Доброго дня!
По перше усім дякую, хто віддав свій голос за мою автівку. Дуже приємно, та в одночас несподівано.
Немав можливості раніше написати подяку бо був у відрядженні.
Далі саме про відрядження........чи просто тріп, чи про приємне с корисним....)))
По-друге, я зрозумів що Вольво дуже популярний бренд і чим вишче на північ по карті тим набагато більше Вольво на автобанах та у містах.
Я не знаю чому так, але XC90 у Гамбурзі як крузаки 200-ки у нас в Одесі - на кожному куту. Може це знаєте, тому що в мене самого Вольво та я помічаю їх на дорогах, але я намагався розгледяти Audi Q7 та у порівнянні якщо казати - я бачив десь 6-7 Вольво та одну Ауді, не знаю чому так, але як є.
Тож до тріпу, маршрут був такий: Софія - Сегєд - Лібштадт - Вюнсдорф - Гамбург - Прага - Сегєд - Софія. На коло - 4000 км.
Середня витрата пального - 8.5 л/100 км при швидкості від 110 до 140 км/г.
В цілому усе було добре, та автівка гарно себе показала - дуже приємно та комфортно подорожувати.
Далі будуть фото з деяким описом, так на память.
В загалі то Сегєд - дуже класний та не величке містечко.
Доречі це місто побратим Одеси. Дуже багато вулиць у ньому схожі на Одесу, та саме там я себе відчував як дома.
Наступна зупинка була у Лібштаді (одна ніч у готелі) - деревенька на кордоні Чехії та Німеччини. Дуже колорітна локація))))
Наступного ранку ми прямували до Вюнсдорфу.
Чому туди, поперше це по дорозі до Гамбурга, а по друге я там жив майже 4 роки у дитинстві, коли батько був військовим (зараз він на фронті у ЗСУ с 2022р).
Багато чого за більш ніж 30 років змінилось, але наші домівки у котрих ми жили ще є, але у дуже поганому стані.... Західна група військ радянського союзу....арта...
Було дуже цікаво побачити місце де ти провів своє дитинство та є якісь спогади.....цікаве відчуття....
Потім погуляли у лісі де колись гриби збирали))
Далі поїхал на ARAL за пальним у Вюнсдорфі - гарні заправки та пальне.
Після ще декалька годин та ми у Гамбурзі - гарне місто, в якому я був десяткі разів, та завжди з задоволенням повертаюсь.
Так ось повертаючись до того, що багато Вольво на півночі - дійсно їх багато там, особливо у Гамбурзі.....ось як приклад..
Майже усюди де були я юзал локальні паркінги, але вони для таких автівок ну зовсім не зрузчні з точки зору місця паркування - дуже вузькі.
Я розумію в Європі другі цінності але ж так чи інакше дуже важко впихуватись у ці місця на таких автівках як XC90..............
Але це таке - може це справа звички)))
Зворотня дорога була важкою, бо постійно туман та у Сербії сніг....
Якось, так - дуже сподобалось, але втомився)))
Дякую усім хто прочитав, гарного Вам дня та бережіть себе.
Пробіг 12000 км.
Я сам був у лавах РА, у 90-92 роки.
Проходив термінову службу, у місті Гера, потім у Лепцигу.
А у Вюнсдорфі знаходився штаб усієї групи радянських військ у Німеччині.
Я сам через 30 років опинився і у своєму військовому містечку. Була нагода, і я заїхав до Лейпцигу, на вул. Ліберманштрасе 10...
Ох і накрила мене хвиля спогадів. Нема слів. Я набрав свого однополчанина у Литві, через відео, розділив із ним емоції...
Клубу та їдальні немає. Будівля бригади зв'язку стоїть повністю кинутою, огородженою, трохи пошкодженою пожежею.
З будівлі сусіднього батальйону зроблено житловий будинок, з нашої казарми – якась поліцейська контора.
Посеред плацу - невеликий магазинчик ))
30 років...
По домівках дуже схожа ситуація - дещо поикнуте стоїть з тих самих пір як ми уїхали у 94-му остаточно, а дещо реконструювали та використовуют німці. Наприклад школи, інші домівкі. Магазинчик де я купував сладощі тоді - зараз це церква баптистів))) Одне не змінне це башні Венкеля, вони як памятники стоять та їх ніхто не чипає.
Ми знайшли нашу кімнату де жили тоді, спільню кухню у бараках де мати готувала з іншими жінками та багато іншого. Дуже було цікаво. Потім по лісу погуляли та інше.....