав", хоч там як я його не благав. Та зрештою мені вдалося розтопити його крижане серце та вмовити вляпатися в мою чергову авантюру. І от наступного ранку ми рушили в дорогу.
Спочатку нас супроводжував дощ, який згодом перейшов у сніг. По дорозі вирішили зупинитися на WOG, щоб заправитися та піти в туалет. Десь тут в мене й стався ювілей.
Донька радіє, тато на стрьомі 😂
Після заправки заїхали на McDrive та поснідали в автівках, бо в залі McDonald's було повно людей. Підживившись фастфудом та кавою рушили далі. Погода покращувалася на очах - сніг гарно йшов, навіть почалася лагідна хуртовинка. Лише повільні кросовери попереду заважали насолоджуватися дорогою на повну, хоча за народними стереотипами саме наші маслкари мали збирати величезні пробки за собою.
Жодного дискомфорту на задньому приводі. Женя взагалі був на всесезонці.
Доїхавши до ОККО в Татарові, ми стали на парковку, щоб піти в туалет. Обидві наші автівки вже остаточно засліпли, але від цього кількість дофаміну від подорожі меншою на ставала.
Зовсім не схожі на гаражних королев
Останні 15 км до Буковелю далися нам нелегко через неймовірний затор. @LOWERANDWIDER навіть напівжартома пропонував спробувати з'їхати з головної дороги через Поляницю та спробувати піднятися на найближчу гору. Зрештою ми так добралися до місця призначення, та пригоди на цьому не закінчилися. Старий паркінг біля 7-го підйомнику виявився закритим, тому ви звернули до критого паркінгу №2. Там я паркувався вперше, і після отриманого досвіду надіюся востаннє. Паркомісця вкрай вузькі, люди паркуються неввічливо, займаючи одразу по два місця, і ніхто ними не керує та не сварить. З великими нервами ми запаркувалися та рушили на вулицю катати дітей.
Погралися, погуляли трохи, та рушили назад до Чернівців. ВІд подорожі я отримав колосальне задоволення. Звісно хотілося б встигнути ще більше, але то вже якось іншим разом. Наступний зимовий тріп я б хотів зробити вже не до Буковеля. Але поки не вирішив питання з коробкою, "мандрую" лише на роботу, що теж непогано.
Пробіг 156000 км.
Осінь стала сухою ледь не з десяток років вже. І снігу стає все менше щороку десь так само в тих межах.
Зокрема і в Карпатах я це відчув. Я почав вчитись кататись на борді десь в 2017-2018 роках. І всі наступні роки я мав проблему саме з наявністю снігу. Чомусь саме тоді, коли було можливо дозволити собі "зимову відпустку" - сніг в горах танув. І тепер я розумію, що політика має бути от якраз як описано в дописі - ти їдеш кататись, коли циклон, а не коли робота дозволяє. Або не їдеш )
І так на 100% погоджуюсь, що сезони змістились мінімум на місяць.
Минулого року в останні дні березня відкривав львівський велосезон, було +22. Після того в квітні ще похолодало, але не до мінусів все ж. І горіхи в мене на дачі почали цвисти раніше, вже в кінці квітня, чого ніколи теж не було.
Коротше, зрозуміло, що нічого не зрозуміло, але якось буде, бо, як писав Гашек: ще ніколи так не було, щоб якось не було ))
Навпаки красиво. В цьому більше життя, ніж у гаражі )
Замолоду моя бабуся розказувала, як вони каталися зі стріхи хати на санчатах, так багато снігу в них було. І навіть бували зими, коли доводилося прокопувати тонелі між сусідами, бо вийти з хати не можна було. Зараз же снігу практично нема.
Ну і з особистих спостережень, зима змістилася, мінімум, на місяць. Грудень став повноцінною осінню, а березень зимою. В цікаві часи живемо.
За мого життя теж була добряче сніжна зима, десь на початку 2000-х, коли сніг почав падати 2-го листопада, і розтанув аж у квітні. Кучугури вздовж доріг були, як ото на знимках з відомої дороги у Японії ) Ух, я тоді зимового досвіду водіння набрався, їздив як раз і на передньому приводі, і на задньому )
Але також і з дитинства пригадую малосніжні зими у Львові.
Зрештою, в історії Землі є і льодовикові періоди, і глобальні потепління, коли ще впливу людей не було, як і самих людей.
Але зіштовхнувшись з заміною опалення в домі, утепленням дому, та зростаючими тарифами на енергоносії - я радий оптеплінню :D
А покатушки - це завжди кльово. В любу погоду!