Ciao, buddy!

Запис із такою назвою у мене все був рівно два роки тому, але італійці вони такі - що «привіт», що «бувай», все те саме.

Ця автівка перевершила мої очікування і не викликала жодних нарікань. Так, протягом цих років я таксі не збагнув, де сховалися ті 182 к.с. Multi Air і ті 9 передач, адже за відчуттям  їде воно на 140 сил моноінжектора зі старою 4-ступеневою АКП. Але все решта просто чудове! 

Автівка дійсно прикольна і безпроблемна, за ці 20к, що ми нею проїхали, вона жодного разу не підвела, якщо не рахувати дрібних італійських електронних приколів, що подекуди трапляються рендомно в лікуються самі по собі. 

Хоч там як, а прийшов час з Джіпом прощатися. На останок він здійснив кілька десятків вантажних рейсів між будинком,  гаражем, майстернею, друзями, поштою, благодійними фондами та смітником,  повозив нашу родину по лікарнях, до родичів та по інших справах, закривши всі гештальти. Всім відомо, що об’єм багажника не є сильною рисою Ренегейда, але із складеними сидіннями він все ж здатен на деякі реальні справи.

Після чого був вперше помитий на справжній мийці та підготовлений до зміни власника:

Для нас цей кумедний мопс був справжнім рятівником, помічником і другом. Сподіваюся, що і наступного власника він не розчарує.

Дружина вже сумує і мріє про новий (для нас) Renegade. І хто зна? Якщо мені ще раз доведеться придбати компактну яскраву утілітарку, це ймовірно знов буде Ренік. Бо дуже сподобався!