Тернистий шлях до мети

Ох, давно я тут не писав... І на те були свої причини. Давайте по порядку. 

Після того як я нарешті зібрав свій бойовий мотор, почався процес обкатки. Він був довгим і нудним, але пройшов успішно. Після того як обкатка була завершена, ми почали налаштовувати авто, потроху підіймаючи його потужність. Спочатку все йшло добре, Форік гарно реагував, потужність росла, як і моя посмішка. Але як тільки ми почали підбиратисб до +- серйозних цифр по потужності - почались проблеми: незрозуміла детонація і поступова і постійна просадка тиску масла в моторі з часом. Ми вирішували ці проблеми всіма відомими і невідомим нам методами, інколи успішно, інколи - ні. Я вже не пригадаю скільки часу цей процес зайняв, десь від півроку до року постійних проблем і намагань вирішити їх, постійних налаштувань, проб і помилок, вивчення інформації з різноманітних джерел, безсонні ночі та сіде волосся...

В кінці кінців проблеми стали настільки критичними, що далі так не могло продовжуватись. Тиск масла 5w50 в моторі при 90 градусах став 0.5 бара, на обертах не більше 3 бар, детонація в різних режимах не проходила. Завершилось це все тим, що на черговій настройці мотор показав 0 бар тиску масла біля червоної зони тахометра на швидкості більше 200 км/год. Він помер, помер красиво...

Пробіг на той момент після збірки був біля 12 000 км. Небагато, так? :) Тоді мені було зовсім не до сміху. Надворі війна, постійні обстріли, а в мене зламалась єдина машина і я тепер пішохід на невизначений час. Моторист, який збирав для мене цей мотор на момент поломки вже виїхав в США, тож мені довелося шукати іншого. 

Я запитав у Сергія Білика куди везти авто, щоб мотор знову відкапіталили і підняли Форя з пеплу, він відповів "Атомік" (зараз вони називаються Adrenalin Drive). Туди я і поїхав. Мотор розібрали, і вердиктом був проворот 3 з 5 корінних вкладишів і 1 шатунного (перший циліндр). Це дуже нетипиво для цього мотора, але сталося як сталося. Причину поломки мені точно не змогли назвати, сказали що це був або "косяк" при збірці мотора, або "косяк" під час правки постілі колінвала, або обидва одночасно. + детонація теж не додавала здоровʼя мотору. Збіг цих факторів його і прикінчив. 

Піля дефектовки і промірки всього і вся стало зрозуміло що постілі колінвала дуже сильно пошкоджені через провернуті вкладиші і цей блок більше не підлягає відновленню. Новий блок, з новими гільзами Darton під стандартний поршень, з пінованими постілями колінвала - пішов у смітник. Разом з ним в смітник пішов чорний колінвал, всі вкладиші (очевидно), 12мм масляний насос, теплообмінник і обидві муфти AVCS. Шатуни вижили (хоча спочатку думали що один доведеться замінити), поршні, голови і турбіна теж. Треба був новий блок. 

Недовго думаючи, я попросив розібрати мій стоковий мотор і взяти блок з нього. Той блок точно так само загільзували новими гільзами, додали піни постілі колінвала і допрацювали під 14мм шпильки гбц. На його основі ми почали збирати. Вкладиші поставили такі як і були, коліно теж таке саме, чорне. Поршні і шатуни залишилися старі, в гарному стані. 

По суті в результаті вийшов такий самий мотор з мінімальними відмінностями: 

• маслонасос вибрали 11мм і портували його (12 проблемний і його забагато, це не той випадко коли більше=краще)
• зазор поршень-циліндр зробили не 10 а 12 соток
• прокладки ГБЦ вибрали 1.3мм замість 1.0, щоб досягти ступені стиснення 8.5:1

Також по рекомендації Білика я замінив 4 портовий соленоїд керування наддувом на 3 портовий. 

Після збірки почався процес обкатки, 1000 км. Він був швидким, буквально за тиждень: я щодня після роботи виїжджав і накатував 200-300 кілометрів по вечірньому місту, бо дуже хотілося встигнути налаштувати машину до зими, поки було сухо. 

Після обкатки я замінив масло і поїхав налаштовуватися. Машину налаштували на мапі, було декілька ітерацій з правками проблем, які виникали з часом, але все йшло добре. Коли стало зрозуміло що авто налаштоване і стабільне - я поїхав на диностенд, щоб закріпити отриманий результат. 

І ось результати: 

Stock: 230 hp // 320 Nm 

Tuned: 516 hp // 657 Nm 🚀

Gains: +286 hp // + 337 Nm 📈

Max map (1.4 bar): 
Engine power:
516 hp // 657 Nm // 485 ft-lbs
Power to the wheels:
413 whp // 526 Nm // 388 ft-lbs

Middle map (0.8 bar):
Engine power:
378 hp // 488 Nm // 360 ft-lbs
Power to the wheels:
303 whp // 390 Nm // 288 ft-lbs

Low map (0.5 bar): 
Engine power:
240 hp // 305 Nm // 225 ft-lbs
Power to the wheels:
192 whp // 244 Nm // 180 ft-lbs

98 бензин із заправки, без метанолу. 

Для тих, хто запитає "чому провал на верхах?":

Я поставив настройщику те саме питання. Він відповів, що це зроблено спеціально, тому що в тій зоні відбувається найбільше тепловиділення. Можна зробити щоб "провалу" не було і пікової потужності стане навіть більше, але дуже швидко грітиметься. Тобто зараз налаштування не для цифр на стенді, а для стабільної продуктивності, щоб можна було виїжджати на трек, наприклад. І це мене цілком влаштовує. Цей "провал" видно тільки на графіку, у житті він зовсім не відчувається, машина має стабільне прискорення у всьому діапазоні обертів. Це можна побачити на графіку зростання швидкості на замірі 100-200 нижче.

Авто їде 100-200 стабільно 9.5 секунд, по мокрому, з буксом. По сухому має бути краще. 0-100 і 402м буду заміряти коли повернеться зачеп і взую літню гуму, весною. Тому не питайте "скіки пре?", я і сам не знаю :) 

Я дуже задоволений результатом, я йшов до нього всі 5 років, які я володію Форіком, останні 2 роки були найтяжчими, декілька разів хотілося опустити руки. Саме такою я бачив цю машину завжди в плані потужності і динаміки. На закритому вихлопі авто має стокову потужність і динаміку, а на відкритому перетворюється на телепорт. Буст і кути далекі від екстремальних, є запас по всьому. "Вперлись" ми в продуктивність 1000сс форсунок, завантаженість їх більше 90%. На цьому вирішили поки зупинитись. Якщо поставити більші форсунки і/або метанол - можна сміливо йти далі вверх по потужності, все інше витримає. 

В цьому записі здається що багато тексту, але тут не висвітлено і половини, навіть третьої частини того через що довелося пройти. Але це безцінний досвід, за який я вдячний. 

Коли досягаєш мети, до якої йшов так довго, тебе переповнюють змішані почуття. З одного боку невимовна ейфорія і кайф від досягнутого, а з іншого порожнеча і мовчазне питання "а що далі?". Все-таки правду кажуть, що шлях набагато кайфовіший, ніж пункт призначення. 

Але в цій машині неможливо "зробити все", ще є дуже багато планів і ідей, які треба втілювати в життя, тому не перемикайтесь і дякую за увагу :)